Рішення № 14632488, 04.04.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.04.11

Справа № 5021/650/2011.

за позовом Ямпільського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Ямпільський агролісгосп», смт. Ямпіль, Сумська область,

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоружівка», с. Хоружівка, Недригайлівський район, Сумська область,

про стягнення 9 178 грн. 30 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача - Кандюков Г.Г.,

від відповідача – не з’явився.

Суддя Резніченко О.Ю.

при секретарі с/з Бублик Т.Д.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача борг у розмірі 5000 грн., який виник у з’язку з невиконанням умов договору про надання позики, 3 % річних у розмірі 774 грн. 76 коп., інфляційні у розмірі 3403 грн. 54 коп.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не подав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Тому, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

12 грудня 2005 року між сторонами був укладений договір б/н про надання позики (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, позивач передає у власність відповідача грошові кошти в розмірі, встановленому Договором, а відповідач зобов’язується повернути їх позивачу, а також сплатити проценти в розмірі і порядку, встановлених Договором.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що сума позики становить 5000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав своє зобов'язання передбачене договором, а саме надав відповідачу грошові кошти в розмірі 5000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 613 від 05 грудня 2010 року на суму 3500 грн. аа платіжним дорученням № 50 від 25 січня 2006 року на суму 1500 грн.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що строк повернення позики становить 3 календарних роки з моменту надання суми позики.

З вищезазначеного пункту вбачається, що строк повернення позики становить 3 роки з моменту перерахування всієї суми позики позивачем відповідачу.

Строк повернення позики закінчився 26 січня 2009 року.

На прохання викладене Сумським обласним комунальним агролісогосподарським підприємством «Сумиоблагроліс» у листі № 45 від 05 лютого 2009 року, сторони уклали додаткову угоду до договору позики від 12 грудня 2005 року (надалі Додаткова угода).

Відповідно до п.1. Додаткової угоди, сторони домовились продовжити строк повернення позики, наданої позивачем відповідачу у вигляді грошових коштів у сумі 5 000 грн., терміном на 1 календарний рік.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.01.2010 року закінчився строк повернення позики, проте відповідач її не повернув.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суд вважає, що вищезазначена заборгованість підтверджується матеріалами справи, відповідач доказів сплати боргу не подав не надав і аргументованих заперечень про причини ухилення від свого обов’язку по поверненню позики, а тому вимоги є правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідачу за прострочення зобов’язання з 12.12.05 р. по 20.01.2011 року було нараховано 3 % річних в сумі 774 грн. 76 коп. та 3403 грн. 54 коп. інфляційних.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає вимогу про стягнення 3% річних та інфляційних правомірною але на погоджується з розрахунком вищезазначених сум, які надає позивач.

Оскільки право вимоги виникло з 26.01.2010 року, то стягненню підлягають

367 грн. 27 коп. інфляційних та 146 грн. 81 коп. 3 % річних, а в іншій частині позову суд відмовляє.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача .

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоружівка», (с. Хоружівка, Недригайлівський район, Сумська область, 42130, код 30133681) на користь Ямпільського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Ямпільський агролісгосп» (вул. 75-ї Гвардійської дивізії, смт. Ямпіль, Сумська область, 41200, код 23637220) борг у сумі 5000 грн., інфляційні в розмірі 367 грн. 27 коп., 146 грн. 81 коп. 3 % річних, 102 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ (підпис) О.Ю. Резніченко

Повне рішення складено 05.04.2011 року.