Постанова № 1463190, 07.02.2008, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2008 р.

Справа № 6/22/08

за позовом

Виробничо-комерційної фірми “Євріка”, м. Первомайськ Миколаївської обл.

до відповідача

Первомайської ОДПІ у м. Первомайську Миколаївської обл.

про

Скасування рішення

Суддя Ткаченко О.В.

Секретар Засядівко О.О.

Представники:

Від позивача

Боднарук В.В.

Від відповідача

Трифонов Д.В., Мазур О.І.

Суть спору: За результатами перевірки (акт №1259/23/23085499 від 06.09.2007р.) і адміністративного оскарження податковою службою 26.11.2007р. було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000752301/3, яким позивачу, внаслідок порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств”, визначено податкове зобов’язання в сумі 190737грн. і 93368,5грн. штрафних санкцій.

Порушення зазначеної норми полягало в тому, що позивачем в період з 01.07.2004р. по 30.06.2007р. не включено до валових доходів 762947грн., отриманих від засновника фірми в якості внеску до статутного фонду. Зазначена сума, на думку податкової служби, є безповоротною фінансовою допомогою, оскільки не передбачає відповідної компенсації.

Підприємство звернулося з позовом про скасування рішення, посилаюсь на те, що перерахована сума не є безповоротною фінансовою допомогою.

Відповідач позов не визнав з підстав, зазначених в рішенні і акті перевірки.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход включає, зокрема, доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги.

Однією із форм безповоротної фінансової допомоги є сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод (п.п.1.22.1).

Передача майна до статутного фонду засновником товариства надає останньому право на участь в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ст. 167 ГК України).

Отже вклад до статутного фонду не є операцією, яка не передбачає відповідної компенсації чи повернення таких коштів.

Таким чином, відповідачем не порушено пп.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР і у відповідача не було підстав для визначення податкового зобов’язання і, відповідно, штрафних санкцій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94,161-163 КАС України, господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення –рішення Первомайської ОДПІ у м. Первомайську Миколаївської обл. від 26.11.2007р. № 0000752301/3.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя

О.В.Ткаченко