Рішення № 14642552, 07.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.11                                                                                           Справа№ 5015/1016/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Куцик І.М.

розглянув матеріали позовної заяви: Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства „Мієр”, м. Львів

про стягнення 4’082,12 грн. заборгованості

за участю представників:

від позивача: Горбунова О.Л. - представник

від відповідача: не з’явився

          Відповідно до ст.20 ГПК України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

Суть спору: Позов заявлено Відкритим акціонерним товариством „Львівобленерго” до Приватного підприємства „Мієр”про стягнення 4’082,12 грн. заборгованості.

Провадження у справі порушено ухвалою суду від 25.02.2011 р. та призначено її розгляд на 22.03.2011 р.

В судовому засіданні 22.03.2011 р. представник позивача з’явився, вимоги ухвали суду від 25.02.2011 р. виконав повністю. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву по суті позовних вимог не надав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. Розгляд справи відкладений на 30.03.2011 р.

Підстави відкладення розгляду справи викладені в ухвалі від 04.04.2011 р. Розгляд справи відкладений на 07.04.2011 р.

07.04.2011 р. представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, просив позов задоволити повністю.

Відповідач у судове засідання повторно не з’явився, письмового відзиву по суті позовних вимог не подав, жодних доказів сплати суми боргу повністю чи частково не надав, клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду не направив, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, про що докази є в матеріалах справи.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

31 травня 2006 року ВАТ ”Львівобленерго”(надалі позивач) укладено договір № 90145/04 про постачання електричної енергії з ПП ”Мієр”(надалі відповідач). 29.09.2008 р. між сторонами укладена додаткова угода про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 90145/04 від 31.05.2006 р. про зміну номеру договору про постачання електричної енергії з № 90145/04 на № 90553/05.

01.04.2009 року сторонами укладена додаткова угода про внесення змін до договору № 90553/05 від 31.05.2006 р., якою визначено, що у зв’язку з провадження споживачем автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ), договірні величини споживання електричної енергії та потужності контролюються АСКОЕ. Дані АСКОЕ є підставою для застосування господарських санкцій за порушення споживачем договірних величин, передбачених умовами договору та чинним законодавством України. Відповідно до умов договору позивач здійснює постачання електроенергії відповідачу, а відповідач- оплачує постачальнику електроенергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору. Згідно з додатком № 2 до договору, розрахунковим періодом вважається період з 21 числа попереднього місяця до 20 числа поточного місяця та прирівнюється до календарного. У пункті 4 додатку №9 до договору “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” вказано, що заміри електричної потужності можуть здійснюватись в будь-який робочий день споживача в установлені нормативними документами періоди максимального навантаження енергосистеми України. Проведені заміри оформлюються відповідним актом замірів електричної потужності, який складається у відповідності до умов договору та нормативних документів Мінпаливенерго України.

Позивач надіслав відповідачу письмове повідомлення № 137-6551/2/2 від 29.12.2009 р. про граничні величини потужності на лютий 2010 р., що становили: 21.01.2010 р.-31.01.2010 р. –ранок 91 кВт, вечір –220 кВт, 01.02.2010 р-20.02.2010 р. –ранок - 91 кВт, вечір –220 кВт. Аналогічно відповідачу надіслано письмове повідомлення № 137-861/2 від 22.02.2010 р. про граничні величини потужності на березень 2010 р.

Відповідно до даних АСКОЕ та акту № 16 перевірки виконання відповідачем встановлених граничних величин споживання електричної потужності від 24.03.2010 р., відповідачем перевищено встановлену граничну величину електричної потужності 10 березня 2010 р. на 118 кВт. Відтак, на підставі п.4.2.2 договору споживачі у випадку перевищення договірної величини потужності сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду та договірною величиною потужності. Таким чином сума заборгованості відповідача становила 9’998,04 грн.

Відповідач звернувся з листом № 25 від 26.04.2010 р. до позивача про розтермінуваня нарахованих сум понад договірне споживання електричної енергії за грудень 2009 р., лютий-березень 2010 р. Однак відповідач лише частково погасив заборгованість перед позивачем. На момент подачі позовної заяви заборгованість відповідача становила 4’082,12 грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Враховуючи положення статті 26 Закону України “Про електроенергетику” від 16.10.1997 р. споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно з ч.6 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” споживачі у випадку перевищення договірної величини потужності сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду та договірною величиною потужності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач повністю виконав свої зобов’язання перед відповідачем.

Відповідач частково виконав взяті на себе зобов’язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка на момент подачі позовної заяви становила 4’082,12 грн.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінивши зібрані по справі докази, вислухавши думку представника позивача, cуд дійшов висновку, що вимога про стягнення заборгованості в розмірі 4’082,12 грн. підлягає до задоволення.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, суд покладає господарські витрати на відповідача в порядку ст.49 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 43, 49, 75, 82, 82-1, 83, 84, 85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з відповідача: Приватного підприємства „Мієр”(79005, м.Львів, вул.Кн.Романа 6/5, р/р 260005202 в АППБ”Аваль” у м.Львові, МФО 325570, код ЄДРПОУ № 13823275) на користь позивача Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго” (79026, м.Львів, вул.Козельницька,3, поточний рахунок із спеціальним режимом використання 26004301500 в ОПЕРВ філії ЛОУ ВАТ “Державний Ощадний Банк України”, МФО 325796, код ЄДРПОУ 00131587) 4’082,12 грн. –заборгованості, 102,00 грн. –державного мита, 236,00 грн. –витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя