Рішення № 14632551, 14.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2010 р. Справа № 66/63-10

вх. № 1659/1-66

Суддя господарського суду Шатерніков М.І.

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Щоголев Д.О. відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Металіст-А", м. Харків

до СПДФО ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 4128,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Металіст-А" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про про стягнення згідно уточнених позовних вимог 4 877,02 грн. неустойки у розмірі подвійної плати за користування торгівельним місцем № 3.4-02-35 за час прострочення повернення позивачу з 01 червня 2009 року по 31 січня 2010 року, а також, стягнути з відповідача на користь позивача 102,00 гривень - судові витрати (державне мито) та 236,00 гривень - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 березня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 24 березня 2010 року о 11:30 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області 24 березня 2010 року розгляд справи було відкладено на 14 квітня 2010 року о 11:00.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, у відзиві на позовну заяву від 21.03.2010 року (вх. №6656) просить суд залишити позов без розгляду, посилаючись при цьому на те, що спірні правовідносини є предметом розгляду у апеляційній інстанції.

13.04.2010 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, до винесення постанови апеляційним судом стосовно торгівельного місця №3.4-02-35. Зазначене клопотання суд ввжає необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки рішення господарського суду від 23.11.2009 року по справі №59/302-09 стосовно торгівельного місця №3.4-02-35 є таким, що вступило в законну силу.

Присутній в судовому засіданні 14 квітня 2010 року представник позивача вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що 22 червня 2004 року між ПХО «Центральний ринок» та позивачем - ТОВ «Металіст-А» було укладено договір передання в операційну оренду основних засобів. Відповідно до пункту 1.1. зазначеного договору передання в операційну оренду основних засобів від 22 червня 2004 року ПХО «Центральний ринок» передав в операційну оренду позивачу основні засоби (будівлі, споруди, обладнання та відкриті торгівельні майданчики), що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Енгельса, 33.

22 червня 2004 року за актом приймання-передачі до договору передання в операційну оренду основних засобів від 22 червня 2004 року позивачу були передані основні засоби ПХО «Центральний ринок».

Пунктом 6.1. договору передання в операційну оренду основних засобів від 22 червня 2004 року був встановлений строк дії договору до 22 червня 2007 року.

16 листопада 2006 року між позивачем та ПХО «Центральний ринок» було укладено договір про зміни у договорі передання в операційну оренду основних засобів від 22 червня 2004 року, відповідно до якого строк основного договору було продовжено до 01 січня 2012 року.

Відповідно до пункту 2.2. договору передання в операційну оренду основних засобів від 22 червня 2004 року позивачу надано право здачі в суборенду орендованих торгівельних місць та приміщень третім особам без згоди орендодавця на термін не більше терміну дії договору.

Враховуючи надане право 26 лютого 2009 року позивач уклав договір суборенди № 0224/с-09 відповідачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платане користування на умовах суборенди торгівельне місце №3.4-02-35, загальною площею 1,0 п. м., яке розташовано за адресою: м. Харків, вул. Енгельса, 33. Строк дії договору було встановлено до 31.12.2009 року.

Відповідно до пункту 1.1. Договору торгівельне місце № 3.4-02-35 площею 1 п. м. було передано відповідачу за актом приймання-передачі.

31.05.2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду, відповідно до п. 1, якої, сторони домовилися достроково розірвати договір суборенди № 0224/с-09 від 26 лютого 2009 року.

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди від 31 травня 2009 року, відповідач повинен був звільнити Об'єкт суборенди, зазначений у пункті 1.1. Договору не пізніше 31 травня 2009 року.

Рішенням господарського суду Харківської області по справі № 59/302-09 від 23 листопада 2009 року було зобов'язано Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 звільнити торгівельне місце № 3.4-02-35, що знаходиться на території підрозділу "Центральний ринок" ТОВ "Металіст-А" за адресою: м. Харків, вул. Енгельса, 33 та було об'єктом суборенди за договором № 0224/с-09 від 26.02.2009 р..

Відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішені інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як зазначає позивач в позовній заяві, на теперішній час нежитлове приміщення не повернуто відповідачем, проте договір суборенди № 0224/с-09 від 26.02.2009 р. припинив свою дію з моменту набуття рішення від 26.01.2010 року по справі №59/302-09 чинності, тому суд вважає, що відповідач після припинення дії договору оренди в період з 01 червня 2009 року по 31 січня 2010 року безпідставно займав приміщення.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі)

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 610, ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне зобовязання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, нового договору або нових додаткових угод до нього на спірне торгівельне місце сторонами укладено не було, договір суборенди № 0224/с-09 від 26.02.2009 року, укладений між позивачем та відповідачем розірвано згідно Рішення господарського суду Харківської області по справі № 59/302-09 від 23.11.2009 року, яке набрало чинності, проте відповідач фактично в період з 01 червня 2009 року по 31 січня 2010 року включно безпідставно займав торгівельне місце.

Статтею 785 Цивільного Кодексу встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Це означає, що річ повинна бути повернута наймодавцю в розумний строк, мінімально необхідний для передачі речей даного виду.

Наведене свідчить про порушення відповідачем ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Відповідальність за таке порушення встановлена частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України , яка встановлює , що якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення річчі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи вказані обставини, вищезазначені норми чинного законодавства, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату неустойки за користування річчю за час прострочення у сумі 4877,02 грн. та документів, що спростовували викладене у позові, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в суді, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення неустойки за користування торгівельним місцем №3.4-02-35, загальною площею 1,0 п. м., яке розташовано за адресою: м. Харків, вул. Енгельса, 33, за час прострочення у сумі 4877,02 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем та підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.

У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 11, 16, 83, 173, 179, 509, 525, 526, 785 Цивільного кодексу України ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” ст.ст. 4-2,4-3,32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 22, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задовленні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (61072, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-А" (61144, м. Харків, вул. Героїв Праці, 15, п/р 26006102483002 у відділенні "Харківське" ПАТ "Альфа-Банк" м. Харкова, МФО 300346, код ЄДРПОУ 22632077, і.н. 226320720397) 4 877,02 грн. неустойки, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Шатерніков М.І.

Повний текст рішення рідписано 15.04.2010 року.