Ухвала суду № 1464089, 03.03.2008, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"03" березня 2008 р.

Справа № 02-10/6-056

м. Тернопіль

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Суддя Шумський І.П.,

Товариство з обмеженою відповідальністю «40 тон»звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Об’єднаної державної податкової інспекції в м. Тернополі про:

- визнання незаконними дій суб’єкта владних повноважень ОДПІ у м. Тернополі при проведенні планової перевірки ТОВ «40 тон»;

- скасування повідомлень –рішень про застосування штрафних санкцій до ТОВ «40 тон», а саме:

№0000922309/2 (70110) від 18 жовтня 2007 року на суму 662,66 грн.,

№0001011703/3 (85050) від 21 грудня 2007 року на суму 1827,87 грн.,

№0000422309/3 (235) від 27 грудня 2007 року на суму 1140,78 грн.,

- зобов’язання суб’єкта владних повноважень ОДПІ у м. Тернополі зарахувати в майбутні платежі виявлене під час перевірки завищення ПДВ в сумі 1344,50 грн.

Розглянувши заяву та долучені до неї документи, суддя встановив:

- Позов пред’явлено до Об’єднаної державної податкової інспекції в м. Тернополі, в той час, як перевірку здійснено та прийнято оспорювані акти Тернопільською об’єднаної державною податкової інспекцією.

- При заявлені позову позивачем не дотримано приписів ст. 106 КАС України, щодо обґрунтування позовних вимог та зазначення доказів, про які йому відомо і які можуть бути використані судом на їх підтвердження.

Так, згідно з ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а у разі якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. При цьому обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ст. 70 КАСУ).

В порушення положень зазначених норм, позивачем не наведено усіх доказів, зокрема:

- щодо незаконності дій суб’єкта владних повноважень ОДПІ у м. Тернополі при проведенні планової перевірки ТОВ «40 тон»;

- документів на підтвердження правильного визначення платником своїх податкових зобов’язань по податку з доходів найманих працівників, податку на прибуток приватних підприємств, правомірного віднесення сум ПДВ до бюджетного відшкодування;

- акта №8490/23-09/33091063 від 24 вересня 2007 року, на підставі якого прийнято оспорювані повідомлення-рішення;

- акта, яким визначено завищення ПДВ, та підстави для його зарахування в рахунок майбутніх платежів.

Окрім того, до позову долучено копії документів, що належним чином не посвідчені.

Так, у відповідності до вимог п. 4.10.2. ПРИМІРНОЇ ІНСТРУКЦІЇ з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997 року N 1153, яка відповідно до п. 2 постанови обов’язкова для здійснення діловодства на підприємствах, в установах та організаціях –Копія документа виготовляється рукописним, машинописним способами або засобами оперативної поліграфії. Під час виготовлення копії рукописним і машинописним способами текст документа відтворюється повністю, включаючи елементи бланка, і засвідчується підписом посадової особи, яка підтверджує відповідність копії оригіналу. Відмітка "Копія" зазначається у верхній правій частині лицьового боку першого аркуша документа. Напис про засвідчення документа складається із слова "Згідно", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту "Підпис".

Слід також звернути увагу, що заявнику визначено податкові зобов’язання по податку на додану вартість, податку з доходів найманих працівників, податку на прибуток приватних підприємств на підставі різних актів перевірок.

Від-так, у позові об’єднано вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень, які торкаються самостійних видів податків із різними об’єктами оподаткування та порядком сплати, що суттєво утруднює вирішення спору.

Тому, відповідно до ст.116 КАС України, з метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи в межах розумного строку, позовні вимоги необхідно роз’єднати, окремо по кожному виду платежу.

Позивачем також не подано належних доказів сплати держмита у встановленому порядку та розмірі, відповідно до положень Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та ст.ст. 87,89,106 КАС України.

Стаття 9 названого Декрету покладає відповідальність за правильність справляння мита на його платників.

Не може бути таким доказом представлена квитанція №51 від 26 лютого 2008 року про сплату 3,40 грн. держмита на р/р 31111095700002 отримувач державний бюджет м. Тернополя, код отримувача 23588119, банк отримувача ГУДКУ у Тернопільській області, м. Тернопіль, код банку отримувача 838012, оскільки справляння державного мита з позовних заяв, які подаються до господарського суду Тернопільської області повинно здійснюватись на номер рахунку 3111095700002, одержувач платежу УДК у м. Тернополі, код ЄДРПОУ одержувача 23588119, назва банку одержувача ГУДКУ у Тернопільській області, МФО банку одержувача 838012.

За таких обставин, позивачу слід додатково оформити позовні матеріали із дотриманням вимог ст.ст.105,106 КАС України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1 - 5, 17, 56, 69 - 72, 104 -106, 108, 116,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя –

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву б/н від 26 лютого 2008 року залишити без руху.

2. Встановити заявнику строк для усунення виявлених судом недоліків – до 14 березня 2008 року.

Суддя І.П. Шумський