Постанова № 14633028, 29.03.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2011 р. Справа № 2а/0270/742/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,

при секретарі судового засідання: Котюжанському В.О.

за участю представників сторін:

позивача : Романєєвої В.П.

відповідача : Спесивцева В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АВА 14"

до: державної податкової інспекції у м. Вінниці

про: скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВА 14» (далі ТОВ «АВА 14») звернулось до суду з позовом про визнання недійсним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №45/15-223 від 28.01.10 р. викладеного в листі №4919/10/15 від 01.02.11 р. та зобовязання відповідача відновити з 28.01.10 р. реєстрацію ТОВ «АВА 14» як платника податку на додану вартість.

Ухвалою суду від 21.02.11 р. відкрито провадження у справі.

В ході судового розгляду справи представником позивача позовні вимоги уточнено та викладено в наступній редакції: «визнати недійсним та скасувати рішення №45/15-223 від 28.01.11 р. ДПІ у м. Вінниці, викладеного в листі №4919/10/15 від 01.02.11 р. та зобовязати відповідача відновити з 28.01.11 р. реєстрацію ТОВ «АВА 14» як платника податку на додану вартість.»

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення відповідача від 28.01.11 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «АВА 14» прийнято без відповідних на те підстав, та всупереч Конституції та Законів України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просила суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, що викладені в письмових запереченнях, приєднаних до матеріалів справи (а.с.58-59). При цьому зазначив, що ДПІ у м. Вінниці при прийнятті оскаржуваного рішення діяла в рамках діючого законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ «АВА 14» згідно довідки з ЄДРПОУ №023128 зареєстроване виконкомом Вінницької міської ради 29.03.06 р., є юридичною особою (ідентифікаційний код 34325217) та перебуває на загальній системі оподаткування, за місцем знаходження пр-т. Юності.18, м. Вінниця.

28 січня 2011 року комісією ДПІ у м. Вінниці прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податків на додану вартість ТОВ «АВА 14», затвердженого керівником податкового органу 28.01.11 р. Вказане рішення було направлене на адресу позивача листом від 01.02.11 р. №4919/10/15.

Згідно рішення вбачається, що воно прийнято з підстав, визначених підпунктом Г) пункту 184.1. статті 184 Податкового кодексу України. А саме, комісією встановлено, що платник протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до органу ДПС декларації з ПДВ. Крім того, в оскаржуваному рішенні зазначено, що будучи платником податку на додану вартість позивачем не подано до податкового органу декларації з ПДВ за червень 2010 р., а всі ніші подані декларації за період з 01.01.10 р. по 31.05.10 р. та з 01.07.10 р. по 31.12.10 р. свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобовязання чи податкового кредиту, а відтак має за останні 12 календарних місяців обсяги постачання/придбання 0,0 грн.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.

В ході судового засідання встановлено, що оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «АВА 14» прийняте податковим органом, зокрема з підстав неподання позивачем протягом 12 послідовних податкових місяців органу ДПС декларації з ПДВ.

Відповідно до підпункту Г) пункту 184.1. статті 184 ПК України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представником відповідача, позивачем щомісячно подавались до ДПІ у м. Вінниці декларації з податку на додану вартість за період з січня 2010 року по грудень 2010 року, що підтверджується відповідними копіями повідомлень про вручення поштових відправлень (а.с.11-45).

З огляду на це, посилання податкового органу на неподання платником декларацій з ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців в оскаржуваному рішенні, як на підставу анулювання реєстрації є протиправним.

Крім того, щодо неподання до ДПІ у м. Вінниці позивачем декларації з ПДВ за червень 2010 року суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2010 року з розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів з відповідними показниками була подана до ДПІ у м. Вінниці 09.07.10 р. та згідно копії повідомлення про вручення поштового відправлення (зворотній бік а.с.46) отримана останнім 19.07.10 р.

У відповідності до абз.5 п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) подана декларація за червень 2010 року ДПІ у м. Вінниці не була визнана, як податкова звітність, про що було повідомлено позивача (а.с.60).

Зі змісту дослідженого в судовому засіданні повідомлення №21720 від 22.07.10 р. про невизнання податковим органом поданої ТОВ «АВА 14» податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року вбачається, що надіслано дане повідомлення за адресою: вул. Хлібна, 18, кв. 7, м. Вінниця. Проте адреса позивача, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи: м.Вінниця, проспект Юності, 18. Про дану обставину відповідач знав, оскільки наступні повідомлення про невизнання як податкової звітності за липень 2010 року №27808 від 18.08.10 р., серпень 2010 року №304802 від 15.09.10 р. та за вересень 2010 року №41443 від 18.10.110 р. направлені за адресою: пр-т. Юності, 18, м. Вінниця, яка і є належною адресою місцезнаходження позивача. Разом з тим, в оскаржуваному рішені адреса позивача також зазначена пр-т. Юності, 18, м. Вінниця.

Згідно наданих суду доказів вбачається, що повідомлення про невизнання податковим органом поданої ТОВ «АВА 14» податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року на адресу останнього не доставлено, що не заперечується сторонами, а відтак позивач про дану обставину дізнався лише в судовому засіданні при розгляді даної справи, а тому був позбавлений права як оскаржити дані дії, так і усунути недоліки, оскільки вважав, що вказана декларація подана у відповідності до вимог Закону та прийнята податковим органом в якості податкової звітності за червень 2010 року.

Згідно матеріалів справи вбачається, що податкова звітність платника податків за червень 2010 року невизнана ДПІ, оскільки не підписана відповідними посадовими особами.

Представник відповідача суду пояснив, що підпис посадової особи позивача Зайцева К.Г. в податковій декларації з ПДВ за червень 2010 року є змонтованим при виготовленні копій документів. Як доказ, останнім надано суду висновок Вінницького відділення КНІСЕ №1300/1302 від 17.08.2010 року.

Судом при оцінці письмових доказів, а саме вказаного вище висновку, встановлено, що податкова декларація з ПДВ за червень 2010 року ТОВ «АВА 14» на дослідження експерту не надавалась.

Крім того, згідно рішення суду від 10.12.10 р. у справі №2-а-4600/10/0270 за позовом ТОВ «АВА 8» до ДПІ у м. Вінниці про визнання протиправними та скасування рішень, яке набуло законної сили на підставі ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.02.11 р. дана критична оцінка обставинам щодо монтажу наданих на дослідження електрофотокопій документів податкових декларацій підписів Зайцева К.Г.

Так, у постанові від 10.12.10 р. у справі №2-а-4600/10/0270 зазначено, що згідно висновку Вінницького відділення КНІСЕ №1300/1302 від 17.08.2010 року, будь-яких ознак виготовлення електрофотокопій наданих на дослідження документів шляхом монтажу не спостерігається, а також остаточно встановити, чи мав місце монтаж при виготовленні документів можливо лише за їх оригіналами.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд критично оцінює доводи відповідача щодо підробленого підпису посадової особи на податковій декларації, оскільки, згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на це, наведені обставини є встановленими, а тому не підлягають доказуванню.

Згідно ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відтак, з урахуванням положень ч.2 ст.11 КАС України, суд для захисту прав та інтересів позивача дійшов висновку вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії ДПІ у м. Вінниці щодо невизнання як податкової звітності декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року ТОВ "АВА 14".

Оскільки оскаржуване рішення рішення ДПІ у м. Вінниці про анулювання реєстрації платника податку ТОВ «АВА 14» від 28.01.10 р. є правовим актом індивідуальної дії та згідно з ч.2 ст. 162 КАС України у разі його неправомірності визнається судом протиправним та скасовується.

На підставі вищевикладеного, суд визнає протиправним та скасовує рішення ДПІ у м. Вінниці №45/15-223 про анулювання реєстрації платника податку ТОВ «АВА 14» від 28.01.10 р. з підстав недоведеності відповідачем перед судом правомірності його прийняття.

Окрім того, виходячи за межі позовних вимог в інтересах позивача, суд вважає за необхідне також зобовязати ДПІ у м. Вінниці вчинити дії для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації платника податку ТОВ "АВА 14", що відбулось за ініціативою податкового органу враховуючи наступне.

Позовними вимогами позивача є: зобов"язання ДПІ у м.Вінниці відновити з 28.01.11 р. реєстрацію ТОВ «АВА 14» як платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.1 розділу II Наказу ДПА України №978 від 22.12.10 р. «Про затвердження положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі Наказ №978) реєстр платників податку на додану вартість це автоматизований банк даних, створений для реєстрації та єдиного обліку платників ПДВ, єдиних принципів їх ідентифікації, контролю за справлянням податку на додану вартість та організації суцільного й вибіркового аналізу.

Згідно з п.п.6.2. п.6 розділу V цього Наказу, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Тобто, за визначенням цієї норми анулювання реєстрації вважається відміненим з моменту внесення такого запису до Реєстру платників ПДВ.

Таким чином, з метою захисту прав та законних інтересів позивача, визнаючи протиправним рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, суд приходить до переконання зобовязати ДПІ у м. Вінниці вчинити дії для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації ТОВ "АВА 14" платника податку на додану вартість, що відбулось за ініціативою податкового органу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України "ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством", а "органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів та вищезазначених положень чинного законодавства України, за сукупністю доказів, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

В силу ч.3 ст.94 заначеного Кодексу, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у м. Вінниці №45/15-223 про анулювання реєстрації платника податку товариства з обмеженою відповідальністю "АВА 14" від 28.01.2011 року.

Вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у м. Вінниці щодо невизнання як податкової звітності декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року товариства з обмеженою відповідальністю "АВА 14".

Зобов"язати державну податкову інспекцію у м. Вінниці вчинити дії для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації платника податку товариства з обмеженою відповідальністю "АВА 14", що відбулось за ініціативою податкового органу.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АВА 14" судовий збір у розмірі 1,70грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя:Дмитришена Руслана Миколаївна