Рішення № 14637919, 31.03.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.03.2011 Справа № 5008/208/2011

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Пустомити Львівської області

до відповідача Державного підприємства „Сокирницький цеолітовий завод”, с. Бороняво Хустського району Закарпатської області

про стягнення 5675,91 грн., в т.ч. 5500 грн. основного боргу, 143,44 грн. інфляційних нарахувань та 32,47 грн. 3% річних

Суддя В.С. Русняк

Представники:

Від позивача не зявився;

Від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ: Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, м. Пустомити Львівської області заявлено позов до Державного підприємства „Сокирницький цеолітовий завод”, с. Бороняво Хустського району Закарпатської області про стягнення 5675,91 грн., в т.ч. 5500 грн. основного боргу, 143,44 грн. інфляційних нарахувань та 32,47 грн. 3% річних

Позивачем надіслано клопотання №123 від 25.03.11 з проханням розглянути справу без участі уповноваженого представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду даної справи (ухвали надіслані сторонам рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, які отримані відповідачем 09.03.11, 19.03.11 та 23.03.11). Свого уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не направив. Вимоги суду, викладені в ухвалах від 03.03.11 та 17.03.11 по справі №5008/208/2011 не виконав. Про причини невиконання вимог ухвали суду та неявки в судове засідання без поважних причин представника відповідача суду не повідомлено.

За таких обставин, явка уповноважених представників сторін обовязковою не визнавалась, а тому суд вирішує спір в даному судовому засіданні в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Перевізником) та Державним підприємством „Сокирницьким цеолітовим заводом” (Замовником) укладено Заявку-договір №320 від 01.12.10 про надання послуг перевезення вантажу в міжнародному сполученні автомобільним транспортом (далі Заявка-договір). Відповідно до умов Заявки-договору Перевізник зобовязався здійснити перевезення автомобільним транспортом цеоліту в міжнародному сполученні за маршрутом м. Хуст (Україна) м. Вільнюс (Литва) для Замовника, а Замовник зобовязався здійснити оплату наданих Перевізником послуг з автоперевезень на суму 12500 грн. На виконання умов Заявки-договору Перевізник надав для перевезення вантажу автомобіль НОМЕР_1 / НОМЕР_2. Перевезення здійснювалось відповідно до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 р.).

Позивачем взяті на себе зобовязання виконано належним чином. На підставі міжнародної товарно-транспортної накладної (СMR №0127314) доставлено вантаж на адресу вантажоодержувача, зазначеного у СMR №0127314 фірма „Гражионю Беконас” (Литва), що підтверджується відмітками в СMR №0127314 одержувача вантажу. Факт виконання перевезення вантажу підтверджується актом приймання виконаних робіт (послуг) №320 від 09.12.10 на суму 12500 грн.

Відповідно до п. 16 Заявки-договору відповідач взяв на себе зобовязання здійснити оплату наданих послуг з розрахунку 50% попередньої оплати та 50% банківський переказ протягом 2-х банківських днів від дня отримання оригіналів документів.

П. 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Також, дане правило закріплено в Господарському кодексі України статтею 193. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається (ст.ст. 615; 625 ЦК України). Відтак, договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629).

Перевізником було видано Замовнику рахунок №320 від 09.12.10 на оплату 12500 грн. Замовником було здійснено попередню оплату на суму 7000 грн., решту зобовязання з оплати послуг після отримання оригіналів документів (акт приймання виконаних робіт (послуг) №320 від 09.12.10) відповідач не виконав. Внаслідок чого, утворився борг на суму 5500 грн.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, позивачем нараховано відповідачу 143,44 грн. інфляційних нарахувань та 32,47 грн. 3% річних.

Таким чином, вимога позивача належним чином обґрунтована доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростована, проаналізована судом, а отже підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України в розмірі 338 грн., в т.ч. 102 грн. по оплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства „Сокирницький цеолітовий завод” (Закарпатська область, Хустський район, с. Бороняво, вул. Гагаріна, 45, код 20432977) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_3, р/р НОМЕР_4 ПАТ „Фольксбанк”, м. Львів, МФО 325213) суму 5675,91 (пять тисяч шістсот сімдесят пять гривень девяносто одну копійку) грн. (в т.ч. 5500 грн. основного боргу, 143,44 грн. інфляційних нарахувань та 32,47 грн. 3% річних) та 338 (триста тридцять вісім гривень) грн. відшкодування судових витрат (в т.ч. 102 грн. по оплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Видати наказ.

Суддя В.С. Русняк