Ухвала суду № 14642644, 28.03.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"28" березня 2011 р. Справа № 1/17-779-2011

За заявою Приватного підприємства „Глобал Трейдіс”

до боржника: Приватного підприємства „БЛЕКБЕРН КОМПАНИ” (65104, м. Одеса, пр-т Академіка Глушко, буд. 29; код ЄДРПОУ 37060772)

про визнання банкрутом

Суддя Найфлейш В.Д.

Представники сторін:

Від заявника: не з’явився.

Від боржника: не з’явився:

СУТЬ СПОРУ: про визнання банкрутом.

28.02.2011 р. до господарського суду Одеської області надійшла заява Приватного підприємства „Глобал Трейдіс” про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства „БЛЕКБЕРН КОМПАНИ” у порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.03.2011 р. порушено провадження у справі №1/17-779-2011 за заявою Приватного підприємства „Глобал Трейдіс” про визнання Приватного підприємства „БЛЕКБЕРН КОМПАНИ” банкрутом.

Згідно ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно ч. 8 ст. 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, до заяви кредитора додаються відповідні документи, а саме: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Крім того, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

В заяві про порушення справи про банкрутство ініціюючий кредитор в підтвердження наявності грошової заборгованості посилається на відповіді на претензії № 11-1 від 01.02.2011 у якій боржник визнав існуючу заборгованість на суму 17 184, 00 грн.

14.04.2006р. набула чинності нова редакція Закону України „Про виконавче провадження”, статтею 3 вказаного Закону, передбачено перелік документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою. У вказаному переліку відсутній такий документ, як визнана у встановленому порядку претензія.

Частиною 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009р. встановлено, що Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Крім того, в матеріалах справи міститься акт перевірки місцезнаходження боржника від 18.02.2011р. складений представником заявника, згідно якого встановлено, що ПП „Блекберн Компані” відсутнє за місцезнаходженням.

Частиною 105 постанови пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009р. встановлено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", який набув чинності з 1 липня 2004 року визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, а саме: відповідно до вимог ст. 17 вказаного Закону в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог чч. 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", яка передбачає статус відомостей Єдиного державного реєстру, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін та якщо дані, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

За приписами ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тобто факт відсутності боржника - юридичної особи, не може підтверджуватися іншими засобами доказування, крім відомостей з Єдиного державного реєстру.

Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Якщо дані, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Статтею 19 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” передбачено порядок та підстави для внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Саме зазначений запис державного реєстратора є доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З такою правовою позицією погоджується Верховний суд України у Постанові від 15.03.2005р. по справі №20-8/035 та Вищий господарський суд України у Постановах від 09.04.2008р. по справі №21/215-07-71178, від 27.11.2007р. по справі N 02-03/2667/11, від 22.01.2008 р. по справі N 7387-6/0, від 17.03.2010 р. по справі № Б29/348-09.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України„Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України та іншими законодавчими актами України.

Згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що заявником не подано доказів наявності безспірних вимог згідно законодавства, рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника, копію неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів згідно до ст. 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” а також враховуючи те, що заявником не подано доказів відсутності боржника за юридичною адресою, суд дійшов висновку відносно безпідставності вимог заявника, у зв’язку з чим провадження у справі за заявою Приватного підприємства „Глобал Трейдіс” про визнання банкрутом Приватного підприємства „БЛЕКБЕРН КОМПАНИ” підлягає припиненню.

Керуючись п. 1-1 ст. 80, ст.86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.Припинити провадження у справі за заявою Приватного підприємства „Глобал Трейдіс” про визнання банкрутом Приватного підприємства „БЛЕКБЕРН КОМПАНИ” (код ЄДРПОУ 37060772) .

2. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду Одеської області від 03.03.2011р.

3. Примірник ухвали надіслати заявнику, боржнику, державному реєстратору.

Суддя Найфлейш В.Д.