Рішення № 14641681, 23.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/4823.03.11 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроспец плюс»

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Тельбі»

про                     стягнення боргу 8649,53 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача                    Коломоєць Є.А. (дов. б/н від 01.01.2010р.)

Від відповідача                    не з’явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України, в судовому засіданін 23.03.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електроспец плюс»(далі по тексту - позивач) звернулося з позовною заявою до господарського суду міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тельбі»(далі по тексту - відповідач) про стягнення 8649,53 грн. за договором підряду №220409/2 від 24.06.2009 року, з яких 6096,00 грн. основного боргу, 1633,11 пені, 262,25 грн. 3% річних та 658,17 грн. інфляційних втрат та про стягнення з відповідача судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/48, розгляд справи призначено на 23.03.2011 року.

23.03.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні 23.03.2011 року вимоги ухвали суду від 25.02.2011 року виконав, надав додаткові матеріали по справі, оригінали документів для огляду в судовому засіданні.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі №9/48 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судової кореспонденції ( ухвали про порушення провадження у справі від 25.02.11р.) отримані уповноваженими особами відповідача (повідомлення додані до матеріалів справи).

Враховуючи те, що нез’явлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

24.06.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду №240609/2, за яким позивач за завданням відповідача прийняв виконання додаткових робіт по підігріву клапанів морозильних камер, установці додаткових розеток в складі-холодильнику і силовому обладнанню в щитовій заводу на об’єкті «Виробничий корпус зі складом-холодильником рибопереробного комплексу по вул. Залізничній, 49-А в с.м.т. Калинівці Васильківського р-ну Київської обл.», а відповідач зобов’язався прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Відповідно до п. 2.1 договору, договірна ціна (додаток №1) визначається відповідно до кошторисів, складеними за нормами Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України (ДБН Д.1.1-1-2000), та складає –35080,00 грн., ПДВ 20% - 7016,00 грн. Загальна вартість –42096,00 грн.

Відповідно до п. 2.5 договору відповідач сплачує позивачу вартість виконаних робіт по фактичним об’ємам та витратам (акти ф. №КБ-2в, довідка ф. №КБ-3).

Відповідно до п. 2.6 договору оплата позивачу за виконані роботи проводиться не пізніше 5 робочих днів після підписання актів виконаних робіт відповідачем.

Відповідно до п. 3.1 договору, він набирає сили з моменту його підписання та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов’язань за даним договором.

Відповідно до актів приймання виконаних робіт №1, №2, та № 3 за червень 2009 року, складених згідно з типовою формою КБ-2в і довідкою ф. КБ-3, затвердженими наказом Держкомітету статистики України і Держкомітетом України по будівництву і архітектури від 21.06.2002 року №237/5 та підписаними відповідачем та скріпленими відповідними печатками, позивач, за завданням відповідача, повністю виконав договірний об’єм робіт на зазначеному об’єкті.

Позивач належним чином виконав свої взяті на себе згідно Договору зобов’язання, однак оплата послуг відповідачем проведена не була, станом на 01.02.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 6096,00 грн.

Таким чином станом на 24.02.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем складала 6096,00 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами щодо погашення заборгованості по Договору (копії звернень в матеріалах справи). Однак, відповідач відповіді на звернення не надав, заборгованість до цього часу по Договору не погасив.

Таким чином, станом на час розгляду справи (23.03.11р.) основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 6096,00 грн.

Доказів оплати послуг відповідачем не надано.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів проти існування боргу перед позивачем або інших заперечень щодо позовних вимог не надав та не надіслав.

Як встановлено судом відповідач вчасно та повністю не розрахувався з позивачем у зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 6096,00 грн. основного боргу за виконані роботи.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість відповідача перед позивачем станом на час розгляду справи складає 6096,00 грн. На спростування іншого відповідачем доказів не надано.

Розглянувши вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені у відповідності до п.5.4 договору у розмірі 1633,11 грн., суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати за виконані та прийняті роботи відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання (дане порушення з боку відповідача встановлено судом), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, і сплата неустойки.

Як встановлено ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до частин 4, 6 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” (із змінами та доповненнями), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (стаття 1). При цьому статтею 3 вказаного закону, встановлено обмеження щодо розміру, зокрема вказано, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, суд зазначає, що за загальним правилом, якщо законом визначено розмір штрафних санкцій, змінити його за погодженням сторін (угодою сторін) не можна, і такі зміни будуть вважатися нікчемними. Так, за невиконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Але, відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ця пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що передбачений у п. 5.4 договору розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ у відповідності до норм українського законодавства.

Відповідно до здійсненого судом розрахунку, з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

6096,0006.07.2009р. 11.08.2009р.18311%0.060 %*135,95

6096,0012.08.2009р.

05.12.2009р.10,25%0,056%397,16

Таким чином, загальна сума пені за договором складає 533,90 грн.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь збитків від інфляції в сумі 658,17 грн., та 262,25 грн. –3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов’язання, то вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат визнається судом обґрунтованою, розрахунок яких перевірено судом.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення 6096,00 основної суми боргу, 533,90 грн. пені, 262,25 грн. 3% річних та 658,17 грн. інфляційних втрат.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тельбі»(03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-Б; код ЄДРПОУ 31779534, р/р 26008001321135 в Закритому акціонерному товаристві «ОТП Банк»в м. Києві, МФО 300528) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Електроспец Плюс»(03057, м. Київ, пр-т Перемоги, 45/72; код ЄДРПОУ 30965042, р/р 26003038220071 в Міжрайонному відділенні Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк»в м. Києві, МФО 322012) 6096 (шість тисяч дев’яносто шість) грн. 00 коп. основного боргу, 533 (п’ятсот тридцять три) грн. 90 коп. пені, 262 (двісті шістдесят дві) грн. 25 коп. 3% річних, 658 (шістсот п’ятдесят вісім) грн. 17 коп. інфляційних втрат, 75 (сімдесят п’ять) грн. 50 коп. державного мита, 205 (двісті п’ять) грн. 32 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко Рішення підписано 28.03.2011 року