Рішення № 146389, 19.09.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

19.09.06р.           Справа № 227/9-06

Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П., розглянувши справу

За позовом

до Комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація”, м. Київ

Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплексне впровадження векторних технологій”, м. Бориспіль

простягнення 1460,70 грн.,

за участю представників

від позивача: Цимбаліст В.В., довір. № 155/11-1 від 10.01.2006р.,

від відповідача: не з`явились,

обставини справи:

до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація” (далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплексне впровадження векторних технологій” (далі – Відповідач) про стягнення 1460,70 грн. заборгованості з орендної плати.

В подальшому представник позивача, до прийняття рішення по справі, на підставі ст. 22 ГПК України, надав суду заяву про зміну підстав позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 1460,70 грн. збитків передбачених п. 2 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 07.08.2006 року, від 22.08.2006 року та від 07.09.2006 року, в судове засідання жодного разу не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

27.01.2005 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 01/1639 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - договір), відповідно до умов якого, позивач (орендодавець) зобов’язався передати відповідачу (орендарю) у строкове платне користування нежиле приміщення (об’єкт оренди) за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. № 38 літ. А для розміщення офісу, а відповідач, в свою чергу зобов’язався сплачувати орендну плату відповідно до умов договору.

Згідно п. 2.1. договору об’єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 104 кв.м., в тому числі на 1 поверсі - 104 кв.м.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов договору передав в оренду відповідачу нежиле приміщення загальною площею 104 кв.м., в тому числі на 1 поверсі - 104 кв.м., про що свідчить акт приймання-передачі від 27.01.2005 року.

Відповідно до п. 9.1. договору строк дії договору встановлено до 26.01.2006 року.

Пунктом 7.5.договру передбачено, що у разі закінчення строку договору або при його розірванні орендар зобов’язаний за актом приймання-передачі повернути об’єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об’єкт оренди на момент передачі його в оренду з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об’єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

Згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач відповідно до вимог ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” надіслав на адресу відповідача заяву № 155/05-157 від 27.01.2006 року про припинення дії договору оренди та пред’явив вимогу про звільнення орендованого приміщення з передачею його позивачу за актом.

Проте, як зазначив позивач, відповідач своєчасно нежиле приміщення не звільнив та фактично використовував його без будь-яких законних підстав не сплачуючи відповідних платежів за період з 27.01.2006 року по 03.02.2006 року. Відповідач зазначений факт не спростував, доказів своєчасного звільнення нежилого приміщення не надав.

Як вбачається з розрахунку позивача, сума в розмірі 1460,70 грн. не одержаної плати за використання нежилого приміщення, визначалась останнім згідно розміру орендної плати встановленого договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. В п. 2 ч. 2 вказаної статті зазначено, що збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З огляду на те, що відповідач за період з 27.01.2006 року (припинення строку дії договору оренди) по 03.02.2006 року (звільнення орендованого приміщення) фактично використовував спірне приміщення за відсутності правових підстав, що, на думку суду, перешкодило позивачу обґрунтовано розраховувати на отримання прибутків у вигляді орендної плати шляхом передачі спірного приміщення в оренду іншому суб’єкту господарювання та враховуючи, що визначаючи обсяг упущеної вигоди, позивач обґрунтовано виходив з розрахунку, що включав орендну плату, яку сплачував відповідач під час дії договору оренди, суд дійшов до висновку, що відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу завдані збитки.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 1460,70 грн. є правомірними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладається судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 22, 785 ЦК України, ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплексне впровадження векторних технологій” (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Завокзальна, 1, код ЄДРПОУ 31859331) на користь Комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація” (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 1460,70 грн. боргу, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

          Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                 Є.П. Євграфова