Рішення № 14646067, 24.03.2011, Апеляційний суд Одеської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2011 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді Панасенкова В.О.

суддів: Парапана В.Ф.

Громіка Р.Д.,

при секретарі: Плавич С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2008 року за позовом ОСОБА_2 до фірми "Союз-Прес" Товариства з обмеженою відповідальністю про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення авторського права,

в с т а н о в и л а:

01 серпня 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги, тим, що в 2006 році він підготував декілька фотографій та на прохання відповідача, фірми "Союз-Прес" ТОВ, надав йому їх для перегляду і вирішення питання про можливість їх публікацій у його виданні - журналі "Дом и интерьер". Між ними було обумовлено, якщо відповідач дає згоду на публікацію його фотографій, вони підписують письмову угоду у який обумовлюють: найменування видання, у якому фотографії будуть опубліковані, кількість публікацій, яким буде супроводжувальний текст, гонорар, який відповідач повинен йому сплатити за авторську роботу. Але відповідач всупереч усній домовленості, без підписання з ним письмової угоди, без оплати гонорару, в порушення діючого авторського законодавства, опублікував у своєму виданні журналі "Дом и интерьер" № 4 (55), травень 2006 року, засновником і видавцем якого він є, на аркушах 116-123 його авторські фотографії, чим завдав йому збитки в розмірі 68500 грн. та моральну шкоду в розмір 10000 грн.

Посилаючись на ці обставини та на ст. ст. 443, 440, 441, 442, 445, 448 ЦК України, позивач ОСОБА_2 просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача, фірми "Союз-Прес" ТОВ, в судове засідання не зявився.

Заочним рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та судом порушені норми процесуального та матеріального права.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи сповіщений належним чином, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача фірми "Союз-Прес" ТОВ, в судове засідання не з'явився, неодноразово сповіщався у відповідності до ч. 5 ст. 74 ЦПК України за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, - м. Одеса, вул. Маршала Жукова, буд. 6, кв. 72, та за іншими відомими суду адресами, але за вказаними адресами відповідач відсутній.

Тому колегія суддів вважає, що судовий виклик відповідача в судові засідання на 02 грудня 2010 року, 17 лютого 2011 року та 24 березня 2011 року здійснений належним чином і звертає увагу на те, що у порушення положення ч. 3 ст. 27 ЦПК України відповідач зловживає своїми процесуальними правами.

За змістом ст. ст. 11, 27 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін у справі в суд не перешкоджає розглядові справи і не порушує право на доступ до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані позивачем оригінали журналів "Дом и интерьер" № 4 (55), травень 2006 року та № 8-9 (94), жовтень 2010 року, законність і обґрунтованість заочного рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив, що позивач ОСОБА_2 не довів в судовому засіданні обставини, на які посилався як на підставу своїх вимог.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитися неможливо, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та судом порушені норми процесуального та матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦК України обєктами авторського права є твори, а саме, фотографічні твори.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦК України первинним субєктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Відповідно до 437 ЦК України авторське право виникає з моменту створення твору.

Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати спеціальний знак, встановлений законом.

Відповідно до ст. 440 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на твір є:

1) право на використання твору;

2) виключне право дозволяти використання твору;

3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 441 ЦК України використанням твору є його опублікування (випуск у світ).

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 443 ЦК України твір вважається опублікованим (випущеним у світ), якщо він будь-яким способом повідомлений невизначеному колу осіб, у тому числі виданий, публічно виконаний, публічно показаний, переданий по радіо чи телебаченню, відображений у загальнодоступних електронних системах інформації.

Ніхто не має права опублікувати твір без згоди автора, крім випадків, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 445 ЦК України автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, фірма "Союз-Прес" ТОВ, опублікував у своєму виданні журналі "Дом и интерьер" № 4 (55), травень 2006 року, засновником і видавцем якого він є, на аркушах 116-123 авторські фотографії позивача (а.с. 10), що підтверджується копією та оригіналом журналу "Дом и интерьер" № 4 (55), наданим позивачем.

Вказані авторські фотографії позивача були опубліковані в журналі без його згоди і без оплати за використання його твору, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином, авторські права позивача порушені відповідачем.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що і раніше до травня 2006 року і пізніше у 2010 році права позивача на твори порушувалися неодноразово відповідачем, що вбачається з вказаних журналів "Дом и интерьер" № 4 (55), травень 2006 рік та № 8-9 (94), жовтень 2010 рік.

Згідно із ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право: а) вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;

б) звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;

в) подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди; г) подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій. Відповідно до ч. 2 ст. 52 вказаного Закону суд має право постановити рішення чи ухвалу про:

а) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;

б) відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав;

в) стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;

г) виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Позивач ОСОБА_2 стверджує, що у звязку з порушенням авторського права він має право на виплату гонорару в сумі 1 500 грн. за використання його авторських фотографій,

на грошову компенсацію в розмірі 100 мінімальних розмірів заробітної плати в розмірі 42 000 грн. (на час звернення до суду з позовом - 01 серпня 2007 року, мінімальний розмір заробітної плати складав 420 грн., 100 х 420 грн.) та

на 5 % суми, отриманої від продажу всіх примірників журналу в сумі 25 000 грн. (20 000 примірників х 25 грн.(ціна одного екземпляру журналу) = 500 000 грн. х 5% : 100%).

Відповідно до розяснень Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" від 04 червня 2010 року, викладеними у п 42 постанови № 5, відповідно до пункту «г» частини першої статті 52 Закону № 3792-ХІІ субєкт авторського права і (або) суміжних прав має право вимагати виплату компенсації замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

При вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав субєкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для

задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; обєктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням обєкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних обєктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо.

При цьому слід враховувати загальні засади цивільного законодавства, встановлені статтею 3 ЦК, зокрема справедливість, добросовісність та розумність. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації повинні бути наведені в судовому рішенні.

Розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50 000 мінімальних заробітних плат (пункт «г» частини другої статті 52 Закону № 3792-ХІІ), які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.

За таких обставин, вирішуючи спір, колегія суддів дійшла висновку, що у звязку з порушенням авторського права позивач ОСОБА_2 має право на одержання від відповідача грошової компенсації.

Визнаючи розмір грошової компенсації колегія суддів виходить з багаторазовості використання відповідачем авторських фотографій позивача, злісного ухилення відповідача від відновлення порушених прав позивача ОСОБА_2, орієнтовного розміру шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням обєкта авторського права (500 000 грн.), вважає, що розмір грошової компенсації повинен складати 47 050 грн. (50 мінімальних розмірів заробітних плат х 941 грн. (мінімальна заробітна плата на час вирішення справи)).

Відповідно до розяснень Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" від 04 червня 2010 року, викладеними у п 40 постанови № 5, згідно з пунктом 9 частини другої статті 16 ЦК, пунктом «в» частини першої статті 52 Закону № 3792-ХІІ субєкти авторського права і (або) суміжних прав можуть звернутись до суду з вимогою про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення цих прав. Моральна шкода полягає, зокрема: в приниженні гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї, а її відшкодування здійснюється грішми, іншим майном або в інший спосіб (стаття 23 ЦК).

Колегія суддів вважає, що внаслідок порушення авторського права позивачу ОСОБА_2 з вини відповідача завдано також моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у звязку з протиправною поведінкою щодо неї збоку відповідача.

З урахуванням положень ст. 23 ЦК України про те, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру

правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також роз'яснень Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року (з наступними змінами), викладених у п. п. 3, 9 постанови, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди, заподіяної позивачу, повинен становити 10 000 грн.

Колегія суддів вважає, що зазначений розмір грошової компенсації і моральної шкоди визначений з врахуванням вимог розумності, виваженості, справедливості і достатній для поновлення прав позивача.

Вимоги ОСОБА_2 про відшкодування 5% суми, отриманої від продажу всіх примірників журналу, в сумі 25 000 грн. задоволенню не підлягають, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 448 ЦК України зазначена сума сплачується продавцем оригіналу твору.

Вимоги про стягнення гонорару в розмірі 1 500 грн. також не підлягають задоволенню, оскільки вони не доведені.

Отже, позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково в частині відшкодування компенсації в розмірі 47 050 грн. та моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., які завдані позивачу внаслідок порушення авторського права.

Не відповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та неправильне застосування норм процесуального права, а саме, ст. ст. 213, 214, 215 ЦПК України, і матеріального права, а саме, ст. ст. 23, 433, 435, 437, 440, 441, 443 ЦК України, ст. 52 Закону "Про авторське право і суміжні права" у відповідності до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про задоволення позову.

У відповідності до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Тому з відповідача у дохід держави слід стягнути судовий збір в сумі 479 грн. (470, 50 грн. + 8, 50 грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 3, 309 ч. 1 п. 4, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2008 року скасувати й ухвалите нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до фірми "Союз-Прес" Товариство з обмеженою відповідальністю про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення авторського права, задовольнити частково.

Стягнути з фірми "Союз-Прес" Товариство з обмеженою відповідальністю, реєстраційний номер юридичної особи ЄДР 10005567440, ідентифікаційний код 30562924, місцезнаходження: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, буд. 6, кв. 72, на користь ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, завдані внаслідок порушення авторського права - компенсацію в розмірі 47 050 грн. та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Стягнути з фірми "Союз-Прес" Товариство з обмеженою відповідальністю реєстраційний номер юридичної особи ЄДР 10005567440, ідентифікаційний код 30562924, місцезнаходження: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, буд. 6, кв. 72, у дохід держави судовий збір в сумі 479 грн. на розрахунковий рахунок 31413537700007, МФО 828011, отримувач: ГУ ДКУ в м. Одеса, Код ЄДРПОУ 23862106, Банк отримувача: ГУ ДКУ в Одеській області, призначення платежу: КБК 22090100, держмито, та

витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. на розрахунковий рахунок 31215263700007, МФО 828011, отримувач: ГУ ДКУ в Одеській області, Код ЄДРПОУ 23213460, Банк отримувача: ГУ ДКУ в Одеській області, призначення платежу: КБК 22050002, за ІТЗ Апеляц. суд Од. обл.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков

В.Ф. Парапан

Р.Д, Громік