Постанова № 14643934, 28.03.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

28 березня 2011 р. №2а-92/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В., Шевчук А.В.,

за участі: представника позивача - Летючого В.П.,

представника відповідача - Тарана М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-Агро" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Харкова №0000131540/0 від 03 вересня 2010р., №0000131540/1 від 25 жовтня 2010р., №0000131540/2 від 26 листопада 2010р.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ТОВ "Антік-Агро" правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Яровіт-Плюс".

На думку представника позивача, висновки акту перевірки про нікчемність угоди між ТОВ "Антік-Агро" та ТОВ "Яровіт-Плюс" є необґрунтованими та не підтвердженими будь-якими належними доказами. При придбанні товару покупець зобовязаний лише сплатити відповідну суму ПДВ в ціні товару продавцю, який зобовязаний внести цю суму ПДВ до бюджету і у випадку невиконання свого обовязку понести за це відповідальність. При цьому, відповідач не надає доказів несплати суми ПДВ ТОВ "Яровіт-Плюс" до бюджету, що також свідчить про безпідставність висновку щодо нікчемності угоди.

Позивач вказує, що будь-яких доводів та доказів щодо обізнаності ТОВ "Антік-Агро" із станом податкового обліку та звітності ТОВ "Яровіт-Плюс", відповідності вказаної звітності вимогам закону, акт перевірки відповідача не містить. Якщо контрагент не виконав свого обовязку щодо подання звітності це тягне відповідальність за негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару, послуг відповідних сум ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Позивач також зазначив, що ТОВ "Яровіт-Плюс" оскаржено до суду дії ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо прийняття декларації з ПДВ за червень 2010 року із статусом "не визнано як податкова декларація". Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2010 року по справі №2а-11061/10/2070 визнано протиправними дії ДПІ у Київському районі м.Харкова, що полягають у прийнятті податкових декларацій з ПДВ за червень, липень, серпень 2010р. із статусом "не визнано як податкова декларація", зобовязано податковий орган зареєструвати вказані декларації як прийняті та визнані.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - ДПІ у Ленінському районі м.Харкова проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовним вимог у повному обсязі.

В обґрунтування поданих заперечень вказав, що згідно проведеного аналізу даних поданої ТОВ "Антік-Агро" податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2010р. та наданих до перевірки документів встановлено, що ТОВ "Антік-Агро" мало взаємовідносини з придбання олії соняшникової від ТОВ "Яровіт-плюс" (код 36455968, м.Харків) на загальну суму 2 661 126,06 грн. в тому числі ПДВ 443 521,01 грн.

З метою підтвердження виявлених взаємовідносин на адресу ДПІ у Київському районі м.Харкова, на обліку якої лічиться "Антік-Агро", направлено запит на проведення зустрічної перевірки №4147/7/15-408 від 20.08.2010р. з питань взаємовідносин ТОВ "Яровіт-плюс" у червні 2010 року. Від ДПІ у Київському районі м.Харкова отримано інформацію, щодо присвоєння ТОВ "Яровіт-плюс" стану платника 8 (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням) в звязку з чим 03 вересня 2010 року ДПІ у Київському районі м.Харкова анульовано свідоцтво платника ПДВ. Згідно наданого додатку К1/1 до декларації на прибуток за 1 півріччя основні фонди І-ІV групи складають 28,1 тис. грн. Згідно звіту за формою 1-ДФ за І півріччя чисельність працюючих - 1 людина.

Відповідач зазначає, що при дослідженні проведених операцій ТОВ "Антік-Агро" з ТОВ "Яровіт-плюс" встановлені фактичні обставини, які спростовують реальність проведених господарський операцій (відповідно, і виникнення обєкту оподаткування), на підставі яких ТОВ "Антік-Агро" визначені суми податкового кредиту, а саме: дані податкової звітності ТОВ "Яровіт-плюс" свідчать про відсутність на підприємстві управлінського або технічного персоналу, виробничих активів складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарі (робіт, послуг), тобто необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності.

Враховуючи вищенаведене, в акті перевірки податкового органу зазначено, що угода, укладена між ТОВ "Антік-Агро" та ТОВ "Яровіт-плюс", в силу ч.1 ст.207 Господарського кодексу України та ст.ст.203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемною. Оскільки нікчемна угода не створює правових наслідків, вона підлягає виключенню з податкового обліку як така, що не спричиняє виникнення обєкту оподаткування та формування податкового кредиту, податкових зобовязань у сторін правочину.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09 вересня 2010 року фахівцем ДПІ у Ленінському районі м.Харкова проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "Антік-Агро" з питань правомірності формування податкового кредиту з ПДВ за червень 2010 року по взаємовідносинам із ТОВ "Яровіт-Плюс", за результатами якої складено акт перевірки №2619/15-412/24126065 від 09.09.2010р.

В висновках акту зазначено про порушення ТОВ "Антік-Агро" вимог ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Антік-Агро" з ТОВ "Яровіт-Плюс", п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2010 року на загальну суму 443 521,01 грн.

На підставі висновків акту перевірки №2619/15-412/24126065 від 09.09.2010р., начальником ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова винесено податкове повідомлення-рішення №0000131540/0 від 23 вересня 2010р. про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 576 577,31 грн., в тому числі за основним платежем 443 521,01 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 133 056,30 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, передбаченим статтею 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, та не погодившись із здійсненими донарахуваннями податкових зобов'язань, подав скарги про скасування податкових повідомлень - рішень до ДПІ у Ленінському районі м.Харкова та ДПА у Харківській області.

Рішеннями ДПІ у Ленінському районі м.Харкова №9980/10/25-016 від 20.10.2010р. та ДПА у Харківській області №4302/10/25-203 від 18.11.2010 року, скарги платника податків залишено без задоволення, а винесені податкові повідомлення - рішення залишено без змін.

За результатами розгляду скарг, з метою доведення граничних строків сплати податкових зобовязань, ДПІ у Ленінському районі м.Харкова винесено та направлено платнику податків податкові повідомлення рішення №0000131540/1 від 25 жовтня 2010р. та №0000131540/2 від 26 листопада 2010р.

Під час розгляду справи судом встановлено, що висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що при дослідженні проведених операцій ТОВ "Антік-Агро" з ТОВ "Яровіт-плюс" встановлені фактичні обставини, які спростовують реальність проведених господарський операцій, а саме: дані податкової звітності ТОВ "Яровіт-плюс" свідчать про відсутність на підприємстві управлінського або технічного персоналу, виробничих активів складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарі (робіт, послуг), тобто умов необхідних для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, у звязку з чим зроблено висновок про нікчемність укладеної між ТОВ "Антік-Агро" та ТОВ "Яровіт-плюс" угоди в силу ч.1 ст.207 Господарського кодексу України та ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемною.

Суд не може погодитись з зазначеними висновками Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова, викладеними в акті перевірки №2619/15-412/24126065 від 09.09.2010 року, виходячи з наступних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору №57/06 від 02 червня 2010 року та ТОВ "Яровіт-плюс" (Продавець) та ТОВ "Антік-Агро" (Покупець), Продавець зобовязується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору товар: олія нерафінована 1 сорт в кількості 400 тонн (+/-10%). За умовами договору №58/06 від 10 червня 2010 року сторонами досягнуто згоду на поставку товару у кількості 80 тонн (+/-10%).

Судом встановлено, що ТОВ "Яровіт-плюс" на адресу ТОВ "Антік-Агро" здійснено поставку товару "олія нерафінована 1 сорт" за наступними видатковими накладними: №2/06-1 від 02.06.2010р. у кількості 25,9т. на суму 166 899,60 грн. (в т.ч. ПДВ 27816,60 грн.), №3/06-2 від 03.06.2010р. у кількості 28,95т. на суму 186 553,80 грн. (в т.ч. ПДВ 31092,30 грн.), №4/06-3 від 04.06.2010р. у кількості 17,12т. на суму 110321,28 грн. (в т.ч. ПДВ 18386,88 грн.), №5/06-2 від 05.06.2010р. у кількості 31,28т. на суму 201568,32 грн. (в т.ч. ПДВ 33594,72 грн.), №7/06-3 від 07.06.2010р. у кількості 27,4т. на суму 176565,60 грн. (в т.ч. ПДВ 29427,60 грн.), №9/06-5 від 09.06.2010р. у кількості 27,18т. на суму 175 147,92 грн. (в т.ч. ПДВ 29191,32 грн.), №10/06-8 від 10.06.2010р. у кількості 31,15т. на суму 200 730,60 грн. (в т.ч. ПДВ 33455,10 грн.), №11/06-2 від 11.06.2010р. у кількості 40т. на суму 261 600,00 грн. (в т.ч. ПДВ 43600,00 грн.), №15/06-1 від 15.06.2010р. у кількості 40т. на суму 261 600,00 грн. (в т.ч. ПДВ 43600,00 грн.), №15/06-4 від 15.06.2010р. у кількості 31,45т. на суму 202097,70 грн. (в т.ч. ПДВ 33682,95 грн.), №17/06-3 від 17.06.2010р. у кількості 31,23т. на суму 200683,98 грн. (в т.ч. ПДВ 33447,33 грн.), №18/06-2 від 18.06.2010р. у кількості 27,27т. на суму 175237,02 грн. (в т.ч. ПДВ 29206,17 грн.), №23/06-4 від 23.06.2010р. у кількості 26,91т. на суму 172 923,66 грн. (в т.ч. ПДВ 28820,61 грн.), №29/06-1 від 29.06.2010р. у кількості 26,33т. на суму 169196,58 грн. (в т.ч. ПДВ 28199,43 грн.).

ТОВ "Антік-Агро" за вказаним договором сплачено вартість отриманого товару "олія нерафінована 1 сорт" на загальну сумі 2661126,06 грн. (в т.ч. ПДВ 443521,01 грн.), що підтверджується наданими позивачем копіями платіжних доручень та листами про зарахування сплачених сум.

ТОВ "Яровіт-плюс" видано на адресу позивача наступні податкові накладні: №6 від 02.06.2010р., №8 від 03.06.2010р., №12 від 04.06.2010р., №14 від 05.06.2010р., №18 від 07.06.2010р., №28 від 09.06.2010р., №36 від 10.06.2010р., №38 від 11.06.2010р., №44 від 15.06.2010р., №47 від 15.06.2010р., №52 від 17.06.2010р., №55 від 18.06.2010р., №62 від 23.06.2010р., №70 від 29.06.2010р., які було включено ТОВ "Антік-Агро" до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року на суму ПДВ 443521,01 грн.

Суд зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Виходячи із змісту положень наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Положеннями п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р. визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З наведених положень статті 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р. випливає, що право на податковий кредит у позивача виникло у зв'язку зі сплатою ним податку на додану вартість у складі ціни товару (послуг), що підтверджується наданими позивачем до суду: копіями договорів, копіями банківських платіжних доручень про сплату коштів постачальникам та завіреними належним чином копіями видаткових та податкових накладних, отриманих від таких постачальників.

Відповідно до наданих позивачем суду доказів, суд приходить до висновку, що господарські операції між ТОВ "Яровіт-плюс" та ТОВ "Антік-Агро" мали реальний характер, і у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку даних податкових накладних.

Судом встановлено, що на час видання податкових накладних, ТОВ "Яровіт-плюс" мало статус зареєстрованого платника податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва №100230622 від 15.06.2009р., виданого ДПІ у Київському районі м.Харова, про що зазначено в акті перевірки №2619/15-412/24126065 від 09.09.2010р.

Також суд зазначає, що податкові накладні які були виписані ТОВ "Яровіт-плюс" не мають недоліків, які згідно з п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.

Посилання податкового органу на факт не відображення ТОВ "Яровіт-плюс" у податковому обліку відомостей за фінансово-господарськими операціями з ТОВ "Антік-Агро", та висновок про відсутність правових підстав для формування позивачем податкового кредиту, суд вважає неправомірним.

Згідно з приписами п.10.2 ст.10 Закону "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р., платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Закон №168/97-ВР не містить норм, які б повязували право платника податку на включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні товарів (робіт, послуг), із фактом декларуванням постачальником своїх податкових зобовязань та сплатою їх до бюджету.

Отже, у разі невиконання контрагентами покупця своїх обовязків перед податковими органами та бюджетом, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку, в даному випадку позивача, права на включення сплачених сум до складу податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження їх розміру.

Крім того, як встановлено судом під час розгляду справи, ТОВ "Яровіт-плюс" подано до ДПІ у Київському районі м.Харкова декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року, однак вказана декларація "не визнана як податкова звітність".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2010 року по справі №2а-11061/10/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2011 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Яровіт-плюс" задоволено в повному обсязі.

Вказаними рішеннями визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова, що полягають у прийнятті податкових декларацій з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Яровіт-плюс" за червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року із статусом "не визнано як податкова декларація", зобовязано ДПІ у Київському районі міста Харкова податкові декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "Яровіт-плюс" за червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року зареєструвати як прийняті та визнані.

Таким чином, під час розгляду справи судом встановлено, що ТОВ "Яровіт-плюс" задекларовано податкові зобовязання з ПДВ по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Антік-Агро", у звязку з чим посилання відповідача на зазначені обставини, як на підставу нікчемності вчинених правочинів, суд вважає необгрунтованим та безпідставним.

З огляду на реальний характер операцій, за наслідками виконання яких позивачем було сформовано оспорюваний податковий кредит, порушення контрагентом ТОВ "Антік-Агро" правил здійснення податкової дисципліни та господарської діяльності (як-от відсутність за місцем реєстрації) не може бути підставою для позбавлення платника (позивача у справі) права на отримання податкової вигоди за умови відсутності доказів недобросовісності такого платника.

У відповідності до приписів ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

При цьому, належних доказів того, що ТОВ "Яровіт-плюс" було відсутнє за зареєстрованим місцезнаходженням саме під час укладення та виконання сторонами опорюваних правочинів, відповідачем до суду не надано.

Також суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність у ТОВ "Яровіт-плюс" управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, тобто необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, як на підставу нікчемності вчинених правочинів, оскільки відповідачем до матеріалів даної справи не додано належних доказів, які б підтверджували зазначені обставини.

При цьому, відповідно до умов договорів №57/06 від 02 червня 2010 року та №58/06 від 10 червня 2010 року Продавець зобовязаний надати Покупцю наступні документи: посвідчення якості виробника, рахунки, видаткові та податкові накладні. Умовами договорів не було обумовлено обовязку ТОВ "Яровіт-плюс" здійснювати транспортування товару на адресу ТОВ "Антік-Агро".

Згідно пункту 3.2 Договору №58/06 від 10 червня 2010 року, сторонами узгоджено, що базис поставки: EXW склад Продавця: м.Харьков, вул.Польова, 67.

Суд зазначає, що відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" (редакція 2000 року) термін EXW "франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці. Продовець не має зобовязань щодо перевезення товарів.

Як встановлено судом, за вказаними угодами приймання товару та подальше його транспортування ТОВ "Антік-Агро" здійснювалось самостійно, у звязку з чим посилання податкового органу на відсутність у ТОВ "Яровіт-плюс" управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів суд вважає безпідставним та неправомірним.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, висновки акту перевірки про порушення позивачем ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. є необґрунтованим та неправомірним. У звязку з цим податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова №0000131540/0 від 23 вересня 2010р., №0000131540/1 від 25 жовтня 2010р., №0000131540/2 від 26 листопада 2010р. про визначення ТОВ "Антік-Агро" податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 576 577,31 грн., в тому числі за основним платежем 443 521,01 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 133 056,30 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Разом з цим, суд вважає помилковим зазначення позивачем у адміністративному позові вимоги про скасування податкового повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова №0000131540/0 від 03 вересня 2010р., оскільки в цей день таке рішення не приймалось податковим органом, у звязку з чим скасуванню підлягає рішення №0000131540/0 від 23 вересня 2010 року.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-Агро" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова №0000131540/0 від 23 вересня 2010 року, №0000131540/1 від 25 жовтня 2010 року, №0000131540/2 від 26 листопада 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-Агро" (код ЄДРПОУ 36455968, юридична адреса: м.Харків, вул. Старокримська, 9) витрати із сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 01.04.2011 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.