Постанова № 14644182, 30.03.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. №27/264

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 березня 2011 року 18:40 № 2а-9381/10/2670

за позовомЗаступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України

до Київської міської ради

3-я особа

проТовариство з обмеженою відповідальністю "Авангард-2005"

визнання нечинним рішення від 29.03.2007р. №433/1094 в частині

Суддя О.В.Головань

Секретар А.Г.Тітова

Представники:

Від прокуратури: Рубан Д.В., Суходольський С.М.;

Від позивача: Войтюк Т.Ф. - п/к (дов. від 28.12.10 р. №220/632/д);

Від позивача2: Войтюк Т.Ф. - п/к ( дов. № 303/25/1502 від 21.02.11р.);

Від відповідача: Ткаченко А.Т. довіреність № 225-КР-646 від 14.06.10р.;

Від 3-ї особи: Кузяєв О.В. - п/к (дов. № б/н від 01.12.10р.);

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про визнання нечинним ч. 2 рішення Київської міської ради від 29.03.2007р. №433/1094, яким припинено право користування військового містечка № 35 військової частини 42384 земельною ділянкою по вул. Ісаакяна, 17 у м. Києва, площею 0,34 га, наданою відповідно до рішення Київської міської ради депутатів трудящих № 18 с від 30.06.76р., а також її зараховано до земель житлової та громадської забудови.

В судовому засіданні 30.03.11 р. оголошено резолютивну частину постанови про задоволення позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.05 р. Міністерство оборони України уклало з ТОВ "Авангард 2005" договір №227/ДБ-2СПЗ про пайову участь у будівництві, предметом якого є дольова (пайова) участь сторін у проектуванні та будівництві житлового будинку з обєктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного та адміністративного призначення орієнтовно загальною площею приміщень 11774 кв.м. на земельній ділянці площею 0,34 га по вул. Ісаакяна, 17 у Шевченківському районі м. Києва.

Згідно п.п. 2.2.1, 2.2.2 договору ТОВ "Авангард 2005" як Пайовик вночить пай у вигляді грошових коштів, Міністерство оборони України як Замовник вносить пай у вигляді права користування земельною ділянкою шляхом надання її під будівництво обєкту в порядку, передбаченому договором.

22.02.06 р. між сторонами укладено договір №Д/у 1/2СПЗ врегулювання відносин, що виникли в результаті виконання договору №227/ДБ-2СПЗ про пайову участь у будівництві від 28.12.05 р., згідно умов якого сторони погодили, що Міністерство оборони України передасть ТОВ "Авангард 2005" належну частку у розмірі 25% від площі завершеного будівництвом обєкту, а ТОВ "Авангард 2005" прийме її у власність та оплатить.

15.05.06 р. Міністерство оборони України направило лист №220/1978 на адресу Київського міського голови, згідно якого на виконання п. 4.1 договору №227/ДБ-2СПЗ від 28.12.05 р. та п. 5.1 договору №Д/у 1/2СПЗ від 22.02.06 р. та, враховуючи клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард 2005", надано згоду на припинення права користування земельною ділянкою площею 0,34 га, яка розташована по вул. Ісаакяна, 17 у Шевченківському районі м. Києва, (військове містечко №35), та зміну її цільового призначення з подальшим відведенням у встановленому чинним законодавством порядку товариству з обмеженою відповідальністю "Авангард 2005" під будівництво житлового комплексу.

Рішенням господарського суду м. Києва від 12.04.07 р. №8/22 за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Верховної ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України до ТОВ "Авангард 2005" вказані договори визнані недійсними з моменту укладення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.07 р. вказане рішення залишене без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.01.08 р. рішення попередніх судових інстанцій залишені без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 20.03.08 р. в порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку судових рішень по справі відмовлено.

29.03.07 р. Київська міська рада прийняла рішення №433/1094 "Про передачу земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Авангард 2005" для будівництва багатоповерхового житлового будинку з паркінгом та офісними приміщеннями на вул. Ісаакяна, 17 у Шевченківському районі м. Києва", згідно п. 1 якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Авангард 2005", п. 2 - припинено право користування військовому містечку №35 військової частини 42384 земельною ділянкою площею 0,34 га, наданою відповідно до рішення Київської міської ради депутатів трудящих від 30.06.76 р. №18 (лист-згода Міністерства оборони України від 15.05.06 р. №220/1978), та зараховано її до земель житлової і громадської забудови.

Позивачі - Міністерство оборони України та Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України та заявник - Генеральна прокуратура України - вважають п. 2 вказаного рішення нечинним з таких підстав.

На думку позивачів, в даному випадку при прийнятті п. 2 оскаржуваного рішення порушено п. "а" ст. 141 Земельного кодексу України, згідно якого підставою для припинення права постійного користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Згідно ст. 142 Земельного кодексу України припинення права користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Тобто, законною підставою для припинення права постійного користування земельною ділянкою в даному випадку має бути відмова саме Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, а не Міністерства оборони України, що мало місце в даному випадку.

Крім того, в листі-згоді Міністерства оборони України від 15.05.06 р. №220/1978 в якості підстави визначено наявність зобов'язання Міністерства оборони України виконати умови п. 4.1 договору №227/ДБ-2СПЗ від 28.12.05 р. та п. 5.1 договору №Д/у 1/2СПЗ від 22.02.06 р., укладених з ТОВ "Авангард 2005".

Проте, вказані договори визнані недійсними згідно рішення господарського суду м.Києва від 12.04.07 р. №8/22, у зв'язку з чим вказаний лист не може вважатися добровільною, належним чином оформленою відмовою від права користування земельною ділянкою.

В додаткових поясненнях до позову заявник посилається на вихід Київською міською радою за межі своєї компетенції при прийнятті оскаржуваного рішення, оскільки в даному випадку порушено вимоги ст. ст. 1, 5, 20, 77, 84 та п. 12 Перехідних положень ЗК України, ст. 6, 14 Закону України "Про Збройні Сили України", а саме: землі оборони належать до земель державної власності, і вирішення питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки належить до компетенції Київської міської державної адміністрації.

Також заявник посилається на положення ст. 120 ЗК України, оскільки на земельній ділянці знаходиться майно, що є державною власністю, що унеможливлює зміну її цільового призначення та передачу у власність чи користування іншій особі.

Відповідач - Київська міська рада - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Факт визнання недійсними рішенням господарського суду м. Києва від 12.04.07 р. у справі №8/22 договорів від 28.12.05 р. №227/ДБ-2СПЗ про пайову участь у будівництві та від 22.02.06 р. №Д/у 1/2СПЗ врегулювання відносин, що виникли в результаті виконання договору №227/ДБ-2СПЗ про пайову участь у будівництві від 28.12.05 р., на думку відповідача, не є підставою для висновку про незаконність оскаржуваного рішення, оскільки лист-згода Міністерством оборони України була надана 15.05.06 р., після укладення договорів і до прийняття оскаржуваного рішення.

Також відповідач стверджує про те, що доказів відносин правонаступництва між Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційної частини Київського військового округу позивачами не надано, у звязку з чим позивачем не доведено своє право на звернення до суду.

Крім того, відповідач заперечує проти висновку позивачів про зміну цільового призначення земельної ділянки п. 2 оскаржуваного рішення, зазначаючи, що цільове призначення земельної ділянки було збережене, оскільки, перебуваючи у складі земель оборони, земельна ділянка фактично використовувалася для розміщення обєктів житлової інфраструктури.

3-я особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард 2005" - проти задоволення позовних вимог заперечила, підтримавши позицію відповідача.

У наданих поясненнях 3-я особа зазначила про те, що згідно п. 3 директиви Міністерства оборони України №115/34440 від 12.04.94 р. Квартирно-експлуатаційний відділ сформовано до 01.08.94 р. і він не є правонаступником Київської квартирно-експлуатаційної частини району, яка була розформована. Розміщення на фондах не є формою чи способом реорганізації і не передбачає правонаступництва.

Щодо листа-згоди Міністерства оборони України від 15.05.06 р., то, на думку 3-ї особи, відмова від користування земельною ділянкою згідно цього листа є загальною, а не стосується конкретних правовідносин, зокрема, між Міністерством оборони України та ТОВ "Авангард 2005" можуть бути укладені інші договори щодо використання вказаної земельної ділянки.

Крім того, 3-я особа покликається на те, що у 2007 р. згідно актів Міністерства оборони України списано будівлі (споруди), розміщені на земельній ділянці на вул.Ісаакяна, 17 у Шевченківському районі м. Києва, тому посилання позивачів на розміщення будь-яких обєктів на вказаній земельній ділянці не відповідає дійсності.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Щодо відносин правонаступництва та оформлення права користування земельною ділянкою

Згідно оскаржуваного п. 2 рішення від 29.03.07 р. Київської міської ради №433/1094 "Про передачу земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Авангард 2005" для будівництва багатоповерхового житлового будинку з паркінгом та офісними приміщеннями на вул. Ісаакяна, 17 у Шевченківському районі м. Києва" припинено право користування військовому містечку №35 військової частини 42384 земельною ділянкою площею 0,34 га, наданою відповідно до рішення Київської міської ради депутатів трудящих від 30.06.76 р. №18.

Безпосередньо ознайомитися з текстом рішення Київської міської ради депутатів трудящих від 30.06.76 р. №18 суд позбавлений можливості, оскільки згідно з листом Державного архіву м. Києва від 02.11.10 р. №А-125/3003 повідомлено про відсутність вказаного документу в архіві; в наданих суду матеріалах проекту землеустрою ТОВ "Авангард 2005" копія рішення відсутня; сторони по справі також не мають у своєму розпорядженні копії вказаного рішення.

Проте, учасники по справі не заперечують того факту, що станом на час укладення договорів від 28.12.05 р. №227/ДБ-2СПЗ про пайову участь у будівництві та від 22.02.06 р. №Д/у 1/2СПЗ врегулювання відносин, що виникли в результаті виконання договору №227/ДБ-2СПЗ про пайову участь у будівництві від 28.12.05 р., а також станом на час прийняття рішення від 29.03.07 р. Київської міської ради №433/1094 земельна ділянка площею 0,34 га на вул. Ісаакяна, 17 у Шевченківському районі м. Києва знаходилася у користуванні військового містечка №35 військової частини 42384, тобто, відносилася до земель оборони, у звязку з чим у суду немає підстав ставити під сумнів вказану обставину.

Зокрема, у листі-згоді Міністерства оборони України від 15.05.06 р. №220/1978 міститься погодження на припинення права користування земельною ділянкою військового містечка №35.

Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України включене до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України 05.06.01 р. №22991617 та діє згідно Положення, затвердженого начальником Головного Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України 22.06.01 р.

Згідно преамбули вказаного Положення Київське квартирно-експлуатаційне управління є державною установою, яка заснована на базі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Києва згідно директиви Міністра оборони України №115/1/050 від 27.01.01 р. та створене Міністерством оборони України і підпорядковано йому. Київське квартирно-експлуатаційне управління є правонаступником КЕВ м. Києва.

Тобто, станом на час прийняття оскаржуваного рішення Київське квартирно-експлуатаційне управління вже існувало як юридична особа і, відповідно, здійснювало свої повноваження щодо організації та контролю за експлуатацією казармено-житлового фонду.

Інших квартирно-експлуатаційних відділів Міністерства оборони України, розміщених у м. Києві, немає, у звязку з чим у суду відсутні підстави ставити під сумнів наявність саме у Київського квартирно-експлуатаційного управління права звертатися до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) від 22.09.05 р. у справі №1-17/2005 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення: пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення; пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року №563-XII з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

Таким чином, відсутність у Міністерства оборони України та Київського квартирно-експлуатаційного управління підтверджуючих документів на право користування земельною ділянкою не є підставою для висновку про відсутність у вказаних осіб права користування земельною ділянкою станом на 2007 р.

Щодо статусу земельної ділянки

Згідно ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" (в редакції станом на 29.03.2007р.) земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків.

Згідно ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони" (в редакції станом на 29.03.2007р.) землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Згідно ст. 77 Земельного кодексу України (в редакції станом на 29.03.2007р.) землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності.

Оскільки жодних рішень щодо передачі вказаної земельної ділянки з державної до комунальної власності не приймалося, земельна ділянка, надана в користування військовому містечку №35 по вул. Ісаакяна, 17, станом на час прийняття оскаржуваного рішення мала статус земель оборони та перебувала у державній власності.

Щодо компетенції Київської міської ради приймати рішення щодо припинення права користування земельною ділянкою

Згідно ст. 141 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Тобто, рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою приймається її власником, яким в даному випадку є держава, тоді як Київська міська рада має повноваження приймати рішення про припинення права користування земельними ділянками, що знаходяться в її власності, тобто, земельними ділянками комунальної форми власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 Земельного кодексу України права право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відповідно до закону.

Згідно ч. 3 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать: б) землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.

Таким чином, для отримання Київською міською радою права припиняти користування земельною ділянкою по вул. Ісаакяна, 17 у Шевченківському районі м. Києва необхідно було отримати відповідне рішення про передачу вказаної земельної ділянки з державної до комунальної власності, чого зроблено не було.

При чому, суд зазначає, що п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, згідно якого до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади, до правовідносин сторін відношення не має, оскільки вищеперерахованими спеціальними нормами законодавства передбачено віднесення земель оборони саме до земель державної власності.

За таких обставин у суду наявні підстави для висновку про вихід Київської міської ради за межі своєї компетенції при вирішенні питання про припинення права користування військового містечка № 35 військової частини 42384 земельною ділянкою по вул. Ісаакяна, 17 у Шевченківському районі м. Києва, площею 0,34 га, наданою відповідно до рішення Київської міської ради депутатів трудящих №18с від 30.06.76р., оскільки в даному випадку прийнято рішення про припинення права користування земельною ділянкою державної власності.

Щодо зміни цільового призначення земельної ділянки

Оскаржуваним п. 2 рішення фактично змінено цільове призначення земельної ділянки, що беззаперечно підтверджується змістом вказаного положення та матеріалами справи.

Згідно п. 4.1.1 договору №227/ДБ-2СПЗ про пайову участь у будівництві від 28.12.05 р. Міністерство оборони України як замовник зобов'язалося відповідно до вимог чинного законодавства України змінити цільове призначення та оформити землевпорядну документацію на земельну ділянку.

Відповідно, у листі Міністерства оборони України від 15.05.06 р. №220/1978 надано згоду не лише на припинення права користування земельною ділянкою, а й на зміну її цільового призначення, про що свідчить зміст листа.

Оскаржуваним п. 2 рішення земельну ділянку по вул. Ісаакяна, 17 у Шевченківському районі м. Києва, площею 0,34 га зараховано до земель житлової і громадської забудови, що є окремою категорією земель за цільовим призначенням згідно ст. 19 Земельного кодексу України.

Згідно ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, в тому числі, на землі громадської та житлової забудови та землі оборони.

Тобто, віднесення земельної ділянки до певної категорії здійснюється за її цільовим призначенням. Відповідно, цільове призначення та категорія земельної ділянки не є окремими характеристиками земельної ділянки, що мають розумітися окремо.

За таких обставин не приймається до уваги твердження відповідача про те, що цільовим призначенням земельної ділянки є здійснення забудови, і воно таким і залишається навіть після припинення права користування на земельну ділянку військового містечка № 35 військової частини 42384.

Питання цільового призначення земель оборони регулюється спеціальним Законом України "Про використання земель оборони".

Як зазначено вище, згідно ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони" землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Ст. 4 Закону передбачено, що військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.

Ч. 2 ст. 4 Закону, згідно якої землі оборони можуть використовуватися для будівництва об'єктів соціально-культурного призначення, соціального та доступного житла, з'явилася в Законі після внесення відповідних змін Законом України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" від 25.12.08 р. (набув чинності 14.01.09 р.), тоді як станом на час прийняття оскаржуваного рішення - 29.03.07р. - відповідна норма у Законі була відсутня.

Інших положень, шо надавали би можливість здійснювати будівництво об'єктів соціально-культурного призначення на землях оборони ні вказаний спеціальний Закон, ні інші Закони України не містять.

За таких обставин у суду наявні всі підстави для висновку про зміну оскаржуваним рішенням цільового призначення земельної ділянки - з земель оборони на землі громадської та житлової забудови - на порушення вимог законодавства, що не давало станом на 29.03.07 р. такої можливості.

Крім того, згідно ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Як було зазначено вище, земельна ділянка по вул. Ісаакяна, 17 у Шевченківському районі м. Києва відносилася до державної власності, і Київська міська рада, припинивши право користування нею (і, відповідно, вирішивши питання про про наступну передачу земельної ділянки в користування іншої особи та зміну її цільового призначення), вийшла за межі своєї компетенції.

Щодо визнання недійсними договору №227/ДБ-2СПЗ від 28.12.05 р. та договору №Д/у 1/2СПЗ від 22.02.06 р.

Суд погоджується з висновком позивачів та заявника про те, що факт визнання недійсними договору №227/ДБ-2СПЗ від 28.12.05 р. та договору №Д/у 1/2СПЗ від 22.02.06р., укладених між Міністерством оборони України та ТОВ "Авангард 2005", має безпосереднє відношення до відповідності законодавству п. 2 оскаржуваного рішення Київради.

Міністерство оборони України у листі від 15.05.06 р. №220/1978 на адресу Київського міського голови надало згоду на припинення користування земельною ділянкою у зв'язку з конкретними обставинами - укладенням та виконанням зобов'язань за вказаними договорами.

Згідно п. 4.1.1 договору №227/ДБ-2СПЗ про пайову участь у будівництві від 28.12.05 р. Міністерство оборони України як замовник зобов'язалося відповідно до вимог чинного законодавства України змінити цільове призначення та оформити землевпорядну документацію на земельну ділянку.

За таких обставин висновок 3-ї особи про те, що мала місце відмова Міністерства оборони України від права користування земельною ділянкою взагалі, а не у зв'язку з конкретними договірними відносинами, не може бути прийнятий до уваги.

Оскільки відповідні договори визнані недійсними, рішення та дії, вчинені на їх виконання, не можуть тягнути за собою самостійних наслідків.

Також суд відзначає, що згідно змісту рішення господарського суду м. Києва від 12.04.07р. №8/22 відповідний позов заявлений у грудні 2006 р. (18.12.06 р. порушено провадження у справі), тобто, до прийняття оскаржуваного рішення - 29.03.07 р., і зацікавлені особи (Міністерство оборони України та ТОВ "Авангард 2005") були обізнані про вказаний факт.

Крім того, як зазначено вище, рішення про припинення права користування земельною ділянкою згідно ст. 142 Земельного кодексу України має прийматися власником земельної ділянки, а відповідна заява землекористувачем має подаватися також саме власнику.

В даному випадку заява (лист від 15.05.06 р. №220/1978) подана Міністерством оборони України на ім'я Київського міського голови за відсутності передачі земельної ділянки до комунальної власності, тобто, заява подана неналежній особі, що виключає можливість прийняття на її підставі законного рішення.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

З врахуванням викладеного оскаржуваний п. 2 рішення Київської міської ради від 29.03.2007р. №433/1094 "Про передачу земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Авангард 2005" для будівництва багатоповерхового житлового будинку з паркінгом та офісними приміщеннями на вул. Ісаакяна, 17 у Шевченківському районі м. Києва" прийнято необгрунтовано; на порушення компетенції Київської міської ради як суб'єкта владних повноважень.

На підставі вищевикладеного, ст. 160-163, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати незаконним п. 2 рішення Київської міської ради від 29.03.2007р. №433/1094 "Про передачу земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Авангард 2005" для будівництва багатоповерхового житлового будинку з паркінгом та офісними приміщеннями на вул. Ісаакяна, 17 у Шевченківському районі м. Києва".

3. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя О.В. Головань

Повний текст постанови

виготовлено і підписано 04.04.11 р.