Рішення № 14642801, 05.04.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.04.11 Справа № 5021/688/2011. За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сумитеплоенерго”, м.

Суми

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.

Суми

про стягнення 33 381 грн. 42 коп.

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін :

від позивача: Верчак Ю.В.

від відповідача: не зявився

За участю секретаря судового засідання Черненко І.О.

Суть спору : позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 33 381 грн. 42 коп. по договору № 182-Т від 01.10.2008р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, із них: 30 477 грн. 46 коп. боргу; 1 538 грн. 35 коп. пені; 440 грн. 02 коп. - 3% річних; 925 грн. 59 коп. інфляційних збитків, а також 333 грн. 81 коп. витрат по сплаті держмита та 236 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, в засідання суду не зявився.

Господарським судом Сумської області на обидві адреси відповідача, зазначені позивачем у позовній заяві (юридичну - 40004, АДРЕСА_1; та фактичну 40000, АДРЕСА_2) направлялись ухвали суду від 24.03.2011р. про порушення провадження у справі № 5021/688/2011 та призначення її до розгляду на 05.04.2011р., але обидві ухвали повернуті до суду поштовим відділенням з поміткою причина повернення : «неповна адреса» та «для уточнення адреси одержувача».

Оскільки судом вжиті всі заходи по належному повідомленню відповідача про розгляд даної справи, тому у відповідності до ст.75 ГПК України господарський суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд встановив:

На підставі договору № 182-Т від 01.10.2008р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, позивач здійснював відпуск відповідачу теплової енергії в потрібних йому обсягах. Відповідно п.3.2. зазначеного договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідно до 3.3. зазначеного договору, відповідач до 15 числа розрахункового періоду повинен був сплачувати зазначену в договорі кількість спожитої теплової енергії в гарячій воді, передбаченої на розрахунковий період. Остаточний розрахунок за фактичну спожиту енергію здійснюється до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, з залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є підставою виникнення господарського зобовязання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно ст. 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач за період з січня 2010р. по січень 2011р. користувався послугами позивача з постачання теплової енергії, проте, належним чином свої договірні зобов'язання в частині розрахунків не виконав та не сплатив суму боргу за спожиту теплову енергію.

Таким чином з січня 2010р. по січень 2011р. відповідач заборгував перед позивачем 30 477 грн. 46 коп.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно зі ст.ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до п.п. 2, 4 ст. 129 Конституції України, суд керується основними засобами судочинства, а саме: рівністю усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальністю сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, вимоги позивача в частині стягнення боргу в сумі 30 477 грн. 46 коп. підтверджуються матеріалами справи, тому є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню.

Також позивачем за прострочення виконання грошового зобовязання за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту енергію відповідно до п. 5.1.5. вказаного договору, нарахована відповідачу пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення, що складає 1 538 грн. 35 коп.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в загальній сумі 1 538 грн. 35 коп. передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині, також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Також, позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України нараховані відповідачу 440 грн. 02 коп. - 3% річних; 925 грн. 59 коп. інфляційних збитків.

Стаття 536 Цивільного кодексу України передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюються договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 440 грн. 02 коп. - 3% річних; 925 грн. 59 коп. інфляційних збитків за порушення терміну виконання грошових зобовязань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги в частині 30 477 грн. 46 коп. боргу; 1 538 грн. 35 коп. пені; 440 грн. 02 коп. - 3% річних; 925 грн. 59 коп. інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 333 грн. 81 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України , суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (40004, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сумитеплоенерго” (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10, код 33698892) 30 477 грн. 46 коп. боргу; 1 538 грн. 35 коп. пені; 440 грн. 02 коп. - 3% річних; 925 грн. 59 коп. інфляційних збитків, а також 333 грн. 81 коп. витрат по сплаті держмита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СУДДЯ (підпис) Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Повне рішення складено 05.04.2011р.