Постанова № 14640153, 30.03.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2011 р. Справа № 47/284-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Зоріна О.В. (дов. № 5-6205 від 26.10.2010 р.)

відповідача –Солонця С.М. (дов. б/н від 01.03.2011 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - ТОВ "Марбел-Рогань" м. Харків (вх. № 494 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 12.01.11 р. у справі № 47/284-10

за позовом Avery Dennison Materials Nederland BV (Евері Денісон Матіріалс Нідерланд БіВі) м. Лейден, Нідерланди

до ТОВ "Марбел-Рогань" м. Харків

про стягнення 654236,83 євро, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Аvеrі Dеппіsоп Маtегіаls Nеdегlапd ВV (Евері Денісон Матіріалс Нідірленд БІВі), звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Марбел-Рогань", суму заборгованості в розмірі 583650,94 євро, штрафні санкції у розмірі 53779,86 євро та 3% річних у розмірі 16806,03 євро, які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за контрактом № 1112 від 11.12.2008 р., а також просив стягнути судові витрати по справі.

В процесі розгляду справи позивач надав заяву про зменшення ціни позову, в якій у зв'язку з частковою оплатою відповідачем суми боргу у розмірі 13000,00 євро, просив стягнути з відповідача 641236,83 євро.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.01.2011 р. у справі № 47/284-10 (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму основної заборгованості в розмірі 570650,94 євро, штрафні санкції у розмірі 53779,86 євро та 3% річних у розмірі 16806,03 євро, 2350,00 євро державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з даним рішенням господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.01.2011 року по справі № 47/284-10 та прийняти нове рішення з урахуванням фактичних обставин справи.

15 лютого 2011 року відповідач надав до суду апеляційної інстанції доповнення до апеляційної скарги, в яких зокрема зазначив про неможливість розгляду даної справи в господарському суді України, в зв'язку з тим, що згідно п.17 контракту № 1112/2008 від 11 грудня 2008 року, даний контракт повинен регулюватися та тлумачитися відповідно до норм права Королівства Нідерландів. Всі спори, які сторони не можуть врегулювати мирним шляхом, передаються на розгляд виключно в компетентний суд Королівства Нідерландів. Відповідно до п.20.1. додатку № 2 до контракту № 1112/2008 від 11 грудня 2008 року, будь –який спір, що виникає між продавцем та покупцем повинен регулюватися, а також розглядатися відповідно до законів країни перебування продавця. Згідно до п.20.2. зазначеного додатку до контракту, будь –які спори, що виникають із, або в зв’язку з договором, повинні вирішуватись в компетентних судах країни перебування продавця. Відповідач вважає, що оскільки місцем знаходження позивача, Avery Dennison Materials Nederland BV (Евері Денісон Матіріалс Нідерланд БіВі), є Нідерланди, тому дана справа повинна розглядатись в компетентному суді королівства Нідерланди, згідно норм права Королівства Нідерланди. На цій підставі просить скасувати оскаржуване рішення та припинити провадження у справі на підставі п.1 ст. 80 ГПК України.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2011 року розгляд апеляційної скарги по справі № 47/284-10 відкладено на 10 березня 2011 року для надання сторонами додаткових доказів по справі.

10 березня 2011 року у судовому засіданні оголошувалась перерва до 24 березня 2011 року.

У судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що законодавство України передбачає національний режим судового захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав іноземних суб’єктів господарської діяльності. Таким чином, на думку позивача, юридичні особи -нерезиденти наділені таким самим обсягом прав щодо можливості судового захисту, як і юридичні особи –резиденти України. Розділ ХІІ Закону України «Про міжнародне приватне право»не встановлює заборону державним судам України приймати до свого провадження справи з іноземним елементом у випадку наявності пророгаційної угоди про розгляд справи в іноземному державному суді. Згідно із статтею 80 Господарсько процесуального кодексу України, припинення провадження у справі у випадку, коли сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення державного іноземного суду, не передбачено. До того ж, як вважає позивач, сторони не зазначили конкретну назву суду, який повинен розглядати справу. Позивач посилається, що ним були дотримані всі вимоги, передбачені Господарським процесуальним кодексом України щодо належної підвідомчості і підсудності спору. Вважає рішення господарського суду Харківської області законним та обґрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, судом встановлено, що 11 грудня 2008 року між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) було укладено контракт № 1112/2008.

Відповідно до п.1.1. контракту, сторони домовились про поставку самоклейких матеріалів. Згідно п.1.2. контракту в редакції додаткової угоди № 2 до контракту від 09 вересня 2009 року, матеріали поставляються покупцю на умовах РСА (інкотермс): Прушков, за адресою: вул. 3-го Травня,8,05-800 м. Прушков, Польща. Оплата поставленого товару здійснюється покупцем на підставі виданих продавцем рахунків.

Відповідно до п.2.3. контракту, оплата матеріалів здійснюється в сумі 100% вартості, вказаної у інвойсі, протягом 60 днів з дати відвантаження матеріалів. Проте, продавцем було надано покупцю більш тривалий строк для здійснення розрахунків за поставлену продукцію, що було відображено у виданих покупцю рахунках. Зокрема, за кожним рахунком покупцю було надано розстрочку в оплаті поставленої продукції строком на 75 днів.

На виконання умов контракту, позивачем відповідачу були поставлені самоклеючі матеріали. На підтвердження факту поставки позивачем були надані транспортні накладні (аркуш справи 49-92, том 1), разом із транспортними накладними позивач направив відповідачу рахунки до сплати (аркуш справи 93-202, том 1, 1-64, том 2). Однак, відповідачем, в порушення договірних зобов’язань, не було здійснено розрахунку за поставлену продукцію, у зв’язку з чим, у нього виникла заборгованість перед позивачем в загальній сумі 583650,94 євро. Але, оскільки відповідачем частково була сплачена сума боргу у розмірі 13000,00 євро, позивач зменшив суму позову, тому заборгованість склала 570650,94 євро.

Крім зазначеної заборгованості 570650,94 євро, також, судом першої інстанції стягнуто на користь позивача штрафні санкції у розмірі 53779,86 євро та 3% річних у розмірі 16806,03 євро.

Проте, з такими висновками господарського суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, підсудність справ за участю іноземних суб’єктів господарювання визначається цим кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

В силу положень п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про міжнародне приватне право»- якщо учасником правовідносин є іноземна юридична особа, це є ознакою приватноправових правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач –іноземна юридична особа, товариство з обмеженою відповідальністю; ( «Структурна»компанія згідно статуту), створена відповідно до законодавства Королівства Нідерландів, на підтвердження чого суду надано витяг із торгового реєстру Торгової палати Гааги. Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Марбел-Рогань", юридична особа, яка створена за законодавством України. Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, носять приватноправовий характер, оскільки виникли із приватних договірних відносин.

Тому, колегія суддів погоджується із твердженнями відповідача про те, що на вирішення господарського суду передано спір з іноземним елементом, який має приватноправовий характер, а вказані правовідносини повинні регулюватись положеннями Закону України «Про міжнародне приватне право».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про міжнародне приватне право», право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього закону, інших законів, міжнародних договорів України та міжнародних звичаїв, що визнаються в Україні.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право», учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

Із змісту контракту вбачається, (п.17.1 контракту та п.20.1. та 20.2. додатку № 2 до контракту № 1112/2008 від 11 грудня 2008 року), що сторони домовились застосовувати право Королівства Нідерландів та всі спори повинні розглядатись в компетентному суді Королівства Нідерландів або в компетентних судах країни перебування продавця. Оскільки, місцем знаходження позивача, Avery Dennison Materials Nederland BV (Евері Денісон Матіріалс Нідерланд БіВі), є Нідерланди, справа повинна розглядатись в компетентному суді королівства Нідерланди, згідно норм права Королівства Нідерланди. Однак, сторони не зазначили конкретну назву суду, який повинен розглядати справу у Королівстві Нідерланди. Тому колегія суддів вважає, що при таких обставинах, звернення позивача за захистом своїх прав до господарського суду України, не суперечить положенням ст.124 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що підсудність справ за участю іноземних суб’єктів господарювання визначається цим кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи відповідача, відносно того, що провадження у справі підлягає припиненню, оскільки справа не підлягає розгляду в господарських судах України, є невірними.

В той же час, сам факт звернення позивача з позовом до господарського суду України, не тягне за собою автоматичного застосування права України. В контракті сторони також не визначили, що підлягає застосуванню право України.

Натомість, відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право», сторони в контракті самостійно здійснили вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з п.17.1 контракту та п.20.1 додатку № 2 до контракту № 1112/2008 від 11 грудня 2008 року є явно вираженим: сторони домовились, що даний контракт повинен регулюватися та тлумачитися у відповідності до норм права Королівства Нідерландів та будь –який договір між продавцем та покупцем повинен регулюватися, а також розглядатися та тлумачитися відповідно до законів країни перебування продавця. Сторони також домовились, що положення Конвенції Організації Об’єднаних Націй «Про договори для міжнародних продаж продукції»(Віденська конвенція), застосовуватись не повинні. Оскільки місцем знаходження позивача, Avery Dennison Materials Nederland BV (Евері Денісон Матіріалс Нідерланд БіВі), є Нідерланди, колегія суддів вважає, що беззаперечно підлягає застосуванню право Королівства Нідерландів.

Виходячи з вищевикладеного, позивач, звертаючись до господарського суду України, повинен був надати нотаріально посвідчений переклад відповідного закону, який регулює спірні правовідносини, та відповідно до цих правових норм, сформулювати свої позовні вимоги до відповідача.

Відповідно до ч.4 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд у випадках, передбаченим законом або міжнародним договором, застосовує право інших держав.

В даному випадку, суд позбавлений можливості застосувати право Королівства Нідерландів.

З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, висновки господарського суду, викладені в оскаржуваному рішенні, є помилковими, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України невірно застосовані норми матеріального права до даних правовідносин. В зв’язку з чим, рішення господарського суду від 12 січня 2011 року по справі № 47/284-10 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Марбел-Рогань", м. Харків задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 12 січня 2011 року по справі № 47/284 -10 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову - відмовити.

Стягнути з Avery Dennison Materials Nederland BV (Евері Денісон Матіріалс Нідерланд БіВі) (м. Дейден 2321 JX, вул. Ламмен) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Марбел-Рогань" (61172, м. Харків, вул.. Роганська, 159, код 31149708) 1188,26 євро витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.

Повний текст постанови підписано 29 березня 2011 року