Постанова № 14644229, 28.03.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2011 року           16:04           № 2а-252/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Наумець О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

доКарлівської міжрайонної державної податкової інспекції

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Карлівської МДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позивач в обґрунтування вимог зазначає, що справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин передбачено постановою Кабінету Міністрів України та Інструкцією про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами проте, не включено до Закону України «Про систему оподаткування», можна зробити висновок, що плата за користування надрами не є податком ( податковим зобов'язанням).

Відповідач проти позову заперечив з огляду на те, що ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету та збір за спеціальне використання природних ресурсів, а тому доводи позивача вважає безпідставними.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Карлівською МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку філії ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»газопромислового управління «Полтавагазвидобування»з питання своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по рентній платі за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ-й квартал 2008р., про що складено Акт №171/00153100 від 29.04.2010р.

Перевіркою встановлено, зокрема, несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов’язань з платежів за користування надрами для видобування корисних копалин (нафта, природний газ та газовий конденсат) із затримкою на 70 календарних днів, чим порушено п. 8 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат»та п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі висновків перевірки, 03.12.2010р. Карлівська МДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення: №0000241502/3 яким позивача зобов’язано сплатити штраф в сумі 13 660 грн. за платежем: плата за видобуток, пошук та розвідку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення за затримку на 70 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, №000023150250/3 яким позивача зобов’язано сплатити штраф в сумі 17 510 грн. за платежем: плата за видобуток, пошук та розвідку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, за затримку на 70 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, №0000221502/3 яким позивача зобов’язано сплатити штраф в сумі 65961,98 грн. за платежем: плата за видобуток, пошук та розвідку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, за затримку на 70 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання.

Зазначені податкові повідомлення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку, проте були залишені без змін, а скарги позивача –без задоволення.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з п. 1.11 ст. 1 цього Закону, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону для подання податкової декларації.

Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 22.03.2001р. (постанова діяла на момент існування правовідносин між сторонами та втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 27.12.2010р.) затверджено Порядок обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат.

Згідно п. 2 Порядку платниками рентної плати є суб'єкти господарювання, які видобувають вуглеводневу сировину на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, отриманих у встановленому законодавством порядку (далі - платники).

Відповідно до п. 5. Порядку платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати (далі - податковий розрахунок), у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою ДПА.

Згідно п. 8 цього Порядку у звітному (податковому) періоді платник сплачує до 10, 20 і 30 числа поточного календарного місяця авансові внески відповідно за першу, другу і третю декаду в розмірі однієї третини суми податкових зобов'язань з рентної плати, визначеної у податковому розрахунку за попередній звітний (податковий) період.

Сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за звітний (податковий) період, сплачується платником до Державного бюджету України протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

Перевіркою встановлено невчасну сплату (затримано на 70 дні) позивачем узгодженого податкового зобов’язання по рентній платі за видобуток, пошук та розвідку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення на загальну суму 460659,90 грн., визначених позивачем у податкових розрахунках з платежів за користування надрами для видобування корисних копалин за III квартал 2008 року, з граничним строком сплати 19.11.2008р.

Судом встановлено, що позивачем сплачено зобов'язання у розмірі 68 300 грн. із затримкою 70 календарних днів згідно розрахунку №13049 від 10.11.2008р., 87 550 грн. згідно розрахунку №13048 від 10.11.2008р., 304 809,90 грн. згідно розрахунку №13047 від 10.11.2008р. –28.01.2009р.

Представник позивача зазначених обставин не заперечував та визнав, що фактично строк було пропущено, а лише зазначив, що справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин не включено до Закону України «Про систему оподаткування», а тому, плата за користування надрами не є податком.

Згідно ст. 28 Кодексу України про надра користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Плата за користування надрами справляється у вигляді: платежів за користування надрами; відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; збору за видачу спеціальних дозволів; акцизного збору. Плата за користування надрами не звільняє користувачів від сплати інших обов'язкових платежів, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до пунктів 12, 13 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»(в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі): збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; збір за спеціальне використання природних ресурсів.

Пунктом 3 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин встановлено, що об'єктом справляння платежу є обсяг (кількість) погашених запасів корисних копалин або видобутих корисних копалин (товарної продукції гірничодобувного підприємства), який визначається платником за відповідною інструкцією.

Згідно п. 4 Порядку вартість видобутих корисних копалин за звітний (податковий) період обчислюється платником з урахуванням обсягу готової продукції, що перебуває на складі гірничодобувного підприємства, та більшої її величини, обрахованої за фактичними цінами реалізації видобутих корисних копалин або за їх розрахунковою вартістю.

Відповідно до п. 15 Порядку платник до закінчення визначеного Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за встановленою ДПА формою податкові розрахунки з платежів органу державної податкової служби саме це положення Позивачем дотримано.

Платник несе відповідальність за правильність обчислення суми платежів, повноту і своєчасність їх внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно із законодавством (п. 18 Порядку)

Порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин регламентовано також Інструкцією «Про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин», яка затверджена спільним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр, Міністерства праці та соціальної політики України №207/472/51/157 від 30.12.1997р. (у редакції наказу Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства праці та соціальної політики України N51/128/307/128 від 13.06.2000р.) (далі за текстом - Інструкція).

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 даної Інструкції базовий податковий (звітний) період для плати за користування надрами для видобування корисних копалин дорівнює календарному кварталу. Абзацом другим даного пункту передбачено, що розрахунки плати за користування надрами для видобування корисних копалин складаються користувачами надр та їх філіями, зазначеними в пункті 2.2 цієї Інструкції, щокварталу, накопичувальним підсумком з початку року, і подаються до органів державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Абзацом третім п. 6.1 ст. 6 Інструкції передбачено, що суб'єкт підприємницької діяльності, що обліковується в органі державної податкової служби іншого району (міста), ніж місцезнаходження родовища корисних копалин, додатково протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, подає (надсилає) копію розрахунку до органу державної податкової служби, у якому він зареєстрований, з відміткою органу державної податкової служби, яка прийняла оригінал розрахунку, а також копію платіжного документа.

У преамбулі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за, порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими доводи позивача проте, що плата за користування надрами для видобування корисних копалин за користування надрами не є податковим зобов’язанням і вважає, що позивач зобов’язаний згідно чинного законодавства дотримуватись порядку їх сплати.

З огляду на те, що наявними і матеріалах справи доказами та поясненнями представника позивача доведено факт пропуску позивачем строку погашення податкового зобов’язання та з врахуванням того, що податковий орган, як суб’єкт владних повноважень довів правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене та з врахуванням поданих позивачем уточнень позовних вимог та керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 Д.О. Баранов