Рішення № 14632413, 01.04.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

01 квітня 2011 року справа № 5020-9/148-12/254 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №5020-9/148 -12/254

за позовом Заступника прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про повернення земельної ділянки,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головного управління Держкомзему у м. Севастополі,

за участю:

представник позивача не зявився,

представник відповідача не зявився,

представник третьої особи - не зявився;

прокурор - не зявився;

Суть спору:

19.07.2010 Заступник прокурора міста Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовом в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, площею 0,0372 га, розташованої на території західного берегу бухти Омега в місті Севастополі, шляхом знесення основної будівлі та допоміжних приміщень, споруд, огороджень та мощений.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 20.07.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушене провадження у справі.

Ухвалою суду від 23.09.2010 зупинено провадження у справі №5020-9/148 до вирішення Вищим господарським судом України касаційної скарги на рішення господарського суду міста Севастополя по справі №5020-12/008 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державного комунального підприємства “Севастопольський комбінат благоустрою”, про визнання договору купівлі-продажу майна дійсним, визнання права власності.

Ухвалою суду від 15.12.2010 провадження у справі №5020-9/148 поновлено та зупинено до вирішення господарським судом міста Севастополя по суті справи №5020-12/008-1/132 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державного комунального підприємства “Севастопольський комбінат благоустрою”, за участю прокуратури міста Севастополя, про визнання договору дійсним та визнання права власності.

На виконання розпорядження голови суду №122 від 28.12.2010, ухвалою господарського суду міста Севастополя від 30.12.2010, справа прийнята до провадження суддею Харченком І.А. з привласненням №5020-9/148-12/254.

24.03.2011 ухвалою господарського суду міста Севастополя провадження у справі №5020-9/148-12/254 поновлено.

Учасники процесу явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про час та місце засідання повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується поштовими повідомленнями та розпискою про вручення (арк.с. 61-64).

До початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання (вх. №3381/11 від 01.04.2011) про перенесення справи до розгляду касаційної скарги Вищим господарським судом України, а також за станом здоровя.

Відповідач не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України: не подав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Строк вирішення спору у цієї справі закінчується 02.04.2011, проте клопотання в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України від сторін не надходило, тому суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою суду від 14.09.2010, в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України, строк вирішення спору продовжувався за клопотанням прокурора.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази,

в с т а н о в и в :

11.06.2010 державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у м. Севастополі на підставі статей 6, 10 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства за вимогою прокуратури Гагарінського району м. Севастополя від 07.06.2010 №2143 на земельній ділянці площею 0,0372 га, яка розташована в Гагарінському районі АДРЕСА_2, за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №646 від 11.06.2010.

У ході проведеної перевірки встановлено, що земельна ділянка, загальною площею 0,0372 га, що знаходиться в місті Севастополі, бухта Омега, використовується Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 для розміщення кафе-бару «Ескадо», що належить зазначеної особі на праві власності на нерухоме майно, проте правоустановчі документу на земельну ділянку в порушення статей 125, 126 Земельного кодексу України у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відсутні (арк.с.9).

11.06.2010 Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі видано припис №305, яким ОСОБА_1 приписано усунути порушення, зазначені в Акті №646 від 11.06.2010, та отримати правоустановчі документи на земельну ділянку (арк.с.30).

Проте, порушення, зазначені у припису, ОСОБА_1 усунені не були, що обумовило звернення прокурора до господарського суду з відповідними вимогами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку наданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави у випадках, передбачених законом.

Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України передбачає право звернення прокурора в господарський суд в інтересах держави.

Відповідно до пункту 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 9 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень Севастопольської міської Ради належать, зокрема право розпорядження землями територіальної громади міста та здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно із статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не подав доказів того, що спірна земельна ділянка належать йому на праві власності або була надана йому у постійне користування чи оренду.

Крім того, рішенням господарського суду міста Севастополя від 18.01.2011 по справі №5020-12/008-1/132 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу від 05.09.2001, а також про визнання права власності на майно кафе-бар “Ескадо”, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.2011 (врк.с.53-58), встановлено наступне.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею II-КМ №005937, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 18.08.2000 за №1036 земельну ділянку у розмірі 6,1331 га в межах згідно з планом передано у постійне користування ДКП “Севастопольський комбінат благоустрою” для обслуговування будівель, споруд та території пляжу “Омега” в районі б. Кругла з віднесенням цих земель до рекреаційного призначення. Доказів надання саме фізичної особі-підприємцю ОСОБА_3 земельної ділянки під забудову в порядку, встановленому статтями 17 та 19 Земельного кодексу України 1990 року, у матеріалах справи №5020-12/008-1/132 відсутні.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”, самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

За такими обставинами, суд вважає, що використання відповідачем земельної ділянки, площею 0,0372 га, що знаходиться в місті Севастополі, бухта Омега, для розміщення кафе-бару «Ескадо», є безпідставним , а зайняття земельної ділянки - самовільним.

Статтею 212 Земельного кодексу України встановлено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

На підставі зазначеного, суд визнає позовні вимоги правомірними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 9, 116, 123, 125, 126, 212 Земельного кодексу України, статтями 2, 33, 34, 44, 49, 69, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (99006, АДРЕСА_1, відомості про ідентифікаційний номер відсутні) повернути Севастопольській міській Раді (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3, ідентифікаційний код 24872845) самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0372, розташовану на території західного берегу бухти Омега в місті Севастополі, яка використовується під розміщення бару «Ескадо», шляхом знесення основної будівлі бару «Ескадо» та допоміжних приміщень, споруд, огороджень та мощений.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99006, АДРЕСА_1, відомості про ідентифікаційний номер відсутні) в дохід Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, п/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополі, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) державне мито в розмірі 85,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99006, АДРЕСА_1, відомості про ідентифікаційний номер відсутні) в дохід Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, п/р 31212264700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополі, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис І.А. Харченко

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 06.04.2011.