Рішення № 14638808, 10.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/1610.03.11 За позовом                     Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області

До           1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Найкен»

          2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Ельдорадо»

                              3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ельдорадо»

Про           стягнення 56542,28 грн. та виселення з орендованих приміщень

Та за позовом           третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Державного підприємства «Державна картографічна фабрика»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Найкен»

Про           стягнення 83362, 04 грн.                                                                                

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від Регіонального відділення

Фонду державного майна України

по Вінницькій області                              Коваленко О.С. (за дов.)

від ТОВ «Найкен»                                        не з’явились

від ТОВ «ТК «Ельдорадо»                    Білека Ю.І. (за дов.)

від ДП «Державна

картографічна фабрика»                              Шостаківська Т.Д. (за дов.)

від ТОВ «ЛК «Ельдорадо»                    не з’явились

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Найкен»та товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Ельдорадо»про стягнення з до товариства з обмеженою відповідальністю «Найкен»56542,28 грн., з яких: 50778,14 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3554,47 грн. штрафу, 2209,67 грн. пені, а також про виселення товариства з обмеженою відповідальністю «Найкен»та товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Ельдорадо»з нежитлових вбудованих приміщень загальною площею 1812,57 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 19.

Позовні вимоги мотивовані про стягнення коштів мотивовані тим, що товариство з обмеженою відповідальністю «Найкен»неналежним чином виконувало свої зобов’язання за договором оренди № 283-НМ від 28.12.2005 р. щодо сплати орендної плати. У зв’язку з несплатою орендної плати, вказаний договорів було розірвано позивачем у односторонньому порядку, що є підставою для виселення товариства з обмеженою відповідальністю «Найкен»та товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Ельдорадо», яке є суборендарем приміщення.

Ухвалою суду від 19.01.2011 р. було порушено провадження у справі № 6/16, розгляд справи призначено на 07.02.2011 р..

Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Ельдорадо» було подано суду клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ельдорадо», оскільки останнє на підставі договору суборенди № Вн-04/С090 від 12.03.2010 р. є орендарем спірних приміщень. Ухвалою суду від 07.02.2011 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ельдорадо»залучено до участі у справі як інший відповідач.

Під час розгляду справи державне підприємство «Державна картографічна фабрика»подало заява про вступ у справу третьою особою із самостійними вимогами, пред’явивши позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Найкен»про стягнення заборгованості за договором оренди з урахуванням встановленого індексу у розмірі 47211,14 грн., пені за період з 01.06.2010 р. по 30.11.2010 р. у сумі 6256,68 грн., штраф у сумі 3304,78 грн. та неустойку у сумі 26589,44 грн..

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги державне підприємство «Державна картографічна фабрика»посилається на те, що воно є балансоутримувачем орендованого товариством з обмеженою відповідальністю «Найкен»за договором оренди № 283-НМ від 28.12.2005 р. приміщення, і в порушення умов вказаного договору відповідач-1 не сплатив на його користь 30 % орендної плати.

Відповідно до ст. 26 ГПК України треті особи, які заявлять самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.

Ухвалою суду від 07.02.2011 р. до участі у справі було залучено державне підприємство «Державна картографічна фабрика»як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, прийнявши відповідну заяву до розгляду.

До прийняття рішення по справі державне підприємство «Державна картографічна фабрика»подало заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Найкен»заборгованість за договором оренди з урахуванням встановленого індексу інфляції у сумі 47211,14 грн., пеню у сумі 6256,68 грн., штраф у сумі 3304,78 грн. та неустойку у сумі 46771,00 грн.

Відповідачі відзивів на позов не надали, представник відповідача-1 в судове засідання не з’явилися повторно, про день та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

28.12.2005 р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області (орендодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю (далі –ТОВ) «Найкен»(орендарем) був укладений строком на 364 дні договір оренди №283-НМ нерухомого майна, що знаходиться на балансі державного підприємства (далі - ДП) «Державна картографічна фабрика» (балансотримача) (далі –Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 1803,52 кв. м, розташовані за адресою: 21018, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 19, на 1-му та 2-му поверхах двоповерхового виробничого корпусу з підвалом та чотирьохповерховими прибудовами, що знаходиться на балансі ДП «Державна картографічна фабрика».

Згідно з п. 3.1. Договору орендна плата за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції - листопад 2005 р.) становить 18803,33 грн. та в подальшому коригується на індекс інфляції.

Відповідно до п. 3.3. Договору орендар зобов'язаний щомісячно, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, сплачувати орендну плату до державного бюджету України та балансотримачу у співвідношенні 70 відсотків та 30 відсотків, відповідно.

Договір було укладено на 364 дні з 28.12.2005 р. по 26.12.2006 р., який неодноразово продовжувався в порядку, передбаченому ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та п. 10.6 Договору.

Додатковою угодою № 6 від 09.03.2010 р. змінено редакцію п. 10.1 Договору, встановивши дію Договору 26.12.2010 р..

Додатковою угодою № 1 від 17.02.2006 р. до Договору збільшено площу орендованих приміщень до 1812,57 кв. м та змінено місячний розмір орендної плати (19200,52 грн. за базовий місяць - січень 2006 р.).

Згідно з додатковою угодою № 2 від 27.03.2007 р. до Договору з 01.01.2007 р. розмір орендної плати становив 25545,05 грн. на місяць.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 р. № 316, яка набрала чинність 14.04.2009 р., впроваджено тимчасове, до 01.01.2010 р., зниження орендованих ставок за оренду державного майна, а саме: орендні ставки застосовуються у розмірі 0,45 відсотків установленого обсягу. Постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2009 р. № 1341 продовжено дію постанови Кабінету Міністрів від 25.03.2009 р. № 319 про зниження орендних ставок за оренду нерухомого державного майна до 01.01.2011 р..

Таким чином, станом на квітень 2009 р. орендна плата становила з урахуванням корегування на індекс інфляції з січня 2007 р. квітень 2009 р. (151,6 %) 17426,83 грн. (25545,05 грн. х 151,6 % х 0,45), з яких 12298,78 підлягали сплаті до державного бюджету (70%), а 120245 грн. (30%) –балансоутримувачу (ДП «Державна картографічна фабрика»).

Виходячи з корегування розміру орендної плати на індекс інфляції та з відсоткового розподілу орендної плати, ТОВ «Найкен»зобов’язано було сплати:

за січень 2010 р. 13051,83 грн. до державного бюджету, і 5593,64 грн. - ДП «Державна картографічна фабрика»;

за лютий 2010 р. 13298,81 грн. до державного бюджету, і 5699,9 грн. - ДП «Державна картографічна фабрика»;

за березень 2010 р. 13419,61 грн. до державного бюджету, і 5751,2 грн. - ДП «Державна картографічна фабрика»;

за квітень 2010 р. 13379,25 грн. до державного бюджету, і 5733,96 грн. - ДП «Державна картографічна фабрика»;

за травень 2010 р. 13298,98 грн. до державного бюджету, і 5699,56 грн. - ДП «Державна картографічна фабрика»;

за червень 2010 р. 13245,78 грн. до державного бюджету, і 5676,76 грн. - ДП «Державна картографічна фабрика»;

за липень 2010 р. 13219,29 грн. до державного бюджету, і 5665,41 грн. - ДП «Державна картографічна фабрика»;

за серпень 2010 р. 13377,92 грн. до державного бюджету, і 5733,39 грн. - ДП «Державна картографічна фабрика»;

за вересень 2010 р. 13765,88 грн. до державного бюджету, і 5899,66 грн. - ДП «Державна картографічна фабрика»;

за жовтень 2010 р. 13834,71 грн. до державного бюджету, і 5929,16 грн. - ДП «Державна картографічна фабрика»;

за 14 днів листопада 2010 р. 7400,65 грн. до державного бюджету, і 3171,7 грн. - ДП «Державна картографічна фабрика».

ТОВ «Найкен», всупереч прийнятому на себе обов’язку щодо своєчасного внесення орендної плати (п. 3.3 Договору), орендну плату до державного бюджету на січень –липень 2010 р. сплатило з простроченням, а починаючи з серпня 2010 р. не сплачує. Борг зі сплати орендної плати до бюджету за вищевказаний період (з січня 2010 р. по 14.11.2010 р.), який визначений регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області, становить 48404,47 грн..

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Факт наявності боргу у відповідача-1 перед регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем-1 не спростований, відтак, позовні вимоги про стягнення з основного боргу підлягають задоволенню на користь орендодавця в сумі 48404,47 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

За порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені законом або договором, зокрема сплата неустойки, що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно з п. 9.2 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та умовами договору.

Пунктом 9.3 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансотримачу у визначеному п. 3.3 співвідношенні з урахуванням пені у розмірі 0,1 відсотка від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від заборгованості, з урахуванням індексації, включаючи день оплати.

Виходячи з встановленого Договором розміру пені, за розрахунком суду остання за період з 10.07.2010 р. по 10.01.2011 р. (визначений позивачем період) становить 5744,42 грн..

У той же час, регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області заявлені вимоги про стягнення пені виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, що є меншим розміром, ніж визначений Договором. За таких обставин, у суду відсутні підстави для стягнення пені у більшому розмірі, у зв’язку з чим вимоги про стягнення з відповідача-1 2209,67 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 3388,31 грн.. Штраф підлягає обчисленню виходячи з розміру заборгованості (48404,47 грн.), яка, як зазначено вище, визначається виходячи з орендної плати за базовий місяць, коригованої (проіндексованої) на індекс інфляції.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком суду, з відповідача-1 до стягнення підлягає на користь позивача 1834,12 грн. інфляційного збільшення боргу (50238,59 грн. сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції).

Вимоги регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області про виселення підлягають задоволенню щодо ТОВ «Найкен»та ТОВ «Лізингова компанія «Ельдорадо».

Зокрема, відповідно до п. 6.2. Договору орендар з дозволу орендодавця та за погодженням з балансотримачем мав право здавати орендоване майно в суборенду.

14.07.2009 р. орендар уклав договір суборенди 1500 кв.м орендованих приміщень з товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Ельдорадо»на підставі згоди РВ ФДМУ по Вінницькій області, наданій листом від 20.01.2006 № 10-16/142.

В подальшому 12.03.2010 р. на підставі договору суборенди № 12-03-20 ТОВ «Найкен»передало вищевказані приміщення в суборенду ТОВ «Лізингова компанія «Ельдорадо». Строк суборенди за даним договором, з урахуванням додаткової угоди № 2 від 09.03.2011 р., встановлено до 23.03.2011 р..

Згідно з п. 8.4 Договору орендодавець має право відмовитися від Договору і вимагати повернення майна, якщо орендар не вносить плату за користування майном протягом трьох місяців підряд.

11.11.2010 р. орендодавець направив орендарю повідомлення № 11-11/2462 про відмову від Договору, яке було отримано 17.11.2010 р., що підтверджується відміткою на поштовій картці. Про припинення Договору орендодавцем було видано наказ від 17.11.2010 р. № 737.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, Договором передбачена можливість одностороннього його розірвання за умови не внесення плати за користуванням майном протягом трьох місяців. Факт настання даної обставини (не внесення плати протягом трьох місяців) судом встановлено вище.

Отже, з 17.11.2010 р. Договір є припиненим.

Статтею 22 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди.

Оскільки договір суборенди є похідним від договору оренди, і його строк не може перевищувати строк оренди, припинення договору оренди свідчить про припинення договору суборенди.

З урахуванням викладеного, з 17.11.2010 р. є припиненим також договір суборенди № 12-03-20 між ТОВ «Найкен»та ТОВ «Лізингова компанія «Ельдорадо».

Статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», передбачені правові наслідки припинення або розірвання договору оренди. За цією нормою закону у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи, що фактичними володільцями та користувачами майна є ТОВ «Найкен»(1812,57 кв.м.) та ТОВ «Лізингова компанія «Ельдорадо»(1500 кв.м.), вимоги про виселення підлягають задоволенню до останніх з займаних ними площ.

В свою чергу вимоги ДП «Державна картографічна фабрика»підлягають частковому задоволенню.

Статтею 511 ЦК України встановлено, що у випадках, встановлених договором, зобов’язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Відповідно до п. 3.3 Договору орендар зобов'язаний був щомісячно, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, сплачувати орендну плату до державного бюджету України та балансотримачу у співвідношенні 70 відсотків та 30 відсотків, відповідно.

Отже, Договором передбачено виникнення прав у ДП «Державна картографічна фабрика»щодо ТОВ «Найкен»на одержання плати та, відповідно, обов’язку у останнього щодо її сплати. Дане право також підлягає судовому захисту.

За спірний період (з січня 2010 р. по 16.11.2010 р.) ТОВ «Найкен»зобов’язано було сплатити на користь ДП «Державна картографічна фабрика»60554,34 грн. (щомісячний розмір платежів зазначено вище).

Відповідно до реєстру банківських платежів, наданих ДП «Державна картографічна фабрика», ТОВ «Найкен»не було своєчасно здійснені орендні платежі на користь балансоутримувача. Зокрема, з метою оплати отриманих послуг з оренди за період з січня 2010 р. ТОВ «Найкен»перерахувало на користь ДП «Державна картографічна фабрика»: 05.03.2010 р. –9322,73 грн. (оплата оренди за січень 2010 р.); 31.03.2010 р. –9499,86 грн. (оплата оренди за лютий 2010 р.); 20.05.2010 р. - 9556,6 грн.(оплата оренди за березень 2010 р.); 03.06.2010 р. - 9556,6 грн. (оплата оренди за квітень 2010 р.); 05.08.2010 р. –9499,26 грн. (оплата оренди за травень 2010 р.); 31.01.2001 р. –18997,98 грн. (оплата оренди за липень-серпень 2010 р.).

Таким чином, ТОВ «Найкен»до звернення ДП «Державна картографічна фабрика»з позовом до суду сплатило на користь останнього 66433,03 грн. як орендну плату за 2010 рік, у той час, як розмір орендної плати за 2010 рік (з 01.01.2010 р. по 16.11.2010 р.) становив 60554,34 грн..

Орендар своєчасно оплату не здійснював, однак станом на день подання позову заборгованість з орендної плати була відсутня, а тому позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами в частині стягнення 43648,84 грн. боргу не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

За порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені законом або договором, зокрема сплата неустойки, що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно з п. 9.2. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та умовами договору.

Пунктом 9.3. Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансотримачу у визначеному п. 3.3 співвідношенні з урахуванням пені у розмірі 0,1 відсотка від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від заборгованості, з урахуванням індексації, включаючи день оплати.

За розрахунком суду з ТОВ «Найкен»підлягає стягненню на користь третьої особи з самостійними вимогами 430,23 грн. пені (пеня нараховується за період з 12.10.2010 р. по 30.11.2010 р.) та 918,35 грн. штрафу.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком суду, з ТОВ «Найкен»до стягнення підлягає на користь третьої особи із самостійними вимогами 173,95 грн. інфляційного збільшення боргу.

Згідно з п. 9.4 Договору у разі , якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, він сплачує балансотримачу неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.

За розрахунком суду, з ТОВ «Найкен»на користь ДП «Державна картографічна фабрика»підлягає стягненню 28448,75 грн. неустойки за користування майном у період з 17.11.2010 р. по 30.01.2011 р..

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Обставини, на які посилаються позивач та третя особа з самостійними вимогами, як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачами не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині: стягнення на користь позивача 50238,59 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 2209,67 грн. пені, 3388,31 грн. штрафу та виселення ТОВ «Найкен» та ТОВ «Лізингова компанія «Ельдорадо»; стягнення на користь третьої особи із самостійними вимогами 173,95 грн. індексу інфляції, 430,23 грн. пені, 918,35 грн. штрафу, 28448,75 грн. неустойки.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволенню позовних вимог. Зокрема з позовних вимог РВ ФДМУ по Вінницькій області про стягнення кошті з ТОВ «Найкен»підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України 558,37 грн. державного мита та 233,05 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Державне мито з вимог про виселення (85 грн.) повністю покладається на ТОВ «Найкен»оскільки спір в цій частині виник внаслідок неправомірних дій останнього (наявні документи свідчать про належне виконання суборендарями обов’язків щодо сплати орендної плати на користь ТОВ «Найкен»). Судові витрати з вимог и з вимог ДП «Державна картографічна фабрика»покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам: 299,71 грн. державного мита та 68,31 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на ТОВ «Найкен».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Найкен»(02217, м. Київ, Деснянський район, вул. Теодора Драйзера, 4-А, к.30, код 32377640) на користь Державного бюджету України (р/р 31115094700002, код 34701167, одержувач Держбюджет м. Вінниці 22080300, банк - ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015) 50238,59 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 2209,67 пені та 3388,31 грн. штрафу.

Виселити товариство з обмеженою відповідальністю «Найкен»(02217, м. Київ, Деснянський район, вул. Теодора Драйзера, 4-А, к.30, код 32377640) з нежитлових вбудованих приміщень загальною площею 1812,57 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 19.

Виселити товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ельдорадо»(01033, м. Київ, вул. Червоноармійська, 45, код 36644635) з нежитлових вбудованих приміщень загальною площею 1500 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 19.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Найкен»(02217, м. Київ, Деснянський район, вул. Теодора Драйзера, 4-А, к.30, код 32377640) в дохід Державного бюджету України 643,37 державного мита та 233,05 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області про стягнення коштів відмовити.

В позові регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Ельдорадо»про виселення відмовити.

Позов державного підприємства «Державна картографічна фабрика»задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Найкен»(02217, м. Київ, Деснянський район, вул. Теодора Драйзера, 4-А, к.30, код 32377640) на користь державного підприємства «Державна картографічна фабрика»(21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 19, код 02570457) 173,95 грн. інфляційної складової боргу, 430,23 грн. пені, 918,35 грн. штрафу, 28448,75 грн. неустойки, 299,71 грн. державного мита та 68,31 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову державного підприємства «Державна картографічна фабрика»відмовити.

Суддя С. А. Ковтун

Рішення підписано 28.03.2011 р.