Рішення № 1466864, 16.01.2008, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 2-17 2008 року

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 січня 2008 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі головуючого - голови суду - Рябченко В.В. за участю секретаря - Барабан Ю.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Шишаки справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ АПО «Цукровик Полтавщини» про поновлення на роботі в зв'язку з незаконним переведенням на іншу роботу, стягнення середньомісячної зарплати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -

В с т а н о в и в :

Позивач звернулась в суд з зазначеними позовними вимогами, в позовній заяві вказала, що вона з 21.03 2001 року працювала кухарем кафе-ресторану, що належить відповідачу.

По наказу № 48 Л від 06.08 2007 року, на період відпустки працівника гуртожитку ОСОБА_2. вона була переведена черговою прибиральницею гуртожитку.

13 вересня 2007 року вона закінчели виконувати обов'язки чергової прибиральниці гуртожитку і звернулась у відділ кадрів підприємства для надання їй основої роботи кухаря бару - ресторану, але їй в усній формі повідомили, що вона переведена кухарем заводської їдальні.

Не погодившись з запропонованим переведенням, позивачка 17.09 2007 року звернулась до директора СП «Яреськійвський цукровий завод» з заявою про надання їй основної роботи повара в кафе-барі, але, поскільки їй в цьому було відмовлено, то вона звернулась до суду з зазначеним позовом і просить суд визнати наказ від 14.09 2007 року про переведення її кухарем в їдальню незаконним, поновити її на посаді кухаря бару-ресторану СП»Яреськівський цукрозавод» ТОВ АПО «Цукровик Полтавщини», стягнути з відповідача на її користь середньомісячну зарплату за час вимушеного прогулу, та стягнути моральну шкоду в зв'язку з незаконним переведенням з постійного місця роботи в сумі 3000 ( три тисячі) гривень.

В судовому засіданні позивачка підтримала позов, просила суд визнати незаконним наказ від 14.09 2007 року про переведення її кухарем в їдальню, поновити її, на посаді кухаря бару-ресторону з 17.09 2007 року та стягнути з відповідача на її користь середньомісячну зарплату за час вимушеного прогулу з 17.09 2007 року по 15.01 2008 року, моральну шкоду в сумі три тисячі гривень, витрати на послуги адвоката в сумі 350 гривень.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити позивачці в позові, так як вона була переведена поварем їдальні СП «Яреськівський цукровий завод» ТОВ АПО « Цукровик Полтавщини» згідно наказу від 14.09 2007 року № 469 в зв'язку з виробничою необхідністю, з аналогічною оплатою в розмірі 500 гривень щомісячно при нормі відпрацюваного часу 166,8 годин, як і на попередній посаді, територія їдальні і кафе-ресторану розташовані поряд, обов'язки повара аналогічні, істотні зміни в умовах праці є тільки в сторону покращення, режим роботи тільки денний, враховуючи стан здоров'я позивачки, а тому, відповідно до ч 2 ст. 32 КЗпП України, таке переведення позивачки на іншу роботу і не потребує згоди працівника.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, ознайомившись з матеріалами справи, перевіривши та оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1. підлягають до часткового задоволення з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що згідно наказу по особовому складу від 21.03 2001 року № 19 Л позивачка була прийнята на роботу по контракту з 21.03 2001 року кухарем кафе з оплатою згідно штатного розпису з випробуванням терміном 2 місяці ( а.с. 28).

В 2003 році в зв'язку з реорганізацією ТОВ АПО «Цукровик Полтавщини» в товариство увійшли інші підприємства, як структурні підрозділи, куди увійшов і СП»Яреськівський цукровий завод». Адміністративно-господарсьикй відділ ТОВ АПО»Цукровик Полтавщини», куди входили кафе-ресторан та заводська їдальня, автоматично перейшов в СП»Яреськівський цукровий завод», в зв'язку з цим позивачка, як і інші працівники цього відділу, були переведені на роботу в СП « Яреськівський цукровий завод».

З 20.03 2007 року по 07.05 2007 року позивачка знахордилась на лікарняному, з 08.05 2007 року по 01.07 2007 року відбувала не використані тарифні відпустки, з 02.07 2007 року по 19.07 2007 року взяла оплачувані відгули, з 20.07 2007 року по 03.08 2007 року перебувала у відпусці без збереження заробітної плати.

 Наказом № 48Л від 06.08 2007 року позивачку ОСОБА_1. на час тарифної відпустки працівника гуртожитку ОСОБА_2. була переведена черговою- прибиральницею гуртожитку з оплатою праці згідно встановленого окладу, на підставі заяви позивачки ОСОБА_1. ( а.с. 46).

Згідно наказу № 469 від 14.09 2007 року, в зв'язку з виробничою необхідністю, позивачку було переведено з 14.09 2007 року в їдільню кухарем 2 розряду.

Відпрацювавши в заводській їдальні 15 та 16 вересня 2007 року, позивачка 17.09 2007 року звернулась з заявою до директора СП»Яреськівський цукровий завод» з проханням надати їй її основну роботу повара в кафе-барі «Коївський», так як вона не згодна з переведенням в заводську їдальню і з постійної своєї роботи звільнятись не бажає.

19.09 2007 року за № 01 д /1938 директор СП»Яреськівський цукровий завод» Кушта В.В., розглянувши заяву позивачки ОСОБА_1. від 17.09 2007 року, повідомив їй, що вона переведена на посаду повара їдальні у зв'язку з виробничою необхідністю і цей перевод не вважається переведенням на іншу роботу відповідно до ч 2 ст. 32 КЗпП України.

Не погоджуючись з наказом відповідача від 14.07 2007 року про переведення на посаду кухаря їдальні, в обгрунтування своїх позовних вимог, позивачка в судовому засіданні пояснила, що з даним наказом вона не була ознайомлена, що таке переведення істотно змінило її умови праці, так як їдальня працює сезонно, оплата праці нижча ніж в кафе-барі, в їдальні інший розпорядок роботи, який її не влаштовує, крім того в їдальні протягом двох днів які вони відпрацювали 15 та 16 вересня 2007 року, вона взагалі не виконувала роботу повара, так як там є постійний повар ОСОБА_3, а виконувала підсобні роботи: прибирала з столів, мила посуд.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що вона працює на посаді повара в їдальні СП»Яреськівський цукровий завод». Позивачка ОСОБА_1. працювала в їдальні 15 та 16 вересня 2007 року, обов'язків повара вона не виконувала, а прибирала посуд з столів та мила посуд. Заводська їдальня працює повний робочий день лише в період сезону переробки цукрового буряка, а інший час вона працює як повар 4 години, що підтверджується табелями обліку використання робочого часу повара їдальні.

З 01.10 2007 року відповідачем введено годинні тарифи ставки на підприємстві. Оклад повара бару та повара їдальні становить 570 гривень. Але згідно наказу № 52 від 14.02 2007 року, працівникам бару-ресторану « Київський» з 01.02 2007 року запроваджено нарахування премії від зданої в касу виручки згідно шкали, тому заробітна плата повара кафе-бару є більшою порівняно з заробітною платою повара їдальні.

 Таким чином, суд вважає, що при переведенні позивачки ОСОБА_1. на посаду повара їдальні істотно змінились її умови праці, а саме, розмір оплати праці, режим роботи та характер виконуваної роботи, про що вона, згідно ч 3 ст. 32 КЗпП України повинна була повідомлена відповідачем не пізніше ніж два місяці, що не виконав відповідач і таким чином порушив її трудові права.

Крім цього в наказі № 469 від 14.09 2007 року відповідач не зазначив в чому полягає виробнича необхідність переведення позивачки на роботу кухарем заводської їдальні, та на який термін здійснюється таке переведення, здійснив це переведення без згоди позивачки.

Виходячи з вищевикладеним, суд вважає обгрунтованими позовні вимоги позивачки в частині визнання незаконним наказу № 469 від 14.09 2007 року про переведення її кухарем їдальні, поновлення її на посаді кухаря бару-ресторану «Київський» з 17.09 2007 року та стягнення з відповідачки на її користь середньомісячного заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Стосовно позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди в зв'язку з незаконним переведенням в сумі 3000 ( три тисячі) гривень, то суд вважає, що ці позоні вимоги не підлягають до задоволення, так як позивачка не подала суду доказів в обгрунтування даних позовних вимог.

На підставі ст.ст. 31,32,33,233. 235 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10,11,60,209, 212-215, 218, 367 ЦПК України, суд,-

В и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовільнити частково.

Визнати незаконним наказу № 469 від 14.09 2007 року директора СП»Яреськівський цукровий завод» Кушти В.В. про переведення позивачки ОСОБА_1 в їдальню кухарем 2 розряду в зв'язку з виробничою необхідністю з 14.09 2007 року та поновити ОСОБА_1 на посаді кухаря бару-ресторану «Київський» з 17 вересня 2007 року.

Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислового об'єднання « Цукровик Полтавщини » , р/р 26007100197525 код ЗКПО 30811110, на користь позивачки ОСОБА_1 середньоміцячний заробіток за час вимушеного прогулу з 17.09 2007 року по 15.01 2008 року вклаючно в сумі 3850 ( три тисячі вісімсот п'ятдесят) гривень ( сума вказана без відрахування прибуткового податку, відрахувань до пенсійного фонду, фонду соцстрафування та зайнятості населення). Витрати по допомозі адвоката в сумі 350 (триста п'ять) гривень, а разом стягнути 4200 ( читири тисячі двісті) гривень, в задоволенні решти позовних вимог- відмовити.

Стягнути з ТОВ АПО «Цукровик Полтавщини» на прибуток держави судовий збір в сумі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі на протязі 10 днів з дня його проголошення до Шишацького районного суду письмової заяви про апеляційне оскарження та наступного подання апеляційної скарги на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч 4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий