Ухвала суду № 14638119, 15.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

оскарження дій органів Державної виконавчої служби

15.03.11 Справа № 12/221/09

Суддя Владимиренко І.В.

розглянувши скаргу Державного підприємства “Науково-виробничого комплексу газотурбобудування “Зоря” –“Машпроект” на дії Ленінського ВДВС Запорізького міського управління юстиції (69006, м. Запоріжжя, вул. Василя Лобановського, 10)

Позивач - Державне підприємство “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря”-“Машпроект” (54018, проспект Жовтневий, 42-А, м. Миколаїв)

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Гранат плюс” ( код ЄДРПОУ 31584928; 69093, м. Запоріжжя, вул. Руставі, 3а/7)

про стягнення 45 036 грн. 00 коп.

Суддя Владимиренко І.В.

Представники:

Від позивача (скаржник) - не з’явився

Від відповідача – не з’явився

Від ВДВС – Смірнова С.М., дов. № 6 від 01.02.2011р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 17.02.2011 року звернувся позивач –Державне підприємство “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря”-“Машпроект” (надалі заявник скарги) із скаргою щодо визнання неправомірними дій Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві та скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві від 30.12.2010р. ВП № 18549097.

В обґрунтування скарги заявником зазначено, що державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Смирновою С.М. не повно вчинені виконавчі дії та вжито не всіх заходів примусового виконання рішень, встановлених Законом України “Про виконавче провадження”.

Ухвалою суду від 17.02.2011 року скарга прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 01.03.2011 р.

Ухвалою суду від 01.03.2011р. розгляд скарги було відкладено на 15.03.2011р.

10.03.2011р. на адресу суду від позивача (заявника скарги) надійшла телеграма, в якій він просить суд розглянути скаргу без участі його представника.

Судом клопотання прийнято.

В судове засідання 15.03.2011р. представник позивача (заявник скарги) та відповідача не з’явилися.

Оскільки зі змісту ч. 2 ст. 1212 ГПК України випливає, що неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, суд визнав за можливе розглянути скаргу без участі боржника, згідно наданих заявником та виконавчою службою доказів, а також за наявними у справі матеріалами.

Судове засідання закінчено 15.03.2011 р. оголошенням ухвали.

Розглянувши матеріали скарги та виконавчого провадження з виконання наказу у даній справі, заслухавши пояснення представника Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Головного управління юстиції у Запорізькій області, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу. Державний виконавець відкриває виконавче провадження, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження”).

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно із ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

На виконання рішення господарського суду Запорізької області від 10.02.2010 р. у справі № 12/221/09 господарським судом 25.02.2010 р. був виданий відповідний наказ про примусове стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Гранат плюс” на користь Державного підприємства “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря”-“Машпроект” 36 000 (тридцять шість тисяч) грн.. 00 коп. - основного боргу, пені - 6 516 (шість тисяч п’ятсот шістнадцять) грн..00 коп.; штрафу –2 520 (дві тисячі п’ятсот двадцять) грн. 00 коп.; 450 (чотириста п’ятдесят) грн. 36 - державного мита, коп. 236 (двісті тридцять шість) грн.00 коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених ним Законом.

02.04.2010 р. старшим державним виконавцем Ленінського ВДВС Аліловою Тетяною Михайлівною була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду № 12/221/09 від 25.02.2010р.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження", у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови, державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому ст. 32 Закону України ''Про виконавче провадження", та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Заява боржника про несвоєчасне отримання постанови про відкриття виконавчого провадження та поновлення строку для добровільного виконання рішення до Ленінського Відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції не надходила.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем. боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Процедуру оскарження дій посадових осіб Державної виконавчої служби встановлено також у ст. 85 Закону України "Про виконавче провадження".

Скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність)державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ.

Скарги по виконанню інших рішень подаються до суду за місцем знаходження відповідного органу державної виконавчої служби, крім скарг на дії (бездіяльність) державних виконавців та посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відділів державної виконавчої служби.

Скарги, заяви мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ГПК України, та містити відомості, перелічені в пунктах 3-5 ч. 3 ст. 85 Закону України "Про виконавче провадження, а саме назву органу державної виконавчої служби, до якого подається скарга: точну назву стягувача та боржника, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або знаходження (для юридичних осіб), а також назву представника сторони виконавчого провадження, коли скарга подається представником; реквізити виконавчого документа (назва виконавчого документа, орган, який його видав, дата видачі виконавчого документа та його номер, резолютивна частина виконавчого документа); зміст оскаржуваних дій (бездіяльності) та норму Закону, яка порушена; виклад обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; підпис скаржника або його представника із зазначенням дати подання скарги.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження, відповідно до ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" направлені сторонам простою кореспонденцією із супровідними листами.

У пункті 2 вказаної постанови боржнику був встановлений строк для добровільного виконання рішення суду - до 09.04.2010р.

Боржник рішення суду, у встановлений виконавчою службою для добровільного виконання строк не виконав.

У відповідності до ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішення є: - звернення стягнення на майно боржника, - звернення у стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника, - вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні, інші заходи, передбачені рішенням.

У відповідності до ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації          .

Постановою ВП № 18549097 від 31.08.2010р. державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Смирновою С.М. накладено арешт на все майно, що належить боржнику та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

Частина 1 статті 5 Закону України “Про виконавче провадження", зокрема, зобов'язує державного виконавця вживати заходів примусового виконання рішень, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до довідки ДПІ у Ленінському районі були виявлені десять банківських рахунків боржника, які знаходились у Запорізькому РУ ПАТ КБ "Приватбанк". АТ «УкрСиббанк", Запорізької ФАТ "Укрікбанк", Філії ПАТ ПІБ в м. Запоріжжя, Запорізької Філії ТОВ "Укрпромбанк” м. Запоріжжя. Постановами про арешт коштів боржника ВП № 18549097 від 31.08.2010р. та ВП № 18549097 від 12.10.2010р., було накладено арешт на кошти товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Гранат плюс”, що знаходяться на розрахункових рахунках боржника, в межах суми боргу в розмірі 50309,20грн., яка складається з суми стягнення за виконавчим документом № 12/221/09 від 25.02.2010р. виконавчого збору в розмірі 4572,20грн. та витрат на проведення виконавчих дій у сумі 15,00грн.

В процесі виконання виконавчого провадження на арештовані розрахункові рахунки, державним виконавцем для примусового списання коштів виставлені платіжні вимоги, але на рахунках боржника виявлено та списано суму у розмірі 201,70грн., які розподілені відповідно до ст.ст. 44, 44-1 Закону України “Про виконавче провадження”, з яких грошові кошти у розмірі 169,73грн. були перераховані стягувачу.

Як встановлено з матеріалів виконавчого провадження, коштів, для задоволення вимог стягувача, на банківських рахунках боржника не виявлено.

З метою повного та своєчасного виконання рішення суду, виявлення майна виконавчою службою були направлені відповідні запити до органу ОП ЗМБТІ, Інспекції державного технічного нагляду, ЦДЗК. бази даних АІС "Автомобіль", банків.

Так, відповідно до отриманої 14.12.2010р., інформації від ОП ЗМБТІ об'єктів нерухомості за боржником не знайдено: згідно листа від 02.03.2011р. Інспекції державного технічного нагляду, відповідно до бази даних обліку МТП інспекції Держтехнагляду станом на 02.03.2011р., відсутня інформація про зареєстровану сільськогосподарську техніку за ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Гранат плюс”, згідно листа ЦДЗК № 8127 від 04.10.2010р. відомості про наявність у власності за боржником, відсутні, згідно бази даних АІС "Автомобіль", за боржником автотранспортні засоби не зареєстровані. Відповідно до довідки Головного управління статистики у Запорізькій області № 15-09/952 від 02.03.2011р. боржник зареєстрований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Руставі, З-А. кв. 7. Актам державного виконавця від 25.04.2010р. встановлено, що виходом за адресою: м. Запоріжжя, вул. Руставі ЗА/7, за вказаною адресою знаходиться звичайна жила квартира. Актом державного виконавця від 20.09.2010р., встановлено: в ході проведення виконавчих дій встановити місце знаходження боржника не виявилось можливим. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").

З огляду на вище зазначене вбачається, що Ленінський ВДВС Запорізького МУЮ своєчасно і повно вчинив, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", дії щодо фактичного виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі № 12/221/09.

Постановою Ленінського ВДВС від 30.12.2010 р. ВП № 18549097, наказ господарського суду Запорізької області № 12/221/09 від 25.02.2010 р. був повернутий позивачу, на підставі ст. п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження"

Так, згідно із п. 1 ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 2 ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві: якщо у боржника відсутне майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно Роз'яснень президії ВГСУ від 28.03.2002 р. № 04-5/365, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. Факти, викладені у скарзі Державного підприємства "Науково-виробничого комплексу газотурбобудування "Зоря" -"Машпроект" від 08.02.2011р., якою заявник просив суд скасувати постанову Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ про повернення виконавчого документу стягувачеві від 30.12.2010р. та визнати дії Ленінського ВДВС щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві неправомірними не підтвердилися при розгляді скарги, а відтак, скарга підлягає відхиленню. Керуючись ст.ст. 86, 121 господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Державного підприємства "Науково-виробничого комплексу газотурбобудування "'Зоря" -"Машпроект" на дії (бездіяльність) державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Головного управління юстиції у Запорізькій області, у справі № 12/221/09 відхилити.

Суддя І.В. Владимиренко