Рішення № 14641747, 23.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/4623.03.11 За позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України

До 1. Міністерства охорони здоров’я України

           2. Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСС Україна»

3. Державного підприємства «Укрмедпостач»

Про визнання недійсними рішення тендерного комітету, договору № 178 від 20.12.2007 та про

стягнення 24624000,00 грн.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя: Станік С.Р.

Судді: Івченко А.М.

Самсін Р.І.

Представники сторін, які приймали участь в судових засіданнях:

Прокурор Красножон О.М. –посвідчення № 24 від 12.02.2008

від позивача Станецька О.В. –представник за довіреністю

від відповідача-1 не з’явився

від відповідача-2 Слободян Д.Б. –представник за довіреністю

Канарський В.О. –представник за довіреністю

від відповідача-3 Кохановський В.В. –представник за довіреністю

У судовому засіданні 23.03.2011 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник Генерального прокурора України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до відповідачів про визнання недійсним рішення тендерного комітету Міністерства охорони здоров'я України, оформлене протоколом № 61 від 12.12.2007, в частині щодо визначення переможця на закупівлю реанімоболів з обладнанням ТОВ „ІСС Україна", визнання недійсним договору № 178 від 20.12.2007 про закупівлю автомобілів санітарних, укладеного між Міністерством охорони здоров'я України, ДП “Укрмедпостач” та ТОВ „ІСС Україна", стягнення з ТОВ “ІСС Україна” в доход держави отриманих коштів в сумі 12 312000,00 грн. та вартість 27 санітарних автомобілів на базі шасі Рено Мастер у розмірі 12 312000,00 грн., усього - 24 млн. 624 тис. грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 було порушено провадження у справі № 47/46, розгляд справи було призначено на 22.02.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2011 розгляд справи відкладено до 09.03.2011, а ухвалою від 09.03.2011 –до 16.03.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2011 було призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Івченко А.М. та Самсін Р.І., склад колегії визначено згідно розпорядження Голови Господарського суду міста Києва від 16.03.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2011 розгляд справи відкладено до 23.03.2011.

В судове засідання 23.03.2011 з’явились прокурор, представник позивача, представник відповідача-2 та представник відповідача-3.

Відповідач -1 в судове засідання 23.03.2011 представників –не направив, але через канцелярію Господарського суду міста Києва подав письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю представника бути присутнім в даному судовому засіданні.

Заслухавши присутніх представників сторін та прокурора, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач-1 був обізнаний про наявність спору в справі № 47/46, відповідач-1 не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалах суду про відкладення розгляду справи, з метою дотримання процесуальних строків розгляду спору, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду справи –відсутні, а відповідне клопотання відповідача-1 задоволенню не підлягає.

В свою чергу, представником відповідача –2 було заявлено письмове клопотання про зупинення провадження в справі № 47/46 до вирішення пов’язаної з нею кримінальної справи № 222-13, порушеної постановою старшого слідчого в особливо важливих справах головного слідчого управління МВС України від 16.01.2010 відносно єдиного засновника та директора ТОВ «ІСС Україна»Гранатіра Желько за фактом зловживання службовим становищем та заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах –бюджетними коштами в сумі 12312000 грн. В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що розгляд справи № 47/46 неможливий до винесення судом вироку стосовно Гранатіра Желько, як єдиного засновника та директора ТОВ «ІСС Україна», для встановлення наявності або відсутності умислу в його діях відносно заволодіння державними коштами.

Ч. 1 статі 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Заслухавши присутніх представників сторін та прокурора, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що статтею 79 Господарського процесуального кодексу України не визначено такої підстави для зупинення провадження в справі як порушення кримінальної справи, суд дійшов висновку, що підстави для зупинення провадження в справі –відсутні, а відповідне клопотання відповідача-2 задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні 23.03.2011 прокурор заявлені в інтересах держави вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до програми «Репродуктивне здоров’я нації на період до 2015 року» було прийнято рішення про закупівлю санітарних автомобілів за державні кошти шляхом проведення процедури відкритих торгів. Для участі у тендері надійшли пропозиції чотирьох учасників: ЗАТ «Ганза», ТОВ «ВК Діспомед», ПП «Еней Україна», ТОВ «ІСС Україна». На засіданні тендерного комітету 12.12.2007 за результатами розгляду пропозицій учасників про закупівлю санітарних автомобілів на загальну суму 12 млн. 312 тис. грн. рішенням тендерного комітету, оформленого протоколом № 61, переможцем визначено ТОВ «ІСС Україна». За результатами тендера 20.12.2007 між МОЗ України, ДП «Укрмедпостач»та ТОВ «ІСС Україна»було укладено договір № 178 на поставку 27 санітарних автомобілів на базі шасі Рено Мастер за ціною 456 тис. грн. за одиницю загальною вартістю 12 млн. 312 тис. грн. Прокурор вважає, що зазначений тендер було проведено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому рішення тендерного комітету, оформлене протоколом № 61 від 12.12.2007 року, має бути визнане недійсним в частині визначення ТОВ «ІСС Україна»переможцем торгів. Зокрема, прокурор наголошував на тому, що проведений тендер та укладений за його результатами оспорюваний договір порушують інтереси держави, оскільки переможцем тендеру - ТОВ «ІСС Україна»було подано тендерну пропозицію щодо технічних характеристик автомобіля, яка не відповідала тендерній документації торгів, а внаслідок укладення договору № 178 від 20.12.2007, відповідачем -2 було поставлено автомобілі, які неможливо було використати у діяльності органів охорони здоров’я, тобто відповідач-2, подаючи тендерну пропозицію, яка не відповідала умовам тендерної документації, та укладаючи договір № 178 від 20.12.2007 мав намір незаконно заволодіти державними коштами в сумі 12 млн. 312 тис. грн., що згідно статті 208 Господарського кодексу України є підставою для визнання недійсним оспорюваного договору та повернення в доход держави одержаного за недійсним правочином. Також, прокурор у позові наголошував на тому, що оскільки на даний час автомобілі, які були придбані ТОВ «ІСС Украна» за державні кошти, неможливо повернути, а тому є усі підстави стягнути з відповідача-2 в доход держави вартість цих автомобілів в сумі 12 млн. 312 тис. грн.

Представник позивача в судовому засіданні 23.03.2011 заявлені вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити. Також, у письмових поясненнях по суті спору позивач зазначав про те, що відповідач-2 вніс до своєї тендерної пропозиції завідомо неправдиві відомості щодо технічних характеристик задньої підвіски автомобілів, які пропонував МОЗ України закупити для потреб дитячої реанімації, а отже тендерний комітет МОЗ України, приймаючи рішення щодо переможця конкурсу зі зниженням ціни та укладаючи договір закупівлі автомобілів, діяв під впливом обману, а правові наслідки вчинення правочину під впливом обману передбачені статтею 230 Цивільного кодексу України, яка є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним.

Відповідач –1 –Міністерство охорони здоров’я України своїх пояснень або заперечень щодо суті спору не висловило, хоча про розгляд справи було повідомлено належним чином і не було обмежено у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що неодноразово зазначалось в ухвалах суду про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 23.02.2011 представник відповідача-2 проти заявлених позовних вимог заперечував. Відповідач-2 у своєму відзиві на позовну заяву в обґрунтування заперечень посилався на те, що виконати усі умови тендерної документації та наданої тендерної пропозиції, а саме: поставити позивачу автомобілі з напівнезалежною задньою підвіскою, ТОВ «ІСС Україна»немало можливості, оскільки з 01.01.2008 постачання автомобілів на базі шасі РЕНО МАСТЕР з полу-незалежною задньою підвіскою на територію України виробником припинилося з огляду на стан автомобільних доріг, про що ЗАТ «Рено Україна»повідомило відповідача-2 листом від 12.02.2009р. №49. До того ж, у п. 1.1 оспорюваного договору № 178 від 20.12.2007 сторонами погоджено, що постачальник зобов'язується поставити санітарні автомобілі на базовому шасі РЕНО МАСТЕР, замовник - перерахувати на рахунок одержувача кошти, необхідні для виконання договору у межах виділених із бюджету, а одержувач - оплатити постачальнику та прийняти поставку товару, який закуповується за кошти Державного бюджету. Відповідач-2 наголошував на тому, що хоча поставлені автомобілі Рено Мастер і не відповідають умовам тендерної документації, але відповідають технічним вимогам, які ставляться для автомобілей такого типу і для використання у відповідних умовах, що зокрема підтверджується листами Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини і рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2009 у справі № 6/13 (суддя Ковтун С.А.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2009.

Також, відповідач-2 надав суду заяву про застосування до вимог позивача строку позовної давності згідно ст.ст. 257, 261 Цивільного кодексу України, що у відповідності до ст. 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови у позові.

В судовому засіданні 23.02.2011 представник відповідача-3 проти заявлених позовних вимог заперечував з вищенаведених підстав.

В судовому засіданні 23.03.2011 судом у відповідності до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників сторін та прокурора, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Конституційний суд у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 (далі рішення Конституційного суду) вказав, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України (зараз ГПК), є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення тендерного комітету Міністерства охорони здоров’я України, оформлене протоколом № 61 від 12.12.2007 р., щодо визначення ТОВ «ІСС Україна»переможцем на закупівлю санітарних автомобілів; про визнання недійсним договору № 178 від 20.12.2007 р. про закупівлю автомобілів санітарних, укладеного між Міністерством охорони здоров'я України, ДП “Укрмедпостач” та ТОВ „ІСС Україна", стягнення з ТОВ “ІСС Україна” в доход держави отриманих коштів в сумі 12 312000,00 грн. та вартість 27 санітарних автомобілів на базі шасі Рено Мастер у розмірі 12 312000,00 грн., усього - 24 млн. 624 тис. грн.

В свою чергу, відповідач-2 надав суду заяву про застосування до вимог позивача строку позовної давності згідно ст. 257, 261 Цивільного кодексу України.

Проте, враховуючи письмові пояснення Заступника Генерального прокурора України, суд прийшов до висновку про відновлення Заступнику Генерального прокурора України строку позовної давності з огляду на наступне.

Позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено спеціальну позовну давність в один рік, що застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Загальне правило початку перебігу позовної давності міститься у ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України: перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В ч. 3 ст. 267 ЦК України передбачено правило, згідно з яким позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

Пунктом 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що порушене право підлягає захисту у разі визнання судом поважними причин пропущеної позовної давності.

Судом встановлено, що про виявлені порушення, про які зазначається у позовній заяві, Генеральній прокуратурі України стало відомо у 2010 році у ході розслідування кримінальної справи № 222-13, порушеної 11.06.2010 МВС України за фактом заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовими особами ТОВ «ІСС Україна»своїм службовим становищем за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

У зв'язку з викладеним строк, позовної давності пропущено з поважних причин, а тому відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України він підлягає відновленню позивачу судом, у зв’язку з чим суд задовольняє заяву прокурора про відновлення строку позовної давності щодо заявлених в інтересах держави позовних вимог.

Як зазначав прокурор у позові, Генеральною прокуратурою України було проведено перевірку дотримання вимог чинного законодавства при проведенні Міністерством охорони здоров’я України тендеру для здійснення закупівель санітарних автомобілів за державні кошти в рамках програми «Репродуктивне здоров’я нації на період до 2015 року».

Відповідно до оголошення МОЗ України про проведення торгів на закупівлю реанімобілів з обладнанням за програмою «Репродуктивне здоров’я нації на період до 2015 року»за бюджетні кошти на 2007 р., передбачених на фінансування Бюджетної програми «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру»було прийнято рішення здійснити закупівлю 27 санітарних автомобілів шляхом проведення процедури відкритих торгів зі зменшенням ціни.

          07.11.2007 на засіданні Постійного тендерного комітету Міністерства охорони здоров’я України було затверджено Тендерну документацію на закупівлю реанімобілів з обладнанням шляхом проведення відкритих торгів зі зменшенням ціни (далі –Тендерна документація), затвердження якої оформлено протоколом № 51 від 07.11.2007.

Відповідно до Тендерної документації, належним чином засвідчена Генеральною прокуратурою України копія якої долучена судом до матеріалів справи, загалом до закупівлі планувалось 27 реанімобілів з додатковим обладнанням (п. 1.5), для прийняття участі у торгах на закупівлю реанімобілів з обладнанням учаснику слід надати замовнику тендерну пропозицію, що відповідає вимогам Тендерної документації (п. 3.1), тендерна пропозиція, що подається учасником повинна складатися з комерційної та технічної частин (п. 3.2), технічна частина тендерної пропозиції має містити інформацію про відповідність запропонованого товару медико-технічним характеристикам, підготовлену відповідно до вимог розділу 7 Тендерної документації (п. 3.2.2).

Розділом 7 Тендерної документації установлені основні вимоги до предмета закупівлі та підтвердження його відповідності вимогам тендерної документації. Технічними показниками реанімаційного реанімобіля визначено серед іншого, що задня підвіска має бути полу-незалежною.

У підпункті 7.1.1 у розділі „технічні характеристики" та „технічні показники реанімобіля" Тендерної документації зазначено, що автомобілі швидкої медичної допомоги мають відповідати положенням щодо транспортних засобів спеціального призначення, мати економічний двигун, забезпечувати плавність ходу, реєстраційні посвідчення та мати сертифікати відповідності на підтвердження відповідності товарів, які підлягають закупівлі, вимогам тендерної документації. Крім того передня підвіска має бути незалежною, а задня –полу-незалежною.

У розділі „оснащення реанімобіля" цього ж підпункту Тендерної документації вказано на необхідність наявності неслизького внутрішнього покриття, додаткового сидіння, що складається та обертається з 3-х точковим ременем безпеки, механічної платформи для нош та транспортного інкубатора з поглинаючою системою всіх потрясінь або рухів для запобігання передачі рухів пацієнту під час транспортування.

У підпункті 7.1.2 Тендерної документації вимоги до технічних характеристик обладнання у розділі „транспортний інкубатор" зазначено про необхідність наявності висувного матраца з підносом для інтубації, у розділі „монітор життєво-важливих функцій новонародженого" указано, що він має бути портативний, легкий, виконаний в єдиному блоці для роботи як в умовах стаціонару, так і в транспортному режимі.

Відповідно до п. 7.2 Тендерної документації відповідність технічних характеристик та параметрів виробу медико-технічним вимогам повинна бути підтверджена (у вигляді таблиці відповідності) посиланнями на відповідні розділи керівництва з експлуатації, технічного опису чи технічних умов. Копії цих документів (або тільки відповідних розділів) з відміткою характеристик та параметрів, що перевіряються, додаються обов'язково.

Крім того, пунктом 7.3 Тендерної документації також визначено, що тендерна пропозиція, яка не відповідає п. 7.1 цієї документації, вважається такою, що не відповідає умовам тендерної документації.

Відповідно до пункту 19.1 Тендерної документації визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника у разі, якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам тендерної документації (п.п.б).

Відповідно до протоколу Постійного тендерного комітету МОЗ України про розкриття тендерних пропозицій при здійсненні процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти (відкриті торги зі зменшенням ціни) № 1 від 06.12.2007, для участі у процедурі закупівлі реанімобілів з обладнанням шляхом проведення відкритих торгів зі зменшенням ціни в рамках Бюджетної програми «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру»надійшли пропозиції чотирьох учасників: ЗАТ «Ганза», ТОВ «ВК Діспомед», ТОВ «Еней Україна»та ТОВ «ІСС Україна», які прийняті комітетом як належні.

В свою чергу, прокурором на виконання вимог суду надано належним чином засвідчену копію Тендерної пропозиції ТОВ «ІСС Україна», поданої для участі у тендері на закупівлю реанімобілів з обладнанням шляхом проведення відкритих торгів зі зменшенням ціни в рамках Бюджетної програми «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру», яка зокрема містить наступні документи:

- специфікацію на автомобілі «Рено Мастер» з відповідним обладнанням;

- таблицю відповідності медико-технічним вимогам до реанімаційного автомобіля, згідно якої ТОВ «ІСС Україна»зазначено, що ним можлива поставка автомобілів санітарних на базі шасі Рено Мастер, з технічними показниками, які визначені Тендерною документацією зокрема щодо підвіски: передня - незалежна, а задня –«полу-залежна»;

- сертифікат відповідності № UA 1.009.0037189-09, виданий Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики ЗАТ «Рено Україна», відповідно до якого продукція –автомобілі Рено мастер, виробником яких є компанія «Рено»(Франція), у відповідних версіях відповідають вимогам ДСТУ;

- додаток до сертифіката відповідності № UA 1.009.0037189-09, згідно якого продукція –автомобілі Рено мастер, виробником яких є компанія «Рено»(Франція) мають наступні технічні характеристики: підвіска передня –незалежна, задня –«залежна».

Відповідно до протоколу Постійного тендерного комітету МОЗ України № 61 від 12.12.2007, на засіданні Постійного тендерного комітету по питанню третьому порядку денного «Розгляд експертного висновку та прийняття рішення про переможців торгів на закупівлю реанімобілів з обладнанням, закупівля яких здійснюється за програмою «Репродуктивне здоров’я нації на період до 2015 року»за рахунок коштів Державного бюджету, передбачених на фінансування програми КП КВК ДБ 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру», за результатами розкриття тендерний пропозицій ТОВ «ІСС Україна»було обрано переможцем торгів на закупівлю реанімобілів з обладнанням, оскільки він запропонував найнижчу ціну.

20.12.2007 р. між МОЗ України (відповідач-1), ДП «Укрмедпостач» (відповідач-3) та ТОВ «ІСС Україна»(відповідач-2) було укладено договір № 178 на поставку 27 санітарних автомобілів на базі шасі Рено Мастер за ціною 456 тис. грн. за одиницю загальною вартістю 12 млн. 312 тис. грн., відповідно до п.1.1. якого, ТОВ «ІСС Україна»(постачальник) зобов’язується поставити санітарні автомобілі на базовому шасі Рено Мастер (товар), Міністерство охорони здоров’я України (замовник) перерахувати на рахунок ДП «Укрмедпостач»(одержувача) кошти необхідні для виконання цього договору у межах коштів, виділених із бюджету, а ДП «Укрмедпостач»(одержувач) –оплатити ТОВ «ІСС Україна»(постачальник) та прийняти товар, який закуповується за кошти державного бюджету, передбачені на фінансування видатків за КПКВ 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру»«Репродуктивне здоров’я нації на період до 2015 року»відповідно до Специфікації, що додається до цього договору і є його невід’ємною частиною. Специфікація повинна містити вказівку про найменування товару, одиницю виміру, виробника, кількість товару, ціну, загальну вартість.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.3., 4.2., 4.5. і 4.6. договору № 178 від 20.12.2007, ДП «Укрмедпостач»здійснює попередню оплату у розмірі 100% від вартості товару на рахунок ТОВ «ІСС Україна»; товар, який постачається внесений до переліку виробів медичного призначення у встановленому порядку та підтверджується підписанням акту прийому-передачі кожного транспортного засобу по якості та комплектності, а також термін поставки товару становить не більше ніж 90 календарних днів з дня зарахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ІСС Україна»; датою поставки товару є дата, коли цей товар був наданий у розпорядження ДП «Укрмедпостач»і підписаний акт прийому-передачі.

Пунктами 5.3. і 6.1. договору № 178 від 20.12.2007 визначено, що при виникненні претензій щодо некомплектності чи якості товару, ДП «Укрмедпостач»має право не приймати товар до повного усунення недоліків товару, а товар повинен відповідати найвищому рівню технологій і стандартів, існуючих у країні виробника, нормам і стандартам, законодавче встановленим на території України.

Згідно з п. 7.9. договору № 178 від 20.12.2007, ТОВ «ІСС Україна»гарантує якість обладнання відповідно до медико-технічних вимог, визначених тендерною документацією та згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до платіжного доручення від 28.12.2007, на виконання вимог п. 3.1. договору № 178 ДП «Укрмедпостач»перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «ІСС Україна»кошти в сумі 12312 тис. грн. як 100% передоплату за 27 автомобілів з обладнанням.

          Заступник Генерального прокурора України у позовній заяві посилається на те, що за наслідками проведеної перевірки встановлено, що ТОВ «ІСС Україна»до Постійного тендерного комітету МОЗ України було надано таблицю відповідності медико-технічним вимогам до реанімаційного автомобіля, до якої умисно, з метою участі у тендері і заволодіння державними коштами, були внесені неправдиві дані про відповідність автомобілів, які планувалось поставити, умовам Тендерної документації, а саме те, що задня підвіска автомобіля є полу-незалежною, внутрішнє покриття автомобіля є неслизьким, додаткове сидіння обертається, є механічна платформа для транспортного інкубатора та висувний матрац.

Також, прокурором для долучення до матеріалів справи додано належним чином засвідчені копії наступних документів:

- порівняльну таблицю відповідності автомобіля санітарного (базове шассі Рено Мастер) з обладнанням медико-технічним вимогам відповідно до договору від 20.12.2007          № 178, складену робочою групою МОЗ України у складі начальника управління МОЗ України, головного спеціаліста з неонатології, завідувачів відділень УДСЛ „ОХМАДИТ" , КОДЛ № 1 Київської області , Директора ДП «Укрмедпостач»;

- звіт комісії, створеної на виконання наказу МОЗ України від 27.10.2008 № 382-Адм. «Про перевірку фактів неефективного використання бюджетних коштів», відповідно до якого комісія встановила, що при поставці санітарних автомобілів на базовому шасі «Рено Мастер»ДП «Укрмедпостач»МОЗ України встановлена невідповідність автомобіля санітарного (базове шасі Рено Мастер) з обладнанням медико-технічним вимогам додатку № 3 до договору № 178 від 20.12.2007, зокрема задня підвіска не відповідає встановленим вимогам, тобто не є полу-незалежною, внутрішнє покриття автомобіля є слизьким, додаткове сидіння не обертається, механічна платформа для транспортного інкубатора відсутня, поглинаючої системи всіх потрясінь або рухів немає, висувний матрац відсутній, що унеможливлює невідкладну допомогу новонародженому під час транспортування, автомобіль не забезпечує плавність ходу. У зв'язку з тим, що пацієнт в умовах транспортування не може бути нерухомим, застосування кардіо-респіраторного монітору є неможливим;

- звіт Рахункової палати України від 29.10.2010 № 21-1, в якому встановлено, що в результаті недотримання законодавства щодо проведення тендерних процедур, ТОВ „ІСС Україна" спричинено спробу поставки непридатних для медичних закладів автомобілів і подальше невиконання договору їх поставки. У результаті цього медичні заклади не забезпечені реанімобілями, а кошти до державного бюджету не повернуті та продовжують перебувати у користуванні комерційної структури;

- постанову про порушення кримінальної справи і прийняття її до свого провадження та про об’єднання кримінальних справ від 16.01.2011, винесену старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління МВС України підполковником міліції Усіковим В.П., відповідно до якої порушено кримінальну справу відносно громадянина Хорватії Гранатіра Желько, 02.07.1966 року, про вчинення заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, що вчинено в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно пункту 1 статті 650 Цивільного кодексу України, особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Як встановлено судом, на час проведення оспорюваної процедури закупівлі та укладення оспорюваного договору № 178 від 20.12.2007 діяв Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»від 22.02.2000 № 1490-III (далі –Закон від 22.02.2000 № 1490-III).

Згідно преамбули Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів. Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також запобігання проявам корупції у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання.

Згідно ст. 1 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», замовник –це розпорядник державних коштів, який здійснює закупівлю в порядку, визначеному цим Законом, при цьому замовником вважається суб'єкт, тендерний комітет якого проводить процедуру закупівлі та який одночасно укладає з переможцем договір про закупівлю, крім випадків здійснення закупівлі товарів на засадах міжвідомчої координації; державна закупівля –це придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом.

Цей Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів (частина перша статті 2 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»).

Умови здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів можуть встановлюватися або змінюватися виключно цим Законом та виключно у випадках, передбачених цим Законом (частина друга статті 2 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»).

Пунктом першим статті 21 Закону від 22.02.2000 № 1490-III встановлено, що Тендерна документація повинна містити серед іншого: інформацію про характер і необхідні технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону від 22.02.2000 № 1490-III, замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Частини перша та п’ята пункту 2 статті 34 Закону від 22.02.2000 № 1490-III встановлено, що договір про закупівлю укладається тільки в письмовій формі та відповідно до положень Цивільного кодексу України. Всі витрати, пов'язані з укладанням договору (у тому числі витрати, пов'язані з його нотаріальним посвідченням), можуть покладатися на учасника - переможця процедури закупівлі виключно на умовах, визначених у тендерній документації, та відповідно до положень Цивільного кодексу України. умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції у порядку, передбаченому цим Законом, та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю, крім випадків, коригування ціни договору в разі отримання відповідного позитивного висновку Комісії.

Частиною третьою пункту 3 статті 34 Закону від 22.02.2000 № 1490-III визначено, укладений договір вважається недійсним (нікчемним), якщо договір було укладено всупереч вимогам тендерної документації та визначеним у ній основним умовам, які повинні були бути обов'язково включені до договору про закупівлю.

Частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України встановлено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного.

У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Підставою недійсності правочину згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно зі статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 28.04.1978 року №3 “Про судову практику про визнання угод недійсними” угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд повинен з’ясувати наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними і настання відповідних юридичних наслідків.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що подана ТОВ «ІСС Україна»Тендерна пропозиція для участі у проведенні процедури закупівлі реанімобілів з обладнанням, закупівля яких здійснювалась за програмою «Репродуктивне здоров’я нації на період до 2015 року»за рахунок коштів Державного бюджету, передбачених на фінансування програми КП КВК ДБ 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру»не відповідала умовам Тендерної документації, зокрема: у підпункті 7.1.1 розділу 7 «технічні характеристики» та «технічні показники реанімобіля»Тендерної документації зазначено, що передня підвіска має бути незалежною, а задня –полу-незалежною, а в Тендерній пропозиції відповідача-2 наявні документи, які передбачають поставку автомобілів на базі Рено Мастер з залежною задньою підвіскою, а також автомобілі, які відповідач-2 намагався поставити не відповідали ряду інших вимог Тендерної документації, зокрема: внутрішнє покриття автомобіля виявилось слизьким, додаткове сидіння не обертається, механічна платформа для транспортного інкубатора відсутня, поглинаючої системи всіх потрясінь або рухів немає, висувний матрац відсутній, автомобіль не забезпечує плавність ходу, неможливість застосування кардіо-респіраторного монітору, а отже, подана Тендерна пропозиція ТОВ «ІСС Україна»у відповідності до п.п. б п. 19.1 Тендерної документації та статті 27 Закону від 22.02.2000 № 1490-III мала бути відхилена як така, що не відповідає умовам Тендерної документації, і ТОВ «ІСС Україна»не мало бути оголошено переможцем проведених торгів.

Також судом встановлено, що договір №178 від 20.12.2007, який було укладено за результатами проведеного тендеру на закупівлю реанімобілів з обладнанням, закупівля яких здійснюється за програмою «Репродуктивне здоров’я нації на період до 2015 року»за рахунок коштів Державного бюджету, передбачених на фінансування програми КП КВК ДБ 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру»не відповідає умовам, які ставились при проведені тендеру: зокрема щодо поставки автомобілів з полу-незалежною задньою підвіскою, оскільки ТОВ «ІСС Україна»було здійснено спробу поставки автомобілів з залежною задньою підвіскою та іншими недоліками, які зафіксовані у таблиці відповідності санітарного автомобіля (базове шасі Рено Мастер) з обладнанням медико-технічним вимогам відповідно до договору від 20.12.2007 № 178, складеної робочою групою МОЗ України, Звіті комісії, створеної на виконання наказу МОЗ України від 27.10.2008 № 382-Адм. «Про перевірку фактів неефективного використання бюджетних коштів», Звіті Рахункової палати України від 29.10.2010 № 21-1.

Твердження відповідача-2 про відсутність в його діях наміру, який завідомо суперечить інтересам держави з посиланням на те, що до проведення тендеру у відповідача-2 була можливість поставити автомобілі, які відповідають умовам Тендерної документації, адже такі автомобілі поставлялись на ринок України, а після проведення тендеру він був позбавлений такої можливості у зв’язку із тим, що на український ринок припинились поставки зазначених автомобілів (про відповідача-2 повідомлено ЗАТ «Рено Україна»листом 12.02.2009 № 49), а ті автомобілі, які відповідач-2 намагався поставити МОЗ України відповідають умовам тендерної документації, що підтверджується, зокрема, листами Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, Державного українського об’єднання “Політехмед”, сертифікатами відповідності товару вимогам ДТСУ та ГОСТ, а також рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 6/13 (суддя Ковтун С.А.) за позовом ДП “Укрмедпостач” до ТОВ “Євроспецтранс”, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Міністерство охорони здоров`я України про зобов’язання виконати доставку та стягнення 6242 184 грн. –судом відхиляється як таке, що не відповідає дійсним обставинам справи та наявним у справі матеріалам, оскільки ще під час проведення процедури закупівлі автомобілів ТОВ «ІСС Україна»у своїй Тендерній пропозиції, зокрема у специфікації та таблиці відповідності медико-технічним вимогам до реанімаційного автомобіля, вказувало, що ним можлива поставка автомобілів санітарних на базі шасі Рено Мастер з технічними показниками, які визначені Тендерною документацією зокрема щодо підвіски: передня - незалежна, а задня –полу-залежна, але в цей же час подало документи у Тендерній пропозиції, які не відповідають умовам Тендерної документації, зокрема сертифікат відповідності № UA 1.009.0037189-09 та додаток до нього, згідно якого продукція – автомобілі Рено мастер, виробником яких є компанія «Рено»(Франція) мають технічні характеристики щодо підвіски: передня –незалежна, задня –залежна.

А також, враховуючи те, що Міністерством охорони здоров’я України та ДП «Укрмедпостач» не було прийнято поставлені відповідачем-2 згідно договору № 178 від 20.12.2007 автомобілі на базі шасі Рено Мастер у зв’язку з тим, що за результатами проведеної МОЗ України перевірки встановлено невідповідність окремих параметрів і характеристик обладнання вимогам, передбаченим умовами договору №178 від 20.12.2007, зокрема щодо підвіски та внутрішнього обладнання автомобілів, про що зазначено у Звіті комісії, створеної на виконання наказу МОЗ України від 27.10.2008 № 382-Адм. «Про перевірку фактів неефективного використання бюджетних коштів», Звіті Рахункової палати України від 29.10.2010 № 21-1, та повідомлялось відповідачу-2 Міністерством охорони здоров’я України ДП «Укрмедпостач»листом від 13.06.2008 № УС-1813, відповідач-2 тривалий час намагався здійснити поставку автомобілів, які не відповідали умовам Тендерної документації, а отже не можуть бути використані за своїм цільовим призначенням, безпідставно утримуючи державні кошти, суд приходить до висновку про наявність саме у ТОВ «ІСС Україна»наміру на вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тобто наявний намір на вчинення правочину (договору № 178 від 20.12.2007) з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства лише з однієї сторони - ТОВ «ІСС Україна».

Суд, беручи до уваги, що належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України є зокрема висновок судової експертизи, враховуючи наявність звіту Рахункової палати України від 29.10.2010 № 21-1 та звіту комісії, створеної на виконання наказу МОЗ України від 27.10.2008 № 382-Адм. «Про перевірку фактів неефективного використання бюджетних коштів», відхиляє посилання відповідача-2 про те, що належними і допустимими доказами відповідності поставлених ним автомобілів на базі шасі «Рено Мастер»умовам Тендерної документації та всім стандартам, передбачених законодавством України та придатності їх цільового використання є листи Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, Державного українського об’єднання “Політехмед”, сертифікати відповідності товару вимогам ДТСУ та ГОСТ (без зазначення їх дат, номерів), про які зазначено лише в мотивувальній частині рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2009 у справі № 6/13 (суддя Ковтун С.А.). До того ж, відповідачем-2 зазначених листів взагалі не додано до матеріалів справи, а згідно частини другої статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Також, суд відхиляє як доказ відповідності поставлених відповідачем-2 автомобілів Тендерній документації, рішення Господарського суду м. Києва від 23.07.2009 у справі № 6/13 (суддя Ковтун С.А.) за позовом          ДП «Укрмедпостач»до ТОВ “Євроспецтранс”, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Міністерство охорони здоров`я України про зобов’язання виконати доставку та стягнення 6242 184 грн., адже преюдиційним для суду є лише рішення судів де розглядалися спори між тими ж сторонами та щодо висновків суду, які зазначені в резолютивній частині рішення, а у зазначеним рішенням суду в резолютивній його частині присуджено до стягнення з ТОВ «Євроспецтранс», як правонаступника ТОВ «ІСС Україна», на користь ДП «Укрмедпостач»штрафні санкції за несвоєчасну поставку товару по договору № 178 від 20.12.2007, а в частині вимоги про зобов’язання відповідача виконати доставку санітарних автомобілів на базі шасі Рено Мастер у кількості 27 штук, за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 29 –відмовлено з посиланням на приписи статті 611 Цивільного кодексу України.

Отже, оцінюючи докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем-2 ТОВ «ІСС Україна»під час проведення МОЗ України процедури закупівлі за програмою «Репродуктивне здоров’я нації на період до 2015 року»за рахунок коштів Державного бюджету, у своїй Тендерній пропозиції було подано двояку інформацію, в результаті чого ТОВ «ІСС Україна»було допущено до участі у процедурі закупівлі, прийнято до розгляду його Тендерну пропозицію та незаконно визначено переможцем вищенаведеної процедури закупівлі, після чого між ТОВ «ІСС Україна», ДП «Укрмедпостач»та МОЗ України було укладено договір № 178 від 20.12.2007, при укладенні якого ТОВ «ІСС Україна»діяло з наміром, який завідомо суперечив інтересам держави і суспільства, адже у разі його виконання, держава би втратила значні кошти, не отримавши необхідне їй майно.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення постійного тендерного комітету МОЗ України, оформлене протоколом № 61 від 12.12.2007, в частині визначення ТОВ «ІСС Україна»переможцем торгів на закупівлю реанімобілів з обладнанням, закупівля яких здійснюється за програмою «Репродуктивне здоров’я нації на період до 2015 року»за рахунок коштів Державного бюджету, передбачених на фінансування програми КП КВК ДБ 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру»є недійсним, оскільки прийнято всупереч п.п. б п. 19.1 Тендерної документації, ст. ст. 2, 21, 27 Закону від 22.02.2000 № 1490-III, а тому вимога позивача в цій частині є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і підлягає задоволенню.

Також, оскільки внаслідок проведених торгів при укладенні договору № 178 від 20.12.2007 про закупівлю автомобілів санітарних, відповідач-2 - ТОВ «ІСС Україна»мав намір на вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тобто наявний намір на вчинення правочину (договору № 178 від 20.12.2007) з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства лише з однієї сторони - ТОВ «ІСС Україна», суд дійшов висновку, що саме згідно з частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України (як спеціальної норми по відношенню до норм Цивільного кодексу України), а не статті 230 Цивільного кодексу України (загальної норми по відношенню до Господарського кодексу України), зазначений договір є недійсним, що також встановлено і частиною третьою пункту 3 статті 34 Закону від 22.02.2000 № 1490-III, у зв’язку з чим на підставі статті 208 Господарського кодексу України, з ТОВ «ІСС Україна»підлягає стягненню в доход держави отримані ним кошти в сумі 12 млн. 312 тис. грн. та вартість автомобілів в сумі 12 млн. 312 тис. грн., а загалом 24624000 грн. 00 коп., а отже вимоги позивача в цій частині визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, вимоги Заступника Генерального прокурора України є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, прокурор при подачі позову звернувся до суду з вимогою у позові про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача-2. Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заявлена вимога не є обгрунтованою, оскільки прокурором крім самої вимоги у позові не надано жодного належного та допустимого доказу, в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а тому зазначена вимога судом задоволенню не підлягає.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача-2, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Відновити Заступнику Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України строк позовної давності.

2. Позов задовольнити.

3. Визнати недійсним рішення Постійного тендерного комітету Міністерства охорони здоров’я України, оформлене протоколом № 61 від 12.12.2007, в частині щодо визначення переможця на закупівлю реанімобілів з обладнанням Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСС Україна»(код ЄДРПОУ 30676148, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Суворова, 14/12, кв. 11).

4. Визнати недійсним договір № 178 від 20.12.2007 р. про закупівлю автомобілів санітарних, укладений між Міністерством охорони здоров’я України (код ЄДРПОУ 00012925, місцезнаходження: 01021 м.Київ, вул. Грушевського,7), Державним підприємством «Укрмедпостач»(код ЄДРПОУ 04653147, місцезнаходження: 02098 м.Київ, вул.. Березняківська,29) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСС Україна»(код ЄДРПОУ 30676148, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Суворова, 14/12, кв. 11).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ІСС Україна” (код ЄДРПОУ 30676148, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Суворова, 14/12, кв. 11) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення в дохід державного бюджету грошові кошти в сумі 24624000 (двадцять чотири мільйони шістсот двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп., державне мито в сумі 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп. за розгляд немайнових вимог, державне мито в сумі 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. за розгляд майнових вимог та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Видати наказ у відповідності до вимог статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Колегія суддів у складі:

Суддя (головуючий) С.Р.Станік

Судді А.М.Івченко

Р.І.Самсін

Дата складання повного тексту рішення –28.03.2011