Рішення № 14641918, 10.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/2610.02.11 за позовом Приватного підприємства "Ерамір" до Управління капітального будівництва Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації

про стягнення 574009,29 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники:

від позивача Рюмшин М.М. –представник за довіреністю № 2 від 10.02.10 р.

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне підприємство "Ерамір" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління капітального будівництва Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про стягнення 574009,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань по договору підряду № 20-09/07 від 20.09.2007 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2010 року порушено провадження у справі № 8/26, призначено розгляд справи на 10.02.2011 р. в судовому засіданні, зобов’язано сторін виконати певні дії.

У судове засідання 10.02.2011 р. представник відповідача не з’явився, вимог ухвали не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення по справі, підтримав клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, викладене в позовній заяві та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Суд, дослідивши подані позивачем докази, відмовляє в задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову за недоведеністю та необґрунтованістю.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову.

В зв’язку з нез’явленням відповідача в судове засідання та неподанням відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

20.09.2007 року між Управлінням капітального будівництва Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації (надалі –замовник, відповідач) та Приватним підприємством "Ерамір" (надалі - генідрядник, позивач) був укладений договір підряду № 20-09/07 на виконання робіт з благоустрою скверу (надалі –договір), за умовами якого замовник доручає, генпідрядник зобов’язується забезпечити виконання робіт із благоустрою скверу по вул.. Ф.Пушиної (надалі - об’єкт). Замовник зобов’язується прийняти і оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 2.1. договору вартість робіт, які підлягають виконанню генпідрядником, визначена на основі проведеного тендеру і складає 3952447, 20 грн., в тому числі ПДВ 20% -658741, 20 грн.

Відповідно до п. 2.5. замовник щомісяця підписує довідку (акт) ФКБ-3 (№ КБ-2В).

На виконання умов договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 1931851,20 грн., про що свідчать акти приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2007 р. на суму 50413, 20 грн., на суму 249662, 40 грн., за грудень 2007 р. на суму 253606, 80 грн.,на суму 17361, 60 грн., за січень 2008 р. на суму 49927, 20 грн., за лютий 2008 р. на суму 199999, 20 грн., за березень 2008 р. на суму 150117, 20 грн., на суму 204593, 20 грн., за квітень 2008 р. на суму 89558, 40 грн., за травень 2008 р. на суму 256665, 60 грн., за липень 2008 р. на суму 24542, 40 грн., 385404, 00 грн.

Проаналізувавши зміст укладеного договору від 20.09.2007 р. суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками цей договір є договором підряду.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником –як замовник.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів повного виконання договору щодо оплати робіт не надав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором передбачено, що замовник здійснює оплату за виконані підрядником роботи звітного місяця по мірі надходження бюджетних коштів.

Проте, свої зобов’язання за договором відповідачем були виконані частково, а саме було перераховано позивачу 1365746, 80 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами по об’єкту станом на 11.02.2011 р. на вказану суму.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Додатковою угодою № 1 (надалі - додаткова угода) до договору сторони внесли зміни та доповнення до договору, а саме в п. 3.1., який виклали в наступній редакції: початок робіт –вересень 2007 р., закінчення робіт –грудень 2010 р.

Позивач надіслав на адресу відповідача претензії № 42 від 05.02.2009 р. про сплату боргу за договором.

Листом № 80/23 від 12.02.2009 р. відповідач підтвердив, що взяті на себе зобов’язання за договором будуть профінансовані при надходженні коштів з відповідного бюджету.

Поряд з цим, позивач надіслав на адресу відповідача претензії № 5 від 01.10.2010 р. та № 1 від 10.02.2010 р. з вимогою про сплату боргу.

Проте, станом на день подання позову та розгляду справи відповідач не надіслав на адресу позивача відповіді на претензію та не розрахувався з позивачем, а тому судом визнається що відповідачем не доведено відсутності його вини у невиконання грошових зобов’язань.

Враховуючи викладене, заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 566104, 40 грн. за договором документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Таким чином, за перевіреним судом розрахунком, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 566104, 40 грн. за договором підряду № 20-09/07 від 20.09.2007 р. правомірна та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Поряд з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 7904, 89 грн. за період з суми договору в розмірі 3952447, 20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до п. п. 6.1, 6.2. договору, за порушення зобов’язань згідно договору замовник сплачує штрафні санкції в розмірі 0,2 % суми договору, але не нижче облікової ставки НБУ. У будь-якому випадку винна сторона відшкодовує іншій стороні всі збитки та витрати, пов’язані з невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов’язань договором.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження повідомлених вище обставин, а тому судом визнається що відповідачем не доведено відсутності його вини у невиконання грошових зобов’язань.

Таким чином, за перевіреним судом розрахунком, вимога позивача про стягнення пені з відповідача підлягає задоволенню, а саме в розмірі 7904, 89 грн.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеними вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 614, 626, 837, 838 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Управління капітального будівництва Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації (03115, м. Київ, проспект Перемоги, буд 97; ідентифікаційний код 26199855) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного підприємства "Ерамір" (03115, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 89-А, кв. 103; ідентифікаційний код 25663345) 566104 (п’ятсот шістдесят шість тисяч сто чотири) грн. 40 коп. основного боргу, 7904 (сім тисяч дев’ятсот чотири) грн. 89 коп. штрафних санкцій, 5740 (п’ять тисяч сімсот сорок) грн. 09 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяКатрич В.С. Дата підписання рішення 25.03.2011 року