Рішення № 14641630, 21.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/4021.03.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Родоніт"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості у розмірі 8 700,33 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Лісовенко Т.В.-довреінсть №12/04/10 від 20.04.2010;

від відповідача: не зявились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Родоніт" звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1про стягнення заборгованості у розмірі 8 700,33 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлений товар згідно Договору № 533/09-1 від 27.09.2009.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 7700,50 грн. основного боргу, 762, 61 грн. - збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 237, 22 грн. - три проценти річних, 102,00 грн. - витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 03.03.2011 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 21.03.2011 року.

В судове засідання 21.03.2011 р. представник відповідача не зявився, відзив на позов не надав, про день та час судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 27.10.2010 наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 03.03.2011, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача в судовому засіданні 21.03.2011 підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.03.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір № 533/09-1 (далі- Договір), згідно умов якого позивач зобов'язувався поставити відповідачеві лікеро-горілчану продукцію та інші продукти харчування (надалі- товар), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар згідно умов Договору.

Згідно до п. 1.3 Договору ціни на товар погоджуються сторонами і вказуються в накладних на постачання товару, які є невідємною частиною Договору.

Постачання товару здійснюється на підставі накладної, яка має відповідати узгодженому до постачання замовленню ( п. 2.2. Договору).

У відповідності до вимог п. 2.4. Договору передача товару оформлюється шляхом підписання накладної про отримання товару відповідачем.

Як слідує із наданих суду видаткових накладних № РНр-014479, № РНр-014480, № РНр-017317 на виконання умов Договору 19.10.2009 та 27.11.2009 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 15100, 50 грн. (належним чином завірені копії накладних містяться в матеріалах справи).

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що оплата товару проводиться відповідачем протягом 14 (чотирнадцяти ) календарних днів з моменту отримання товару відповідачем. Датою оплати товару вважається дата фактичного надходження коштів на рахунок позивача.

У встановлений Договором строк відповідач лише частково здійснив оплату поставленого товару, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 7700,50 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

З матеріалів справи слідує, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом (ч. 2 ст. 266 ГК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Зокрема, пунктом 3.1. Договору встановлено строк оплати товару відповідачем, який становить 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту отримання товару відповідачем, однак у встановлений Договором строк відповідачем не було здійснено оплату товару у повному обсязі, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання по договору виконав належним чином, поставив відповідачеві товар відповідно до умов Договору, тоді як відповідач у встановлений Договором строк частково не оплатив поставлений товар.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивач керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 762,61 грн. індексу інфляції та 237,22 грн. 3 % річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК Ураїни, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, з відповідача підлягають стягненню 762,61 грн. індексу інфляції та 237,22 грн. 3 % річних, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юр.адреса: 03169, АДРЕСА_1, факт.адреса: 01001, АДРЕСА_2, ідент. код. НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Родоніт»(02660, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, 101-А, код ЄДРПОУ 34425622) 7 700 ( сім тисяч сімсот) грн. 50 коп. основного боргу, 762 (сімсот шістдесят дві) грн. 61 коп. - збитків внаслідок інфляції, 237 ( двісті тридцять сім) грн. 22 коп. - три проценти річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - витрат по оплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя М.М. Якименко