Ухвала суду № 14678431, 09.03.2011, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №2-1493/10

УХВАЛА

04 березня 2011 р. м. Одеса

Приморський районний суд м.Одеси у складі:

Головуючого судді- Домусчі Л.В.,

при секретарі- Ларіної Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Другого відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про тимчасове обмеження виїзду за межі України по справі судового наказу за заявою Публічного акціонерного товариства акціонерний Акціонерний банк „Південний” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованності-

ВСТАНОВИВ:

Начальник Другого відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції звернувся до суду з поданням відповідно до ст.5 Закону України «Про виконавче провадження»щодо розгляду питання заборони виїзду ОСОБА_1 за межі України з вилученням паспортного документа . В обґрунтування подання зазначено ,що на примусовому виконанні у відділі знаходиться судовий наказ №2-н-1493/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний»п/р 2909190124 в Акціонерному банку „Південний” , код за ЄДРПОУ 20953647, МФО 328209, 65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1 заборгованості за договором овердрафта 113559,93 (сто тринадцять тисяч пятсот пятдесят девять грн. 93 коп.) гривень, а також відшкодування витрат на сплату судового збору у сумі 567,80 (пятсот шістдесят сім грн. 80 коп.) гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу у сумі 30,00 (тридцять грн. 00 коп.) гривень.

Представник заінтересованої особи-ПАТ АК «Південний»-Андебура А.І.,, діючий по довіреності, в судовому засіданні підтримав зазначене клопотання та просив його задовольнити зазначивши що вказані дії необхідні в рамках забезпечення виконання судового наказу із застосуванням ст. 217 ЦПК України так як до цього часу ОСОБА_1 уклоняється від його виконання.

ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Суд, розглянувши подання, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Подання подане з додержанням законодавства..

З матеріалів справи вбачається, що згідно судового наказу №2-н-1493/10 з ОСОБА_1, паспорт серія: КЕ, номер: НОМЕР_2, виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області, 17 листопада 1997 року, ІПН НОМЕР_1, який мешкає за адресою: 65000, АДРЕСА_1 стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» п/р 2909190124 в Акціонерному банку „Південний” , код за ЄДРПОУ 20953647, МФО 328209, 65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1 заборгованості за договором овердрафта 113559,93 (сто тринадцять тисяч пятсот пятдесят девять грн. 93 коп.) гривень, а також відшкодування витрат на сплату судового збору у сумі 567,80 (пятсот шістдесят сім грн. 80 коп.) гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу у сумі 30,00 (тридцять грн. 00 коп.) гривень.

Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження" цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Відповідно до статті 5 цього Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Судом установлено, що заявник звернувся до суду з метою реалізації повноважень, наданих йому ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", якою до функцій органів державної виконавчої служби віднесено здійснення контролю за додержанням своєчасного і повного виконання рішення суду, та здійснення інших функцій.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускаються на будь який стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів , що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання у добровільному порядку, визначає Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема державний виконавець зобовязаний вживати заходів примусового виконання рішень, установлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії (ст.5).

Разом з тим, відповідно до ст.217 ЦПК України Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно п.4 Постанови Пленума Верховного Суду України від 22.12.2006, № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч.2 ст. 152 ЦПК України у разі необхідності судом можуть бути застосовано інші види забезпечення позову.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо щодо нього подано цивільний позов до суду, - до закінчення провадження у справі.

Пунком 8 ст.19 Закону України «Про державну прикордонну службу України»встановлено, що на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладається, зокрема, запобігання та недопущення вїзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється вїзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України.

Крім інших покладених на органи Державної прикордонної служби України завдань, вони також мають право, зокрема, зясовувати підстави вїзду в Україну або виїзду з України, не пропускати через державний кордон України осіб без дійсних документів на право його перетинання, осіб, які надали завідомо неправдиві відомості під час одержання зазначених документів, осіб, яким

Отже наявність в особи невиконаних зобовязань, покладених на неї судовим рішенням, у тому числі і судовим наказом, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.

Суд належно оцінив викладені обставини та вимоги закону та зробив висновок про задоволення подання ДВС, на тимчасове обмеження права виїзду відповідача за кордон до погашення заборгованнності.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про державну прикордонну службу України»,обовязок щодо запобігання та недопущення вїзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно з законодавством не дозволяється вїзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, покладається на державну прикордонну службу України.

Вивчивши подання начальника 2-го ДВС та додані до неї матеріали, враховуючи те, що незастосування заходів по виконанню судового наказу може унеможливити виконання рішення суду,а саме судового наказу, вимоги є співмірними із заявленими вимогами, суд вважає за можливе задовольнити подання стосовно застосування способу у вигляді обмеження права виїзду за кордон до погашення богру.

Відповідно д ч.4 о ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України», паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, або в разі використання паспорта для вчинення злочину, або виявлення у ньому підробки, а також у випадках припинення громадянства України. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами, та консульською службою України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.151-153,217 ЦПК України, ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України», ст.19 Закону України «Про державну прикордонну службу України», ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження суд -

У Х В А Л И В:

Подання Другого відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про тимчасове обмеження виїзду за межі України задовольнити повністю.

Тимчасово обмежити у праві у праві виїзду за кордон України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія: КЕ, номер: НОМЕР_2, виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області, 17 листопада 1997 року, ІПН НОМЕР_1, який мешкає за адресою: 65000, АДРЕСА_1 з вилучення паспортного документу до погашення заборгованості згідно судового наказу №2-н-1493/10.

Зобовязати відділ ВПРМ ГУМВС України в Одеській області не видавати виїзні документи на імя ОСОБА_1, паспорт серія: КЕ, номер: НОМЕР_2, виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області, 17 листопада 1997 року, ІПН НОМЕР_1, який мешкає за адресою: 65000, АДРЕСА_1.

Копію ухвали направити для виконання до Державної прикордонної служби України ( м. Київ, вул. Володимирівська, буд.26 ); ВПМР ГУМВС України в Одеській області (м. Одеса, вул. Преображенська, буд..44), сторонам по справі-для відома.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, згідно ч.2 ст. 294 ЦПК України.

.

Суддя Приморського районного

суду м. Одеси Домусчі Л.В.