Рішення № 14638258, 06.04.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2011 р.

Справа № 5010/626/2011-20/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Кобецької С.М.

При секретарі Колісник О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна",

вул.Стрілецька, 11, м.Ходорів, Жидачівський район,

Львівська область,81750;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Консерваторія"

вул. Січинського, 53, м.Коломия, Івано-Франківська область,78200;

про: стягнення заборгованості в сумі 25 933,32грн., з яких: 22 584,13грн.- основний борг, 824,65грн. - 3% річних, 2 524,54грн.- інфляційних.

За участі представників сторін:

Від позивача: Янклевич Я.Є.-адвокат, (довіреністьб/н від 04.04.11р.;

Від відповідача: Гавриляк М.І.- юрист, (довіреність №65 від 05.04.11р.).

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна", звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консерваторія" заборгованість в сумі 25 933,32грн., з яких: 22 584,13грн.- основний борг, 824,65грн. - 3% річних, 2 524,54грн.- інфляційних.

Представник позивача в судовому засіданні, використовуючи своє право, надане йому ст.22 Господарського процесуального кодексу України, подав суду заяву № 2955/2011-с вх від 06.04.11р., в якій відмовляється від позову, в частині стягнення з відповідача 824,65грн. - 3% річних, 2 524,54грн.- інфляційних. Просить суд, стягнути з відповідача 22 584,13грн.- основного боргу.

Суд вважає за правильне, прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача 824,65грн. - 3% річних, 2 524,54грн.- інфляційних, оскільки ця дія не суперечить законодавству та не порушує інтереси інших осіб.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 22 584,13грн.- основного боргу, вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договору поставки №60/09 від 14.10.2009р., згідно умов якого, постачальник/позивач поставив покупцю/відповідачу гофрокартонну продукцію на загальну суму 22 584,13грн., що підтверджують видаткові накладні №Н100955 від 30.11.2009р., №Н100993 від 07.12.2009р.

- неналежне виконання відповідачем умов Договору, зокрема розділу 3, яким встановлено ціни та умови оплати товару, внаслідок чого, утворилась заборгованість у розмірі 22 584,13грн.;

- ст.ст. 193, 199 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 610, 692, 712 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні подав суду заяву № 2956/2011-с вх від 06.04.11р., в якій заборгованість в сумі 22 584,13грн., визнав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив, наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна" (постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Консерваторія" (покупець/відповідач) укладено Договір поставки №60/09 від 14.10.2009р.

Згідно п.1.1. Договору, постачальник зобов"язується поставити і передати у власність покупця гофкартонну продукцію (товар), а покупець зобов"язується прийняти та своєчасно оплатити товар на умовах, визначених Договором.

Найменування, асортимент, кількість, обсяг, термін поставки кожної окремої партії товару визначаються сторонами у процесі діяльності та вказуються у специфікаціях, що є невід"ємними частинами Договору і укладених на підставі погоджених заявок покупця (п.1.2. Договору).

Розділом 3 Договору, встановлено, що ціни на товар погоджуються сторонами окремо на кожну партію поставки, встановлюються у гривнях та вказуються у рахунках-фактурах та накладних постачальника. В ціну товару входить вартість упаковки та маркування. Покупець має право на відтермінування оплати за отриманий товар терміном на 14 банківських днів з моменту отримання товару. Оплата за товар проводиться покупцем у гривнях на поточних рахунок постачальника. Датою виконання зобов"язань покупця по оплаті товару є дата надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

На виконання умов договірних зобов"язань, позивач поставив, а відповідач прийняв гофкартонну продукцію на загальну суму 22 584,13грн. по видаткових накладних №Н100955 від 30.11.2009р., №Н100993 від 07.12.2009р., на підставі довіреності №34 від 30.11.09р. (а.с.18-20).

Однак, в порушення розділу 3 Договору, відповідач не розрахувався за прийняту гофкартонну продукцію, і як наслідок, виникла заборгованість, що складає 22 584,13грн.

В судовому засіданні позивачем доведено, а відповідачем визнано факт існування заборгованості за поставлений товар, обумовлений Договором, в сумі 22 584,13грн.

Станом на 06.04.2011р., в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.

Договір поставки №60/09 від 14.10.2009р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

В силу ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Враховуючи той факт, що відповідач неналежно виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 22 584,13грн. - боргу за поставлений товар, підлягає до задоволення в повному обсязі.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач позов визнав.

Таким чином, враховуючи викладене вище, вимога позивача про стягнення з відповідача 22 584,13грн. - боргу за поставлений товар, обґрунтована, документально підтверджена, а відтак правомірна та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, враховуючи той факт, що позивач частково відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом, суд вважає за правильне, на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі в частині стягнення 824,65грн. - 3% річних, 2 524,54грн.- інфляційних - припинити.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові

витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 204, 509, 526, 527, 530, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 49, 80, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна", вул.Стрілецька, 11, м.Ходорів, Жидачівський район, Львівська область,81750, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Консерваторія", вул. Січинського, 53, м.Коломия, Івано-Франківська область,78200, про стягнення заборгованості в сумі 25 933,32грн., з яких: 22 584,13грн.- основний борг, 824,65грн. - 3% річних, 2 524,54грн.- інфляційних - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консерваторія", вул. Січинського, 53, м.Коломия, Івано-Франківська область,78200 (код ЄДРПОУ 31792487) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна", вул.Стрілецька, 11, м.Ходорів, Жидачівський район, Львівська область,81750, (код ЄДРПОУ 30028622) 22 584,13грн. (двадцять дві тисячі п"ятсот вісімдесят чотири грн. 13коп.) - заборгованості, 225,84грн. ( двісті двадцять п"ять грн. 84коп. ) - державного мита та 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консерваторія", вул. Січинського, 53, м.Коломия, Івано-Франківська область,78200, 824,65грн. (вісімсот двадцять чотири грн. 65коп.) - 3% річних, 2 524,54грн. ( дві тисячі п"ятсот двадцять чотири грн. 54коп.)- інфляційних - провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Кобецька

Повне рішення складено 07.04.2011р.