Постанова № 14643903, 29.03.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 березня 2011 р. № 2-а- 15738/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Лишняк І.В.

за участю:

представника позивача Ковтун М.І.,

представника відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Підприємства Харківської виправної колонії Державного департаменту України

з питань виконання покарань у Харківській області (№43)

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова

проскасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Підприємство Харківської виправної колонії Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№43) (далі - Підприємство Харківської виправної колонії №43) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова (далі - ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Харкова), з урахуванням уточнених позовних вимог, про скасування податкового повідомлення-рішення №000592510/0 від 24.11.2010 року ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Харкова на суму 2207,94 грн., зобов'язання ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Харкова усунути допущені порушення прав Підприємства Харківської виправної колонії №43 шляхом зарахування грошових коштів, сплачених Підприємством Харківської виправної колонії №43 за призначенням платежу, які вказані в платіжному дорученні від 28.10.2010 року №1231 та від 29.10.2010 року №1233, зобов'язання ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Харкова відкоригувати картку особових рахунків платника податків - Підприємства Харківської виправної колонії №43 УДДУ з ПВП у Харківській області (код 08680885) та внести зміни у відповідності до діючого законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що начальником ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Харкова на підставі акту перевірки №2752/15-08680885 від 10.11.2010 року було винесено податкове повідомлення - рішення №000592510/0 від 24.11.2010 року, яким Підприємство Харківської виправної колонії №43 було зобов'язано сплатити штраф у розмірі 2207,94 грн. на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2181-ІІІ) за затримку 809 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. На підставі податкового повідомлення - рішення від 24.11.2010 року №000592510/0, штрафну санкцію назначено за затримку 809 календарних днів, а саме за сплату частини прибутку (доходу), господарських організацій, що вилучається до бюджету за січень та лютий місяць 2008 року. Фактично ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Харкова примусово стягнено всю суму на погашення податкового боргу. Підприємством Харківської виправної колонії №43, згідно платіжних доручень з зазначенням направлення платежу, здійснювалось погашення податкового зобов'язання поточного періоду, а не за минулі роки, як видно з податкового повідомлення - рішення. Однак, виходячи з податкового рішення-повідомлення ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Харкова, вказані грошові кошти зараховувались на погашення заборгованості за минулі роки. Також, ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Харкова самостійно без правових на то підстав, змінював призначення платежу платника податків. Таким чином відповідачем було прийнято необґрунтоване податкове повідомлення - рішення та неправомірно зараховано грошові кошти, сплачені Підприємством Харківської виправної колонії №43 не за призначенням платежу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав на підставі викладених у позові фактів та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, до початку судового засідання заперечень, клопотань або заяв не надав. За таких умов, відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Виходячи з рівності сторін в адміністративному судочинстві, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів без участі представника відповідача.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи А01 №075002 Підприємство Харківської виправної колонії №43 зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Харківської міської ради 30.09.1996 року.

На підставі п.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року за №509-XІІ, в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (надалі Закон України №509-XІІ) фахівцями ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова 10.11.2010 року була проведена документальна невиїзна перевірка своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету згідно податкового повідомлення - рішення №0001911510 від 30.07.2008 року.

За результатами перевірки складено Акт №2752/15-08680885 від 10.11.2010 року, відповідно до якого було виявлено порушення вимог п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ, а саме затримку 809 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

За наслідками вказаного акту перевірки ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення №000592510/0 від 24.11.2010, згідно якого позивачу було визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2207,94 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Підприємство Харківської виправної колонії №43 на підставі поданої декларації з податку на прибуток підприємства було сплачено 2700,00 грн. за платіжним дорученням №1231 від 28.10.2010 року та 2000,00 грн. за платіжним дорученням №1233 від 29.10.2010 року за призначенням платежу: перерахування частини чистого прибутку за 3 квартал 2010 року.

Судом встановлено, що вказані кошти були спрямовані ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Харкова на погашення заборгованості за податковим повідомленням - рішенням №0001911510 від 30.07.2008 року. Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій (додатку до акту від 10.11.2010 року №2752), штрафні санкції у розмірі 2207,94 грн. нараховані за ставкою 50% від суми сплаченого боргу у загальному розмірі 4415,88 грн. за затримку 809 календарних днів.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України №2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

В силу пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Відповідно враховуючи припис п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього Закону України - платник податків зобовязаний самостійно сплатити суми податків. Джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або погашення податкового боргу платника податків, згідно п.п.7.1.1 п.7.1 ст.7 Закону України №2181-ІІІ визнаються будь-які власні кошти, операції з якими платник здійснює самостійно без їх узгодження з податковим органом відповідно до п.п.8.6.2 п.8.6 ст.8 Закону.

Як зазначено в ст.4 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" №2346-III від 05.04.2001 року, для проведення переказу можуть використовуватися кошти як у готівковій, так і в безготівковій формі. Види безготівкових розрахунків визначаються законами та прийнятими на їх основі нормативно-правовими актами Національного банку України.

Згідно п.п.7.1.1 п.7.7 п.7 Закону України №2181-ІІІ джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Пунктом 6 статті 7 Закону України „Про Національний банк України" №679-XIV від 20.05.1999 року, Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Виконуючи власні повноваження, Національний Банк України постановою Правління від 21 січня 2004 року №22 затвердив „Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за №377/89/76. Згідно п.3.8 цієї Інструкції, реквізит „Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Отже, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства належить виключно платнику податків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України №2181-ІІІ, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Статтею 7 цього ж Закону передбачено джерела погашення податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків. Податковий борг платник податків може погашати добровільно та самостійно, або за рішенням органу стягнення. При добровільному та самостійному погашенні податкового боргу платник податків вказує у платіжному документі період, за який сплачує борг.

Виходячи з вищенаведеного, суд зазначає, що законодавством України врегульовано питання оподаткування і встановлено порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів відсутні зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. Тому, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Відповідно до пункту 3 статті 9 Закону України „Про систему оподаткування" №1251-ХІІ від 25.06.1991 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Тому, при сплаті податкових зобов'язань за конкретний період обов'язок підприємства щодо сплати податку припиняється зі сплатою цих податків за конкретний період. Згідно з пунктом 2 статті 12 вказаного Закону, фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов'язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів в установлений законом термін.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що сплачені грошові кошти відповідач неправомірно зараховував на погашення заборгованості за інші, ніж зазначено періоди, самостійно змінивши призначення платежу платника податків.

Таким чином, відповідачем в порушення зазначених норм законодавства України було здійснено зарахування всупереч призначення платежу, яке було вказане Підприємством Харківської виправної колонії №43 в платіжних дорученнях №1231 від 28.10.2010 року на суму 2700,00 грн. та №1233 від 29.10.2010 року на суму 2000,00 грн. та неправомірно виніс податкове повідомлення-рішення №000592510/0 від 24.11.2010 року щодо нарахування штрафних санкцій в розмірі 2207,94 грн., яке підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова податкового повідомлення-рішення №000592510/0 від 24.11.2010 року про визначення суми штрафних (фінансових) санкцій за затримку на 809 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та необхідність його скасування.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як субєкт владних повноважень не надав до суду заперечення на адміністративний позов та не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій.

Відносно позовних вимог щодо зобов'язання ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Харкова відкоригувати картку особових рахунків платника податків - Підприємства Харківської виправної колонії №43 УДДУ з ПВП у Харківській області (код 08680885) та внести зміни у відповідності до діючого законодавства суд зазначає наступне.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18 липня 2005 року №276, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 року за №843/11123, встановлено порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби, за допомогою використання автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС), що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів у вигляді ведення по кожному платнику податків карток особового рахунку платника. Згідно п.4.3 вказаної Інструкції, нарахування платежів до бюджету в особових картках платників податків здійснюються відповідно до порядку адміністрування відповідних податків, розроблених на підставі чинного законодавства. Відповідно до ч.5 п.п.9.1 п.9 вказаної Інструкції, при виявленні помилок, неповного чи неправильного відображення облікових показників в особових рахунках платників працівником підрозділу адміністрування облікових показників та звітності, за необхідності, спеціалістами підрозділів автоматизації процесів оподаткування, обробки та введення документів відповідних галузевих підрозділів уживаються заходи щодо виправлення таких помилок, неповного чи неправильного відображення.

Таким чином, через неправомірність винесення ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова податкового повідомлення-рішення №000592510/0 від 24.11.2010 року та самостійною зміною призначення платежу, суд вважає обґрунтованою позовну вимогу про відкоригування картки особового рахунку Підприємства Харківської виправної колонії №43.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Підприємства Харківської виправної колонії №43 документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Отже, суд присуджує Підприємству Харківської виправної колонії №43 всі здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Підприємства Харківської виправної колонії Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№43) до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення та зобовязання вчинити певні дії задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова №000592510/0 від 24.11.2010 року на суму 2207,94 грн.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Орджонікідзевському районі міста Харкова усунути допущені порушення прав Підприємства Харківської виправної колонії Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№43) шляхом зарахування грошових коштів, сплачених Підприємством Харківської виправної колонії Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№43) за призначенням платежу, які вказані в платіжному дорученні від 28.10.2010 року №1231 та від 29.10.2010 року №1233.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Орджонікідзевському районі міста Харкова відкоригувати картку особових рахунків платника податків - Підприємства Харківської виправної колонії Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№43) та внести зміни у відповідності до діючого законодавства.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства Харківської виправної колонії Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№43) (61089, м. Харків, вул. Таджицька, 17, код 08680885) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3.40 грн. (три гривні) 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 01.04.2011 року.

Суддя Біленський О.О.