Рішення № 14638244, 05.04.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2011 р.

Справа № 5010/613/2011-20/20

Господарський суд Івано - Франківської області у складі:

Судді Кобецької С.М.

При секретарі Колісник О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-Імпекс",

вул. Б. Хмельницького, 78, м. Івано-Франківськ, 76000;

до відповідача: Управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської

ради, вул. С.Бандери, 10А, м.Івано-Франківськ, 76000;

про: стягнення заборгованості в сумі 222 003,61грн.

За участі представників сторін:

Від позивача: Жулінський М.Ю.- директор,

(протокол зборів засновників від 03.09.94р.);

Від відповідача: Яремин І.І.- спеціаліст з юридичних питань,

(довіреність №02-5/671 від 10.03.11р.).

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Глорія-Імпекс", звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з Управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, заборгованість в сумі 222 003,61грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договорів на постачання продукції №№ 9, 10, 12 від 04.01.2011р., від згідно умов яких, (постачальник/позивач) поставив (покупцю/відповідачу) продукцію на загальну суму 222 003,61грн., що підтверджують реєстри документів (розхідних накладних) за січень 2011р., лютий 2011р., березень 2011р.

- неналежне виконання відповідачем умов Договорів, зокрема п.5.1, яким встановлено порядок розрахунків між сторонами, внаслідок чого, утворилась заборгованість у розмірі 222 003,61грн.;

- ст.ст. 526, 530, 691, 692 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні подав суду заяву № 2907/2011-с вх від 05.04.11р., в якій заборгованість в сумі 222 003,61грн., визнав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив, наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глорія-Імпекс" (постачальник/позивач) та Управлінням освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (покупець/відповідач) укладено Договори на постачання продукції №№ 9, 10, 12 від 04.01.2011р.

Згідно п.1.1. Договорів, постачальник зобов"язується відпускати продукцію, а покупець приймати та оплачувати за фактично отриману продукцію відповідно до специфікацій даних Договорів та на умовах встановлених Договорами. Загальна кількість продукції визначається у специфікаціях, які є невід"ємною частиною даних Договорів

Покупець оплачує поставлений постачальником товар за цінами, вказаними у специфікаціях. Ціни зазначені з урахуванням ПДВ, транспортних витрат, вартості тари, упаковки, маркування, навантаження, розвантаження товару (п.п. 2.1., 2.2. Договорів).

Згідно п.4.1. Договорів, постачальник забезпечує покупця продукцією по цінах та в кількості і асортименті, вказаних у специфікаціях, згідно заявок, які передаються постачальнику за допомогою факсимільного зв"язку або телефоном.

Перехід права власності на продукцію (товар) переходить від постачальника покупцю з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товаро-транспортної накладної, яка засвідчує момент передачі товару (п.4.7. Договорів).

Пунктом 4.11. Договорів, передбачено, що відвантаження продукції здійснюється в пунктах поставки за адресами відповідно до додатку №2 до Договорів у кількостях і в терміни, зазначених в заявці на отримання продукції.

Розрахунок за кожну отриману партію товару здійснюється покупцем за умови отримання від постачальника належно оформленої у встановленому чинним законодавством порядку товаро - транспортної накладної шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом семи календарних днів з дня отримання товару. Днем отримання товару (дата поставки товару) вважається день передачі та приймання покупцем товару відповідно до отриманої заявки та товаро - транспортних накладних (п.п. 5.1., 5.2. Договорів).

На виконання умов вище вказаних Договорів, позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію, визначену у специфікаціях, на загальну суму 222 003,61грн., що підтверджують реєстри документів (розхідних накладних) за січень 2011р., лютий 2011р., березень 2011р. (а.с.14-18).

Однак, в порушення п.5.1. Договорів відповідач не розрахувався належним чином за прийняту продукцію, і як наслідок, виникла заборгованість, що складає 222 003,61грн.

Наявність вказаної заборгованості у сумі 222 003,61грн. по оплаті за поставлену продукцію, обумовлену Договорами, визначено відповідачем у підписаному сторонами акті звірки розрахунків від 22.03.11р.(а.с. 8).

В судовому засіданні позивачем доведено, а відповідачем визнано факт існування заборгованості за поставлену продукцію в сумі 222 003,61грн.

Станом на 05.04.2011р., в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.

Договори на постачання продукції №№ 9, 10, 12 від 04.01.2011р., укладені між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними (ст.204 Цивільного кодексу України).

В силу ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Враховуючи той факт, що відповідач неналежно виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 222 003,61грн. - боргу за поставлений товар, підлягає до задоволення в повному обсязі.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач позов визнав.

Таким чином, враховуючи викладене вище, вимога позивача про стягнення з відповідача 222 003,61грн. - боргу за поставлений товар, обґрунтована, документально підтверджена, а відтак правомірна та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові

витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 204, 509, 526, 527, 530, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-Імпекс", вул. Б. Хмельницького, 78, м. Івано-Франківськ, 76000, до відповідача Управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. С.Бандери, 10А, м.Івано-Франківськ, 76000, про стягнення заборгованості в сумі 222 003,61грн. - задовольнити.

Стягнути з Управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. С.Бандери, 10А, м.Івано-Франківськ, 76000, (код ЄДРПОУ 02143465) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-Імпекс", вул. Б. Хмельницького, 78, м. Івано-Франківськ, 76000,( код ЄДРПОУ 22166304 ) 222 003,61грн. (двісті двадцять дві тисячі три грн. 61коп.) - заборгованості, 2 220,00грн. (дві тисячі двісті двадцять грн. 00коп. ) - державного мита та 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Кобецька

Повне рішення складено 07.04.2011р.