Рішення № 14642247, 24.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/1524.03.11

За позовом                              Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі

                                        Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут

                                        Київенерго”

До                                        Житлово-будівельного кооперативу “60 років Жовтня”

Про                                        стягнення 36853,99 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача          Півень Д.О. (дов. № Д07/2011/02/01-1 від 01.02.2011 р.);

Іваненко І.П. (дов. №Д07/2010/06/25-2 від 25.06.2010р.)

Від відповідача           Нікітіна Д.А. (дов. б/н від 24.01.2011 р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (далі по тексту Позивач) звернулась до Житлово-будівельного кооперативу “60 років Жовтня” (далі по тексту Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 36853,99 грн. за угодою про реструктуризацію заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2011 р. було порушено провадження у справі № 9/15 та призначено розгляд справи на 03.02.2011 р.

У судове засідання 03.02.2011 р. представник позивача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, подав документи на вимогу ухвали суду від 13.01.2011 р. та клопотання про витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України від АТ “Сбербанк Росії”, а саме: платіжні доручення/виписки з банківського рахунку АК “Київенерго” за 2008-2009 роки щодо виконання свого зобов’язання ЖБК “60 років Жовтня” за Договором постачання теплової енергії у гарячій воді № 24-0461 від 12.08.2000 р. та надходження на розрахунковий рахунок АК “Київенерго” відповідних коштів від ЖБК “60 років Жовтня”.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 р. суд відклав розгляд справи на 10.03.2011 р. з викликом представників сторін, витребував докази в порядку ст. 38 ГПК України від АТ “Сбербанк Росії”, а саме: платіжні доручення/виписки з банківського рахунку АК “Київенерго” за 2008-2009 роки щодо виконання свого зобов’язання ЖБК “60 років Жовтня” за Договором постачання теплової енергії у гарячій воді № 24-0461 від 12.08.2000 р. та надходження на розрахунковий рахунок АК “Київенерго” відповідних коштів від ЖБК “60 років Жовтня”.

В судове засідання 10.0.2011 р. представники сторін з’явились.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва 28.02.2011 р. від АТ “Сбербанк Росії” на виконання вимог ухвали суду від 03.02.2011 р. надійшло повідомлення про те, що перерахування коштів з рахунків Житлово-будівельного кооперативу “60 років Жовтня” на розрахунковий рахунок Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”, які відкриті в АТ “Сбербанк Росії” за 2008 та 2009 рік не встановлено.

Разом з тим, до Господарського суду міста Києва 10.03.2011 р. надійшло клопотання від відповідача порядку ст. 38 ГПК України про витребування доказів, а саме виписок з банківського рахунку АК “Київенерго” за 2008-2009 роки щодо виконання свого зобов’язання ЖБК “60 років Жовтня” за договором постачання теплової енергії у гарячій воді № 24-0461 від 12.08.200 р. та надходження на розрахунковий рахунок АК “Київенерго” відповідних коштів від ЖБК “60 років Жовтня” у ЗАТ “Енергобанк”; у ВАТ КБ “Хрещатик”; у ЗАТ “Перший український міжнародний банк”.

Відповідно до ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Розглянувши подане клопотання, заслухавши представника відповідача, приймаючи до уваги, що відповідачем не підтверджено та не зазначено підстав, з яких випливає, що ці докази мають вищеперелічені організації, а тому подане клопотання не відповідає вимогам встановленим ст. 38 ГПК України, у зв’язку з чим суд відмовляє в його задоволенні.

В свою чергу, відповідно до довідки № 37.06-09/67-147 від 20.01.2011 р., вбачається, що у ЖБК “60 років Жовтня” відкрито рахунок в Мінському відділенні Київської міської філії ПАТ “Укрсоцбанк”, а тому суд вважає необхідне витребувати докази у ПАТ “Укрсоцбанк”.

Разом з тим, представником відповідача подано письмову заяву про продовження строку вирішення спору на більш тривалий строк, ніж встановлено частиною 1 статті 69 ГПК України та клопотання про відкладення розгляду справи, в зв’язку з необхідністю надання часу для подання відповідачем доказів щодо часткової оплати заборгованості за надані послуги.

За таких обставин, ухвалою суду від 10.03.2011 року продовжено строк спору у справі №9/15 на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 24.03.2011 року.

В судовому засіданні 24.03.2011 року представник відповідача надав додаткові матеріали по справі, а саме довідку ПАТ “Укрсоцбанк” щодо руху коштів ЖБК “60 років Жовтня” за Договором постачання теплової енергії у гарячій воді № 24-0461 від 12.08.2000 р. та надходження на розрахунковий рахунок АК “Київенерго” відповідних коштів від ЖБК “60 років Жовтня” за період 01.01.2008 року по 31.12.2010 року та усні пояснення по справі, відповідно до яких зазначив, що надані докази не містять даних щодо оплати за надані послуги за спірний період, що заявлений позивачем.

Представник позивача надав усні пояснення по справі, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

02.08.2000 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №240461, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п.п. 2.2.1 та 2.3.1 договору і відповідно до законодавства України позивач постачає теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб: опалення та вентиляцію – в період опалювального сезону, гарячого водопостачання –протягом року, в кількості та в обсягах згідно з додатком 1 до договору, яку відповідач зобов’язався своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно п. 5.1 Договору та звернення-доручення про укладання договору на постачання теплової енергії у гарячій воді по приладам обліку та розрахунковим способом за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.

Згідно додатку 3 до договору розрахунки за відпущену теплову енергію відповідачу здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених міською державною адміністрацією, які можуть змінюватись в період дії договору.

На підставі п. 2 додатку 4 до договору відповідач зобов’язався щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі тепло збуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ).

Відповідно до п. 3 додатка 4 до договору відповідач за вказаними у п. 2 додатку сплачує вартість, використаної теплової енергії не пізніше 25 числа поточного місяця.

30.01.2006 року між сторонами було укладено угоду №387-04 про реструктуризацію заборгованості до договору №240461 від 02.08.2000 року, відповідно до пп. 1-3 якої відповідач визнав заборгованість за спожиту теплову енергію сумою 70876,32 грн. станом на 01.03.2006 року і зобов’язався її сплатити позивачу протягом 01.2006 року –12.2010 року щомісячними платежами сумою 1181,27 грн. до 15 числа кожного місяця (додаток №1 до Угоди).

Пунктом 4 Угоди обумовлено, що при проведенні сплати заборгованості згідно п. 3 Угоди відповідач зобов’язався посилатись в реквізитах «призначення платежу»платіжного документа на цю Угоду.

Пунктом 6 Угоди обумовлено, що за відсутності чіткого формулювання призначення платежу отримані позивачем кошти зараховуються в першу чергу як оплата поточного споживання теплової енергії.

Починаючи з вересня 2008 року по грудень 2010 року, згідно з додатком №1 до Угоди відповідач повинен був сплатити 31938,31 грн.

Однак свої зобов’язання за зазначеним договором та угодою відповідач не виконав, внаслідок чого за період з 15.09.2008р. по 15.12.2010р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка на 01.10.2009 року становить 31938,31 грн., що підтверджується довідкою про надходження коштів за спожиту від позивача теплову енергію та довідкою ПАТ “Укрсоцбанк” щодо виконання свого зобов’язання ЖБК “60 років Жовтня” за Договором постачання теплової енергії у гарячій воді № 24-0461 від 12.08.2000 р. та надходження на розрахунковий рахунок АК “Київенерго” відповідних коштів від ЖБК “60 років Жовтня” за період 01.01.2008 року по 31.12.2010 року відповідно до якої судом встановлено, що відповідачем за спірний період оплат на рахунок позивача не здійснювалось, а вказана довідка про рух коштів на рахунку підтверджує оплату відповідачем заборгованості перед позивачем за інші періоди.

20.12.2010 року позивач направляв відповідачу претензію щодо погашення заборгованості по Договору та відшкодування інфляційних втрат та 3% річних. Однак, Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість до початку розгляду справи Господарським судом міста Києва по Договору не погасив.

Таким чином, станом на час розгляду справи (24.03.11р.) основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 31938,31 грн.

Доказів оплати послуг постачання теплової енергії у гарячій воді відповідачем не надано.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено судом відповідач вчасно та повністю не розрахувався з позивачем у зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 31938,31 грн. основного боргу за використану теплову енергію у гарячій воді.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість відповідача перед позивачем станом на час розгляду справи складає 31938,31 грн. На спростування іншого відповідачем доказів не надано.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник,який прострочив виконання грошового зобов’язання ,на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов’язання, то вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат визнається судом обґрунтованою, відповідно до яких 1039,94 грн. –сума 3% річних та 3875,74 грн. –сума інфляційних втрат, розрахунок яких перевірено судом.

За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення в частині 31938,31 грн. основного боргу, 1039,94 грн. 3% річних, 31938,31 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «60 років Жовтня»(04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 12 б; код ЄДРПОУ 22864706) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; код ЄДРПОУ 00131305; р/р зі спеціальним режимом використання №260070130718 у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код ЄДРПОУ 00131305 для зарахування основного боргу) 31938 (тридцять одна тисяча дев’ятсот тридцять вісім) грн. 31 коп. основного боргу, 1039 (одна тисяча тридцять дев’ять) грн. 94 коп. 3% річних, 3875 (три тисячі вісімсот сімдесят п’ять) грн. 74 коп. інфляційних втрат, 1039 (одна тисяча тридцять дев’ять) грн. 94 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко Рішення підписано 29.03.2011 року