Рішення № 14641802, 30.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/6430.03.11 За позовом           Відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод»

До           Закритого акціонерного товариства «Київський склотарний завод»

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача           Відкрите акціонерне товариство «Запорізький виробничий

алюмінієвий комбінат».

Про                     стягнення 11661,01 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача                     Москаленко О.А. по довіреності № 51 від 07.12.2010 р.

Від відповідача           Асадча А.А. по довіреності № 78 від 16.08.2011р.

Від третьої особи                     не з?явився

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод»про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Київський склотарний завод» 11661,01 грн. заборгованості з оплати транспортних витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2011р. порушено провадження у справі № 36/64, розгляд справи призначено на 28.02.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2011р., на підставі ст. ст. 27, 77 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Відкрите акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», розгляд справи відкладено на 23.03.2011р.

До початку розгляду справи 23.03.2011р. через канцелярію суду від третьої особи –Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», надійшли письмові пояснення, в яких зазначає, що 01.11.2008р. зерновози № 53203592 і № 53200275 були ним отримані відповідно до квитанції про прийняття вантажу № 8009624, № 8009648 без урахування залізничного тарифу. За транспортування вказаних вагонів від станції Красноперекопськ до станції Запоріжжя-Ліве позивач сплатив третій особі 15038,40 грн. платіжним дорученням № 579 від 18.12.2008р. також третя особа просить суд розглянути справу без участі її повноважного представника.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.03.2011р. надав суду письмовий відзив на позов, в якому проти позову заперечує.

В судовому засіданні 23.03.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 30.03.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні 30.03.2011р. позовні вимоги повністю підтримав. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Представник третьої особи в судове засідання 30.03.2011р. не з’явився.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством «Кримський содовий завод» (далі постачальник, позивач) та Закритим акціонерним товариством «Київський склотарний завод»(далі покупець, відповідач) 21.01.2007р. було укладено договір поставки № 10/703451, за умовами якого позивач зобов’язався поставити, а відповідач –прийняти та оплатити соду кальциновану технічну.

Відповідно до п. 2.2 договору транспортні витрати, додаткові та інші витрати залізниці у зв’язку з даним договором несе постачальник. Покупець компенсує всі зазначені витрати згідно виставленого рахунку.

Від відповідача на адресу позивача 08.09.2008р. поступила заявка на відвантаження соди кальцинованої марки «Б»1 сорту за ціною 1 780,00 грн. насипом, в кількості 549 тон.

В подальшому, 17.09.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 15, за умовами якої позивач зобов'язався поставити у жовтні 2008 року на адресу відповідача соду кальциновану в кількості 549 тон.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, на виконання умов договору та додаткової угоди до нього, відвантажив соду кальцинована відвантажив у вагони № 53203592, № 53200275. Сода була прийнята залізницею до перевезення, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 45627046 (штемпель дати приймання 22.10.2008р.) та № 45627014 (штемпель дати приймання 21.10.2008р.).

Судом встановлено, що 24.10.2008р. на адресу позивача від відповідача надійшов лист № 01-349 з проханням вжити заходи щодо переадресування вагонів № 53203592, № 53200275 у зв'язку з пожежею, що сталася на підприємстві.

Позивачем було вжито заходи щодо переадресації вантажу, а саме вагони № 53203592, № 53200275 були переадресовані до ст. Запоріжжя-Ліве, одержувач Відкрите акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 33227231 (штемпель дати приймання 29.10.2008р.), а також наданими третьою особою поясненнями.

Позивач 16.12.2008р. виставив відповідачу рахунок-фактуру № 8011055 На оплату транспортних витрат - залізничного тарифу, на суму 11 661,01 грн.

Відповідачем оплата транспортних витрат в сумі 11 661,00 грн. не здійснена.

Заявлені позивачем претензії № 21-ю/117 від 24.03.2009р., № 21-ю/336 від 03.08.2009р. з вимогою сплатити суму заборгованості у розмірі 11 661,01грн., відповідач залишив без відповіді та без задоволення.

Оцінюючи подані сторонами та третьою особою докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що позивач транспортні витрати (тариф) за квитанціями в прийманні вантажу № 45627014 від 21.10.2008р. та № 45627046 від 22.10.2008р. оплатив.

Відповідач свої зобов’язання за договором поставки № 10/703451 від 21.01.2007р. в частині компенсації позивачу транспортних витрат в сумі 11661,01 грн. виконав неналежним чином.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 11661,01 грн. підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 16.12.2008р., підписаним представниками сторін та скріпленим печатками підприємств.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 11661,01 грн.

Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Київський склотарний завод»(04073, м. Київ, провул. Балтійський, 23, код ЄДРПОУ 00293278) на користь Відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод»(96000, м. Красноперекопськ, вул. Проектна, 1, код ЄДРПОУ 05444546) 11 661 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят одну) грн. 01 коп. заборгованості, 116 (сто шістнадцять) грн. 61 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Суддя                               Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено 31.03.2011р.