Рішення № 14632241, 29.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.11                                                                                           Справа № 5015/392/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Військогового прокурора Київського гарнізону, м. Київ, в інтересах держави в особі

позивача: Міністерства оборони України, м. Київ

до відповідача: Державного підприємства «Львівський бронетанковий ремонтний завод»м. Львів

про: стягнення грошових коштів в розмірі 261700 грн. 43 коп. грн. 37 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

прокурор: Яворський Я.Т. –старший прокурор відділу, посвідчення № 211

позивача: Дутка Г.Т. – представник на підставі довіреності;

відповідача: Ланець А.С. –представник на підставі довіреності.

                    Ухвалою господарського суду від 31.01.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 14.01.2011 року про стягнення грошових коштів в розмірі 261700 грн. 43 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 10.02.2011 року.

Судовий розгляд в засіданні 10.02.2011 року відкладався через неявку представників сторін та невиконання вимог ухвали суду від 31.01.2011 року. В судовому засіданні 24.02.2011 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, оголошено перерву до 15.03.2011 року. В судовому засіданні 15.03.2011 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог в загальному розмірі до 419398 грн. 24 коп., розгляд справи судом відкладався на 29.03.2011 року у зв’язку із неявкою представника відповідача.

Представникам сторін, що брали участь в судовому засіданні, роз’яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обов’язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

          В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів, копії яких подано позивачем до справи.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторони відмовились.

29.03.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 01.04.2011 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв’язку із невиконанням відповідачем грошових зобов’язань. Міністерство оборони України (надалі по тексту рішення - позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Львівський бронетанковий ремонтний завод»(надалі по тексту рішення - відповідач) грошових коштів в розмірі 419398 грн. 24 коп., з яких 386749 грн. 70 коп. - борг, 16013 грн. 02. коп. - пеня, 3099 грн. 29 коп. - три проценти річних, 13536 грн. 23 коп. - втрати від інфляції. Позивач стверджує, що борг відповідача перед ним виник внаслідок невиконання відповідачем грошових зобов’язань перед позивачем відповідно до договору від 15.12.2009 року № 2059/ВП-2009 року.

Відповідач, представники відповідача в судових засіданнях позовні вимоги не заперечували та не спростовували.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: Між позивачем та відповідачем укладено договір від 15.12.2009 року № 2059/ВП-2009 року про надання послуг з контролю якості та приймання продукції, відповідно до умов якого позивач зобов’язався забезпечити підпорядкованим йому Головним представництвом замовника № 4762 надання відповідачеві послуг з контролю якості та приймання продукції (виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт) згідно з переліком продукції, яка підлягає контролю якості та прийманню позивачем (додаток № 1 до договору) відповідно до вимог нормативно-технічної документації та інших умов. Відповідно до п. 1.2 договору відповідач зобов’язався оплатити позивачеві надані послуги з контролю якості та приймання продукції (виконання робіт) відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 3.2 договору, переліку № 1 до договору продукції (виконання робіт), яка підлягає контролю якості й приймання виконавцем, загальна вартість послуг, які мав надавати позивач відповідачеві становить 386749 грн. 70 коп. Відповідно до акту № 1 від 16.07.2010 року позивачем надано відповідачеві послуги на умовах договору від 15.12.2009 року № 2059/ВП-2009 року про надання послуг з контролю якості та приймання продукції на загальну суму 241718 грн. 56 коп. Відповідно до акту № 2 від 30.12.2010 року позивачем надано відповідачеві послуги на умовах договору від 15.12.2009 року № 2059/ВП-2009 року про надання послуг з контролю якості та приймання продукції на загальну суму 145031 грн. 14 коп. Відповідно до акту від 18.02.2011 року позивачем надано відповідачеві послуги на умовах договору від 15.12.2009 року № 2059/ВП-2009 року про надання послуг з контролю якості та приймання продукції на загальну суму 386749 грн. 70 коп. (241718,56 + 145031 грн. 14 коп.). Дані акти виконаних робіт є первинними обліковими документами відповідно до закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», та підтверджують факт здійснення господарських операцій позивачем відповідно до умов договору від 15.12.2009 року № 2059/ВП-2009 року про надання послуг з контролю якості та приймання продукції.

Станом на момент вирішення спору судом борг відповідача перед позивачем не сплачений.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами у позовній заяві, та представниками сторін в судовому засіданні не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обгрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи наведене, а також встановлений вище судом факт порушення відповідачем виконання грошового зобов’язання перед позивачем у розмірі 386749 грн. 70 коп., та факт несплати боргу у вказаному розмірі станом на момент розгляду справи, суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право позивача та задоволити позовну вимогу про стягнення 386749 грн. 70 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Поданий позивачем розрахунок втрат від інфляції в розмірі 13536 грн. 23 коп. та трьох процентів річних в розмірі 3099 грн. 29 коп. математично розрахований правильно. Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача втрати від інфляції в розмірі 13536 грн. 23 коп. та три проценти річних в розмірі 3099 грн. 29 коп.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені в розмірі 16013 грн. 02 коп. Поданий позивачем розрахунок пені математично розрахований правильно. Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 16013 грн. 02 коп.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про необхідність захисту порушеного права позивача та стягнення з відповідача на користь позивача грошові кошти в загальному розмірі 419398 грн. 24 коп., з яких борг становить 386749 грн. 70 коп., три проценти річних становлять 3099 грн. 29 коп., втрати від інфляції становлять 13536 грн. 23 коп., та пеня становить 16013 грн. 02. коп.

Суд вважає за необхідне відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в розмірі 4193 грн. 98 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стягнути з відповідача в дохід бюджету.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Львівський бронетанковий ремонтний завод»(код ЄДРПОУ 07985602, 79031, м. Львів, вул. Стрийська, 73) на користь Міністерства оборони України (код 00034022, м. Київ, пр. - т Повітрофлотський, 6) борг в розмірі 386749 грн. 70 коп., три проценти річних в розмірі 3099 грн. 29 коп., втрати від інфляції в розмірі 13536 грн. 23 коп., та пеню в розмірі 16013 грн. 02 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Львівський бронетанковий ремонтний завод»(код ЄДРПОУ 07985602, 79031, м. Львів, вул. Стрийська, 73) в доход державного бюджету судові витрати в розмірі 4193 грн. 98 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

          Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Матвіїв Р.І.