Ухвала суду № 14638925, 29.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

29.03.11№ 05-5- 2 / 3421 Суддя , розглянувши

позовну заяву Міського комунального підприємства кінотеатр ім. Т.Г. Шевченка

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 152 538,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

У позовній заяві не вказано поштову (орендовану) адресу відповідача, яка міститься в документах, долучених до позову, та зокрема зазначена в Договорі оренди від 13.07.10р. - АДРЕСА_1.

Не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку.

Пунктом 3 частини 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що на позивача покладається обовязок додати до позовної заяви докази сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Згідно п. 5 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України” платіжне доручення на безготівкове перерахування державного мита, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява) оплачується державним митом.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивач на доказ сплати державного мита надав платіжний документ - платіжне доручення №132 від 22.03.11р.

В графі призначення платежу вказаного платіжного документу зазначено "оплата за держмито", але відсутні відомості про позовну заяву по якій сплачено державне мито.

Крім того, згідно з ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.03.93 № 7-93 "Про державне мито" державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, сплачується за місцем розгляду та зараховується до Державного бюджету України. Статтею 46 ГПК України також встановлено, що державне мито сплачується в доход Державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до роз'яснень Головного управління державного казначейства України, державне мито, яке справляється з позовних заяв, що подаються до господарських судів України підприємствами та організаціями, розміщеними на території України, зараховується в доходи Державного казначейства України на рахунки, відкриті на ім'я територіальних органів Державного казначейства за кодом бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку - 095. У рядку "призначення платежу" зазначається назва платежу, код бюджетної класифікації та символ звітності банку.

Позивачем у вищенаведеному платіжному дорученні на перерахування мита у рядку "призначення платежу" не зазначено символ звітності банку 095 та код за бюджетною класифікацією 22090200, що є порушенням вищенаведених норм.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Під вимогою треба розуміти матеріально-правову вимогу, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права.

У відповідності до чинного законодавства, дозволяється обєднувати вимоги, які повязані між собою підставами виникнення.

Як вбачається, підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, з наведеного вище вбачається, що вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Позивач має право обєднати в одній позовній заяві вимоги до кількох відповідачів за умови, що ці вимоги повязані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

В поданій позовній заяві Позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості та штрафних санкцій по двом різним договорам - по Договору оренди від 13.07.10р. та по Договору про оплату комунальних послуг від 13.07.10р.

Ці договори хоча й укладені між тими ж сторонами, проте мають різний предмет та відповідно різні умови.

Судом встановлено, що сумісний розгляд заявлених Позивачем позовних вимог перешкоджатиме зясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки заявлені позовні вимоги виникають з різних правових підстав (двох окремих договорів) і тягнуть за собою різні правові наслідки, що суттєво утруднить вирішення спору.

Як вбачається з позовної заяви, даний позов заявлено з різними позовними вимогами та з різними підставами їх виникнення, а отже з різним обґрунтуванням цих вимог, що виключає можливість їх спільного розгляду в одному судовому провадженні.

За таких обставин, суд встановив, що заявлені Позивачем позовні вимоги є різними спорами окремих судових проваджень - окремо по кожному договору про стягнення коштів за цим договором.

Не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів на поштову (орендовану) адресу відповідача, яка міститься в документах, долучених до позову, та зокрема зазначена в Договорі оренди від 13.07.10р. - АДРЕСА_1.

Не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів на поштову адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві.

Відповідно до ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Подані Позивачем, взагалі ніяким чином незасвідчені ксерокопії опису вкладення у цінний лист та чеку від 23.03.11р. не є належними доказами надсилання відповідачеві копії позову з додатками.

Не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.

Станом на 23.06.10р. Головним управлінням державного казначейства України у м. Києві були змінені реквізити при сплаті судових витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, та оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу проводиться за наступними реквізитами:

Рахунок: 31218264700001

Отримувач: ГУ ДКУ у м. Києві

МФО: 820019

Код ЄДРПОУ 24262621

Банк: ГУ ДКУ у м. Києві

Код платежу: 22050003

Призначення платежу: Оплата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справі за позовом (назва організації позивача) до (назва організації відповідача) про (предмет спору).

В платіжному документі (дорученні чи квитанції) мають бути зазначені всі вищенаведені реквізити (лист ДСАУ від 23.06.10р. №1021-4/4), що є підтвердженням сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому законом порядку при зверненні з позовом до Господарського суду міста Києва.

Проте, в поданому Позивачем платіжному документі (дорученні) № 133 від 22.03.11р. на перерахування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у рядку "призначення платежу" зазначено "інформаційно-технічне забезпечення", але відсутні відомості про позовну заяву по якій сплачуються ці інформаційно-технічні послуги, та не зазначено коду платежу - 22050003.

Керуючись п. 2,4,5,6,10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву без розгляду на дооформлення.

Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду м. Києва з позовом.

Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.

Суддя І.О. Домнічева