Рішення № 14642817, 07.04.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.04.11 Справа № 5021/597/2011. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумикомбікорм», м.Суми

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна продовольча компанія», м.Суми

про стягнення 3004,73 грн.

СУДДЯМоїсеєнко В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: Демченко О.І.

Від відповідача: директор ОСОБА_1.

За участю секретаря судового засідання Данілової Т.А.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 3004,73 грн. заборгованості, в т.ч. 2200,00 грн. основного боргу за поставлені товари відповідно до накладної №ОтСК-000001 від 12.01.2009р., 143,00 грн.3% річних, 661,73 грн. інфляційних збитків, а також стягнути судові витрати. повязані з розглядом справи.

Відповідач відзив на позов не подав, його керівник в судовому засіданні пояснив, що 24.03.2011р. основна заборгованість в сумі 2200,00 грн. погашена. Позивач своїм листом від 29.03.2011р. підтвердив факт погашення відповідачем 2200 ,00 грн. основного боргу.

Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про уточнення позовних вимог приймається судом до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 661,73 грн. інфляційних збитків , 143 ,00 грн. 3% річних та судових витрат по справі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

12.01.2009р. позивач передав у власність відповідача згідно накладної № ОтСК-000001 від 12.01.2009р. товар на загальну сум з ПДВ 8750 грн. і відповідачу позивачем був виданий рахунок на оплату ОтСК-000001 від 12.01.2009р.

Факт отримання відповідачем продукції підтверджується матеріалами справи, а саме видатковою накладною №ОтСК-000001 від 12.01.2009р., на якій міститься підпис відповідача, довіреністю серії ЯПО № 873736 від 12.01.2009р. на отримання товару на імя ОСОБА_1. (копії вказаних документів долучені до матеріалів справи).

Як пояснив представник позивача, відповідач за поставлений товар повністю не розрахувався. Ним була здійснена часткова проплата (в підтвердження здійснення проплати позивачем подано копію банківської виписки) і залишок заборгованості за поставлену продукцію склав 2200 грн.

Тому, відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач направив відповідачу претензію №7/02 від 07.02.2011р. . з вимогою у семиденний термін погасити заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 2200 ,00грн.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тому, оскільки відповідач у термін вказаний в претензії розрахунки з позивачем повністю не провів, позивач був вимушений звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості.

Тобто, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар відповідно до видаткової накладної склала 2200,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Позивач подав уточнення позовних вимог від 29.03.2011р., згідно якого зазначає, що відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача основний борг в сумі 2200,00 грн. Таким чином , основний борг відповідачем сплачений в повному обсязі. Однак, позивач не відмовляється від стягнення інфляційних збитків, 3% річних та судових витрат.

Отже , судом встановлено, що відповідачем сума боргу в розмірі 2200,00 грн. була погашена вже після порушення провадження у справі № 5021/597/2011, тому, у звязку зі сплатою після порушення провадження у справі відповідачем боргу в сумі 2200,00 грн.., провадження у справі в зазначеній частині припиняється згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в звязку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобовязання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобовязання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Тому, позовні вимоги стосовно стягнення 3% річних в сумі 143,00 грн. Та 661,73 грн. інфляційних збитків підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна продовольча компанія» ( 40032, вул.. Білопільський шлях,27, м. Суми, код 31066082) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумикомбікорм» ( 40030, вул. Черепіна,61, кв.78,м.Суми, код 30991968) 143,00 грн. 3% річних, 661,73 грн. інфляційних збитків, 102 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 2200,00 грн. основного боргу - провадження у справі припинити згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ В.М.Моїсеєнко