Рішення № 146370, 19.09.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

19.09.06 р.           Справа № 190/9-06

Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П., розглянувши справу

За позовом

до Відкритого акціонерного товариства „Київське шляхово-будівельне управління № 27”, м. Київ

Березанської міської ради, м. Березань

простягнення 131142,08 грн.,

за участю представників:

позивача:Дехтярюк С.В., довір. б/н від 15.05.2006р.,

відповідача:не з’явились,

обставини справи:

до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства „Київське шляхово-будівельне управління № 27” (далі –Позивач) до Березанської міської ради (далі –Відповідач) про стягнення 131142,08 грн., з яких 82 443 грн. заборгованість за виконані роботи, 26319,33 грн. індекс інфляції, 6921,13 грн. три проценти річних та 15458,62 грн. пені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір на виконання робіт по ямковому ремонту а/бетонного покриття вулиць в м. Березані, Київської області № 1-В від 27.12.2002 року в порушення умов якого, відповідач не розрахувався за виконані позивачем роботи, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 82 443 грн. У зв’язку з наявністю зазначеної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача також 26319,33 грн. індексу інфляції, 6921,13 грн. три проценти річних з простроченої суми та 15458,62 грн. пені. Загальна сума позову складає 131142,08 грн.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові, вважає, що строки позовної давності для звернення до суду з позовом ним не пропущені.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Заперечуючи проти позову відповідач посилається на те, що позивачем пропущені загальний та спеціальний строки позовної давності передбачені ст. ст. 257, 258 Цивільного кодексу України. Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що відповідно до доповідної записки головного бухгалтера виконавчого комітету Березанської міської ради заборгованість в сумі 35353 грн. по вул. Комсомольська ВАТ „Київським ШБУ” не рахується за виконкомом. А міська рада взагалі не є юридичною особою.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою від 07.09.2006 року в судове засідання не з`явився, про причини або неможливість прийняти участь у судовому засіданні не повідомив. Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Відповідно до умов договору на виконання робіт по ямковому ремонту а/бетонного покриття вулиць в м. Березані, Київської області № 1-В від 27.12.2002 року, (далі –договір), укладеного між сторонами у справі, позивач (підрядник) зобов’язався виконати роботи, а відповідач (замовник), в свою чергу, зобов’язався сплатити вартість робіт, відповідно до умов зазначеного договору. За своєю правовою природою вказаний договір є договором будівельного підряду.

Відповідно до ст. 332 ЦК УРСР за договором підряду підрядчик зобов’язується виконати на свій риск певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов’язується прийняти й оплатити виконану роботу.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов договору, у погоджені строки, виконав доручені відповідачем роботи на загальну суму 82443 грн., що підтверджується належним чином засвідченими копіями: акту приймання виконаних підрядних робіт за травень 2003 року та відповідної довідки про вартість виконаних підрядних робіт на суму 47090 грн., акту приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2003 року та відповідної довідки про вартість виконаних підрядних робіт на суму 35 353 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться кожного місяця по ф.КБ-2в і ф.КБ-3 не пізніше 5-и днів після оформлення актів виконаних робіт замовником.

Згідно умов 5.1. договору строк оплати вартості виконаних позивачем робіт на суму 47090 грн. згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за травень 2003 року становить не пізніше - 05.06.2003 року, строк оплати вартості виконаних позивачем робіт на суму 35 353 грн. згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2003 року становить не пізніше –05.10.2003 року.

Проте, відповідач свої зобов’язання не виконав, оплату за виконані позивачем роботи не здійснив.

На день розгляду справи заборгованість в сумі 82443 грн. за виконані позивачем роботи відповідачем не погашена.

Згідно ст. 345 ЦК УРСР замовник зобов’язаний оплатити виконану підрядчиком роботу після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлене законом або договором.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004 року щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В статті 525 вказаного Кодексу зазначено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 82443 грн. заборгованості за виконані роботи.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми. За час прострочення виконання грошового зобов’язання індекс інфляції склав 26319,33 грн., а три проценти річних з простроченої суми –6921,13 грн.

Крім того, на підставі п. 5.3 договору позивач просить стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання зобов’язань пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення платежу за період з 05.06.2003 року по 30.04.2006 року в сумі 15458,62 грн.

Основні засади господарювання в Україні і регулювання господарських відносин, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, передбачені Господарським кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2004 року.

Отже, за наявності цих спеціальних положень до господарських зобов'язань суд застосовує положення Господарського кодексу України.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, враховуючи, що зобов’язання щодо оплати виконаних робіт продовжує існувати, пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення платежу повинна нараховуватись за шість місяців.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Таким чином, приймаючи до уваги що відповідач, згідно ст. 10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” № 280/97-ВР від 21.05.1997 року, є органом місцевого самоврядування та враховуючи, що його фінансування здійснюється з державного бюджету суд вважає за можливе, як виняток, відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені, що підлягає стягненню і стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 000 грн.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” № 280/97-ВР від 21.05.1997 року органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Як вбачається з довідки Головного управління статистики у Київській області № 02/2-08/0922 від 04.09.2006р., надісланої у відповідь на зроблений судом запит, Березанська міська рада була зареєстрована, як юридична особа, Верховною радою України 30.06.1994р. за рішенням № 72/94-ВР. До 25.04.2002 року Березанська міська рада значилась в ЄДРПОУ за ідентифікаційним кодом 22202046, як юридична особа. З 25.04.2002 року в ЄДРПОУ за зазначеним кодом значиться - Виконавчий комітет Березанської міської ради. Проте, інформації про ліквідацію та виключення з ЄДРПОУ Березанської міської ради не поступало.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що Березанська міська рада не є юридичною особою та у встановленому законом порядку ліквідована. Отже, твердження відповідача з цього питання є безпідставними.

Щодо строків позовної давності суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. В статті 257 вказаного Кодексу зазначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Оскільки первісний обов’язок відповідача оплатити вартість виконаних робіт виник 05.06.2003 року, а позивач, як вбачається з матеріалів справи, вперше звернувся до суду з позовом за захистом своїх порушених прав 29.05.2006 року (ухвалою суду від 09.06.2006 року позовні матеріали повернуто позивачеві без розгляду на підставі п. 3 ст. 63 ГПК України, що не перешкоджає повторному зверненню з позовом до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень), суд дійшов до висновку, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності для пред’явлення вимоги про стягнення заборгованості за виконані роботи з поважних причин. Отже, строк для захисту порушеного права позивача підлягає поновленню.

Щодо спеціального строку позовної давності, який на думку відповідача, пропущений позивачем для пред’явлення вимоги про стягнення пені, суд звертає увагу на те, що розрахунок пені позивачем здійснено за період з 05.06.2003 року по 30.04.2006 року, що значно перевищує спеціальний строк позовної давності в один рік, встановлений ст. 258 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 82443 грн. заборгованості за виконані роботи, 26319,33 грн. індексу інфляції, 6921,13 грн. трьох процентів річних та 1 000 грн. пені.

Витрати по сплаті державного мита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 256, 257, 258, 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Березанської міської ради (07540, Київська область, м. Березань, вул. Фрунзе, 1, код 22202046) на користь Відкритого акціонерного товариства „Київське шляхово-будівельне управління № 27” (02660, м. Київ, вул. Колекторна, 17, код 03450301) 82443 грн. боргу, 26319,33 грн. індексу інфляції, 6921,13 грн. трьох процентів річних та 1 000 грн. пені, 1166,83 грн. витрат по сплаті державного мита та 104,99 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В іншій частині позову –відмовити.

          Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                 Є.П. Євграфова