Рішення № 14638472, 25.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/37725.03.11 За позовом          Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»

до          1. Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні регіони»

про стягнення боргу та звернення стягнення на заставлене майно

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Суденко Р.В. (довіреність № 09-32/728 від 02.11.2010р.);

від відповідача 1: Петренко Т.А. (довіреність від 20.09.2010р.);

В судовому засіданні 25.03.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(надалі ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів»(надалі ПП «Фабрика делікатесних сирів», відповідача-1) заборгованості за кредитним договором у сумі 5746974,63 грн., в тому числі прострочений кредит –5000000,00 грн., прострочені проценти за користування кредитом –712060, 06 грн., нарахована пеня –34914, 57 грн.. Також, в межах заявленого позову, позивач просив звернути стягнення на заставлене майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Східні регіони»(надалі ТОВ «Східні регіони», відповідач 2), шляхом продажу з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, за ціною, що складеться на день реалізації заставленого майна, а саме на майно:

обладнання у кількості 10 одиниць, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Петропавлівський район, с. Брагіновка, вул. Леніна, 1, заставною вартістю 96000,00 грн.:

№ п/пНайменування заставикількістьІнв. №Заставна

вартість, грн.

1Газорозподільний щит ШРП-2001202/0615000,00

2Електричний щит1203/065900,00

3Ємкість ст. 8 куб. м1204/069200,00

4Конденсатозабірник1205/068000,00

5Насос мол. 30 куб.м.1200/066400,00

6Ємкість ст. 3 куб. м1206/063300,00

7Ємкість ст. для зберігання солі1207/068200,00

8Ємкість ст. 0,6 куб. м1216/061200,00

9Ванна ал. Творожна 2,5 куб. м2208/06; 209/0628200,00

10Ел. Щит ЕЩ 10-19961210/0610600,00

Всього 96000,00 в рахунок погашення заборгованості позичальника сумі 5746974, 63 грн., (в тому числі прострочений кредит –5000000,00 грн., прострочені проценти за користування кредитом –712060,06 грн., нарахована пеня – 34914, 57 грн.).

Заперечення відповідача 2 викладені у відзиві на позов, який залучено до матеріалів справи.

Провадження у справі зупинялось до вирішення в судовому порядку справи 27/226-10 за позовом Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів»до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»про відкриття кредитної лінії № 225/02-09 від 18.08.2009р., що розглядається Господарським судом Дніпропетровської області та набрання законної сили судовим рішенням прийнятим за результатами розгляду.

Ухвалою суду від 28.02.2011р. при отримання судових рішень по розгляду вищезазначеної справи, провадження у справі було поновлено.

Згідно з поданою позивачем заявою за вих. № 39 (1)-8/1937 від 24.03.2011р. позивач обґрунтовуючи підстави щодо солідарної відповідальності відповідачів просив суд розглянути спір за вимогами про стягнення солідарно з ПП «Фабрика делікатесних сирів»та/або в межах вартості предмета застави з ТОВ «Східні регіони»заборгованість за кредитним договором № 225/02-09 від 18.08.2009р. в розмірі 5746974, 63 грн., в тому числі прострочений кредит –5000000 грн., прострочені проценти за користування кредитом –712060, 06 грн., нарахована пеня –34914, 57 грн. наступним чином:

- з ПП «Фабрика делікатесних сирів»шляхом звернення стягнення на грошові кошти на будь-яких рахунках в кредитно-фінансових установах, чи на будь-яке інше майно, виявлене державним виконавцем пі час виконання судового рішення;

- з ТОВ «Східні регіони»шляхом звернення стягнення на предмет застави та виставлення на продаж шляхом проведення аукціону (публічних торгів) за початковою ціною продажу предмета застави не нижче 96000 грн..

В силу положень ст. 22 ГПК України позивач наділений правом до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, натомість при отриманні поданих уточнень, розгляд справи по суті вже було розпочато.

Зазначена заява не приймається до розгляду, зокрема і при врахуванні наступного.

Під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 N 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві, а відтак заявлення позивачем вимог про солідарну відповідальність відповідачів, з підстав наведених в уточненні позовних вимог від 24.03.2011р. не є збільшенням розміру позовних вимог, а призводить до одночасної зміни предмету та підстав позову, що є порушенням процесуального закону.

Під час розгляду справи клопотання відповідача 1 щодо зупинення провадження у справі до вирішення справи за позовом про визнання недійсним кредитного договору, про призначення судової товарознавчої експертизи, про відкладення розгляду справи судом відхилені.

Клопотання про призначення у справі товарознавчої експертизи визнано судом необгрунтованим, оскільки, як про те зазначено у п. 1 Інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 27.11.2006р. № 01-8/2651 судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Підставою для зупинення провадження у справі, в силу положень ст. 79 ГПК України є саме неможливість розгляду заявленого позову до отримання результатів вирішення іншої справи, що розглядається судом, а не сам факт розгляду судом іншої пов’язаної справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2009р. між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»та ПП «Фабрика делікатесних сирів»укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 225/02-09 за умовами якого банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії; ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 5000000 грн..

За умовами договору (п. 2.2) дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту –30 червня 2010р.; кредит надається з цільовим призначенням: на виробничі потреби.

Згідно з п. 6.3 договору, договір діє до повного повернення позичальником отриманих ним сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов’язань, прийнятих ним на себе згідно умов договору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

Виконання позивачем зазначених зобов’язань та отримання відповідачем-1 кредитних коштів підтверджується наданими до справи виписками з рахунку, відомостями що підтверджують рух коштів, їх зарахування по винесенню простроченої заборгованості та інше.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк виконання зобов’язань щодо повернення кредиту закінчився 30.06.2010р., однак умови договору щодо повернення грошових коштів відповідачем-1 у повному обсязі не виконані, заборгованість відповідача-1 залишилась непогашеною, і в сумі 5 000 000 грн. заявляється до стягнення в судовому порядку.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з п. 3.2 договору 225/02-09 від 18.08.2009р. проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачується позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 25% річних…; проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно в останній робочий день місяця за період з дати першої видачі кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі за період з першого по останній календарний день поточного місяця, в якому наданий кредит, на надалі за період з першого по останній календарний день поточного місяця, а в місяці, в якому по терміну, визначеному п. 2.2 договору, здійснюється погашення кредиту, до дня повернення кредиту –в день його погашення. Проценти сплачуються позичальником щомісячно 5 числа місяця наступного за звітним та в день кінцевого терміну погашення кредиту…

Зобов’язання щодо сплати відсотків відповідачем-1 були порушені, оскільки сума основного боргу у повному обсязі не повернута, заборгованість становить 5 000000 грн., сума прострочених відсотків складає 712060, 06 грн., розрахунок процентів та виписки по рахунку, що підтверджують зазначені суми залучені до справи, доказів зворотнього суду не представлено.

Оскільки договір є обов’язковим для виконання відповідно до ст. 629 ЦК України, враховуючи відсутність доказів сплати основного боргу по кредиту в розмірі 5000 000 грн. та відсотків нарахованих за фактичне користування кредитом в сумі 712060, 06 грн., вимоги про стягнення вказаних сум визнаються судом обґрунтованими.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до п. 5.3 кредитного договору 225/02-09 від 18.08.2009р. за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 3.3 кредитного договору, у випадку, якщо банком застосована до позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно, та сплачується позичальником на рахунок, номер якого повідомляється банком позичальнику негайно після його відкриття.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача-1 в межах заявленого позову, згідно здійсненого позивачем розрахунку станом на 01.07.2010р., що проведений у відношенні суми заборгованості на прострочену суму по несплачених процентах, за обліковими ставками встановленими Постановою НБУ № 343 від 12.06.2009р. (11%), Постановою НБУ від 10.08.2009р. № 468 (10, 25%), Постановою НБУ № 259 від 07.06.2010р. (9,5%) складає 34914, 57 грн..

Частиною 1 ст. 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 3.7 укладеного між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»та ПП «Фабрика делікатесних сирів»кредитного договору № 225/02-09 від 18.08.2009р., визначено, що забезпеченням кредиту є наступна застава іпотеки на суму 17040, 30 тис. грн.., наступна застава обладнання на суму 96 тис. грн., наступна застава товарів в обороті на суму 623, 3 тис. грн., наступна застава майнових прав на суму 3900, 0 тис. грн..

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема заставою, порукою.

18 серпня 2009р. між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ТОВ «Східні регіони»укладено договір про заставу обладнання № 227/08/1-09 за яким заставодавцем, як майновим поручителем ПП «Фабрика делікатесних сирів», забезпечуються вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 225/02-09 від 18.08.2009р. (з врахуванням всіх змін та доповнень до нього), укладеного між заставодержателем та позичальником, за умовами якого останній зобов’язаний повернути заставодержателю згідно з графіком, але не пізніше 30.06.2010р. кредит у розмірі 5000000 грн., сплатити проценти за користування кредитом в розмірі, передбаченому кредитним договором, неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.

Предметом застави по договору № 227/08/1-09 від 18.08.2009р., що є забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором 225/02-09 від 18.08.2009р., є виробниче обладнання, найменування, кількість, інвентарний номер та заставна вартість якого наведена у п. 1.2 договору про заставу обладнання.

Сторонами майно, що передане в заставу оцінене в сумі 96000 грн. (п. 1.4 договору)…

Згідно з Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», приватне обтяження зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 8980283.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов’язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 590 ЦК України).

Відповідно до п. 5.1 договору про заставу, заставодержатель набуває право звернення стягнення на майно та його реалізацію у випадку, якщо у момент настання строку виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені кредитним договором строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум процентів, та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором…

Про невиконання зобов’язань позичальника за кредитним договором № 225/02-09 від 18.08.2009р. заставодавцю за договором про заставу обладнання № 227/08/1-09 від 18.08.2009р. було надіслано вимогу-повідомлення за вих. № 09-08/728/1 від 22.04.2010р. в якій зазначалось, що в разі неповернення сум кредиту та процентів за користування кредитом протягом 10-ти календарних днів з моменту одержання вимоги-повідомлення банк вимушений буде звернутись до суду, в тому числі і з вимогами про звернення стягнення на заставлене майно.

Вимогу-повідомлення за вих. № 09-08/726/1 від 22.04.2010р. у якій зазначалось про необхідність погашення заборгованості за кредитними договорами було надіслано банком і на адресу позичальника –ПП «Фабрика делікатесних сирів».

Враховуючи вищевикладені обставини справи, що підтвердженні належними та допустимими доказами, позивач на підставі ст. 589 ЦК України, п. 5.1 договору застави отримав право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно зі ст.ст. 24, 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом. У разі задоволення судом позову в рішенні, зокрема, зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених ст. 26 цього Закону.

Заборгованість по кредитному договору 225/02-09 від 18.08.2009р., на день пред’явлення позову та розгляду справи судом не погашена, доказів зворотнього на вимоги суду (ухвали від 07.09.2010р., від 01.10.2010р., від 28.02.2011р.) відповідачами не надано.

Враховуючи невиконання зобов’язань за кредитним договором 225/02-09 від 18.08.2009р., позивач отримав право звернути стягнення на заставлене майно в рахунок погашення заборгованості, що утворилась, а тому заявлені позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 25 500 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів»(69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова 50, р/р 2600630234907 в філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ»МФО 305437, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32875438) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, пров. Шевченка 12, ідент. код 00039002) заборгованість за кредитним договором у сумі 5000000 грн. (п’ять мільйонів гривень), прострочені проценти за користування кредитом –712060, 06 грн. (сімсот дванадцять тисяч шістдесят гривень 06 копійок), пеню в розмірі 34914, 57 грн. (тридцять чотири тисячі дев’ятсот чотирнадцять гривень 57 копійок), витрати по сплаті державного мита в сумі 12750 грн. (дванадцять тисяч сімсот п’ятдесят гривень), витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. (сто вісімнадцять гривень).

3. Звернути стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(01001, м. Київ, пров. Шевченка 12, ідент. код 00039002) на предмет застави згідно договору про заставу обладнання № 227/08/1-09 від 18.08.2009р., а саме на майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Східні регіони»(03150, м. Київ, вул. Предславинська 34-Б, ідент. код 31112772):

обладнання у кількості 10 одиниць, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Петропавлівський район, с. Брагіновка, вул. Леніна, 1, заставною вартістю 96000,00 грн.:

№ п/пНайменування заставикількістьІнв. №Заставна

вартість, грн.

1Газорозподільний щит ШРП-2001202/0615000,00

2Електричний щит1203/065900,00

3Ємкість ст. 8 куб. м1204/069200,00

4Конденсатозабірник1205/068000,00

5Насос мол. 30 куб.м.1200/066400,00

6Ємкість ст. 3 куб. м1206/063300,00

7Ємкість ст. для зберігання солі1207/068200,00

8Ємкість ст. 0,6 куб. м1216/061200,00

9Ванна ал. Творожна 2,5 куб. м2208/06; 209/0628200,00

10Ел. Щит ЕЩ 10-19961210/0610600,00

Всього 96000,00 в рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів»(69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова 50, ідент. код 32875438) за кредитним договором № 225/02-09 від 18.08.2009р. в сумі: заборгованості за кредитом –5000 000 грн.; заборгованості за процентами - 712060, 06 грн.; пені - 34914, 57 грн.;

шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених ст. 26 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні регіони»(03150, м. Київ, вул. Предславинська 34-Б, п/р 2600830134562 в філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ, МФО 305437, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 31112772) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(01001, м. Київ, пров. Шевченка 12, ідент. код 00039002) витрати по сплаті державного мита в сумі 12750 грн. (дванадцять тисяч сімсот п’ятдесят гривень), витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. (сто вісімнадцять гривень).

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 28.03.2011