Рішення № 14632537, 14.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2010 р. Справа № 11/60-10

вх. № 2468/4-11

Суддя господарського суду Черленяк М.І.

при секретарі судового засідання Кисильовій К. В.

за участю представників сторін:

позивача - Слабунов В. М.

відповідача - не з’явився

розглянувши справу за позовом ВАТ "Укртелеком" в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 7 Харківської філії ВАТ "Укртелеком", м. Балаклія

до ТОВ "Українська геофізична компанія", м. Балаклія

про стягнення 3822,87 гривень

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ВАТ "Укртелеком" в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 7 Харківської філії ВАТ "Укртелеком" - звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ "Українська геофізична компанія" (відповідач по справі) про стягнення 3822,87 гривень.

В призначеному 14 квітня 2010 році судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити. Відповідач участь свого представника в призначеному судовому засіданні не забезпечив, відзиву та витребуваних господарським судом документів не надав, правом на участь в судовому засіданні не скористався, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язок доказування та надання доказів покладений на сторони, в зв'язку з чим суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та подані докази, вислухавши представника позивача, встановив наступне.

Між ВАТ "Укртелеком" в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 7 Харківської філії ВАТ "Укртелеком" (підприємством) та ТОВ "Українська геофізична компанія" (споживач) укладено договір про надання послуг зв’язку. Відповідно до пункту 1 вказаного договору підприємство зв’язку надає послуги електрозв’язку, перераховані в додатках 1 та 2 до договору. Згідно із пунктом 2.1.1 договору підприємство зобов’язане забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв’язку, а споживач згідно пункту 3.2.8 зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Відповідно до пункту 4.2 договору споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільною погодженою авансовою системою оплати. Пунктом 4.3 на споживача покладено обов’язок своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим (пункт 4.5 договору). При застосуванні авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг (пункт 4.6 договору).

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав в повному обсязі взяті на себе зобов’язання по укладеному договору, проте відповідач зобов’язання споживача по сплаті наданих послуг виконав не в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 3762,20 гривень (відповідно до розрахунку заборгованості).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (стаття 610 ЦК України). Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

Зазначені обставини справи з урахуванням приписів чинного законодавства дають правові підстави суду дійти висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості з відповідача.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 60,67 гривень за порушення своїх зобов’язань по зазначеному вище договору. Розглядаючи вказану вимогу позивача суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. При цьому право на неустойку, згідно частини 1 статті 550 вказаного кодексу, виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Враховуючи наведені приписи чинного цивільного законодавства з урахуванням вимоги позивача про стягнення 60,67 гривень пені суд дійшов висновку про те, що оскільки укладеним сторонами договором передбачено обов’язок споживача сплатити підприємству пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, така вимога підлягає задоволенню як належно фактично та юридично обґрунтована.

Таким чином, наведені обставини справи, з урахуванням приписів чинного цивільного законодавства, дають підстави суду дійти висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, оскільки вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними суду необхідними конкретними доказами.

Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забазпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Оскільки спір по даній справі виник з вини відповідача, витрати по оплаті державного мита та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509, 526, 530, 549, 550, 610, 901 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ТОВ «Українська геофізична компанія»(Харківська область, м. Балаклія, вул. Геологічна, 8, код 32535729, р/р 260053015544, АКБ «Золоті ворота», м. Харків, МФО 351) на користь ВАТ "Укртелеком" в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 7 Харківської філії ВАТ "Укртелеком" (64200, м. Балаклія, пров. Серпуховського, 1, р/р 2604565 в ХОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль»м. Харків, МФО 350589, код 25614660) 3762,20 гривень заборгованості, 60,67 гривень пені, 102,00 гривень витрат по сплаті держаного мита та 236,00 гривень по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Черленяк М. І.

Повний текст судового рішення підписаний 14 квітня 2010 року.