Рішення № 14640967, 28.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/3228.03.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Контракт»

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: не зявились;

від відповідача: ОСОБА_1.;

28.03.2011р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юг-Контракт»(надалі ТОВ «Юг-Контракт», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1., відповідач) заборгованості за поставлений товар в сумі 80000 грн., штрафних санкцій: пені 3095, 89 грн., 36% річних 7022, 46 грн., інфляційних витрат 3210, 50 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 0203-14 від 02.03.2010р. не виконані зобовязання щодо оплати поставленої продукції за накладною № 020727 від 02.07.2010р., у звязку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені та штрафу, нарахування яких обумовлено договором, інфляційних збитків та процентів річних в розмірі передбаченому договором.

В судове засідання призначене на 28.03.2011р. представник позивача не зявився, однак враховуючи виконання вимог суду, докази, наявні в матеріалах справи є достатніми для прийняття рішення у справі. Інформації щодо відмови позивача від позову або ж відомостей про сплату заборгованості в сумі заявленій до стягнення відповідачем, суду станом на час прийняття рішення у справі не повідомлено.

Відповідач відзиву на позов не надав, документів які б свідчили про погашення боргу в сумі заявленій до стягнення суду не представив.

Провадження у справі порушено ухвалою від 25.01.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2010р. між ТОВ «Юг-Контракт»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено господарський договір поставки № 0203-14 за яким постачальник (позивач у справі) зобовязувався передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець (відповідач у справі) зобовязувався прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Додатками № 1, № 2 до договору є специфікація, погоджені стандарти, технічні умови або документації про якість товарів.

Видатковою накладною № 020727 від 02.07.2010р. підтверджено поставку на користь відповідача товарів на суму 80 000 грн..

Відповідно до положень п. 11.1 договору сторони погодились, що договір вступає в дію з дати його укладання обома сторонами і діє протягом одного року; дострокове розірвання договору можливе лише у випадках, передбачених чинним законодавством України. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період здійсненої поставки згідно накладної від 02.07.2010р., за вказаним договором суду не представлено, у звязку з чим така підтверджує виконання позивачем договірних зобовязань та поставку товарів в межах укладеного договору.

Оплату товару згідно вказаної накладної відповідачем не здійснено, заборгованість перед позивачем станом на час звернення до суду з позовною заявою складала 80 000 грн. та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму боргу відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обовязковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порядок розрахунків по договору сторони погодили у розділі 8 договору, згідно з п. 8.2 , 8.4 покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 14 календарних днів з дати поставки товару постачальником; оплата здійснюється покупцем на підставі договору та рахунку-фактури, виставленої постачальником на вартість поставленої партії товару…

З урахуванням наведених положень договору, строк виконання зобовязань щодо оплати продукції отриманої згідно видаткової накладної № 020727 від 02.07.2010р., на підставі виставленого на оплату рахунку-фактури № 020727 від 02.07.2010р. станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок мав бути здійснений відповідачем не пізніше 14 календарних днів з дати поставки.

Доказів здійснення розрахунків за товар згідно накладної від 02.07.2010р. відповідачем суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено, у звязку з чим сума заборгованості відповідача за поставлену продукцію складає 487, 26 грн. заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої визнаються судом обгрунтованими.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 9.7 договору № 0203-14 від 02.03.2010р. за порушення грошових зобовязань за договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період порушення винною стороною, від суми невиконаного грошового зобовязання за кожний день порушення виконання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем станом на 15.10.2010р. в розмірі подвійних облікових ставок НБУ встановлених Постановою НБУ від 07.07.2010р. № 320 (8,5%), Постановою НБУ від 09.08.2010р. № 377 (7, 75%) і складає 3095, 89 грн. (розрахунок є додатком до позовної заяви).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами договору від 02.03.2010р. (п. 8.8) сторони передбачили обовязок сплати процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 36% річних, які нараховуються на суму заборгованості покупця за весь період користування ним грошовими коштами, які належать до сплати постачальнику.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 3210, 50 грн., та з розрахунком 36% річних у розмірі 7022, 46 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором № 0203-14 від 02.03.2010р. відповідачем не спростовано, відзиву на позов та контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 933, 29 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юрид. адреса: АДРЕСА_1, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Контракт»(04112, м. Київ, вул. Дорогожицька 1, р/р 26003101041297 в КРД «Райффайзен Банк Аваль»МФО 322904, ідент. код 31841298) 80000 грн. (вісімдесят тисяч гривень) основного боргу, 3095, 89 грн. (три тисячі девяносто пять гривень 89 копійок) пені, 7022, 46 грн. (сім тисяч двадцять дві гривні 46 копійок) 36% річних, 3210, 50 грн. (три тисячі двісті десять гривень 50 копійок) інфляційних збитків, 933, 29 грн. (девятсот тридцять три гривні 29 копійок) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 30.03.2011