Рішення № 14631895, 18.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/9318.03.11 За позовом відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Кредит Оптима Банк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "КРИСТОЛІНОВІ ГІДРОІЗОЛЯЦІЙНІ СИСТЕМИ"

про стягнення заборгованості за договором банківського рахунку в розмірі 1297,12 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача: Талько В.В.(дов. від 15.03.2011)

Від відповідача: не з"явився

В судовому засіданні 18.03.2011 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла у зв"язку з неналежним виконанням умов договорів про надання послуг банківських рахунків № 44 та №44-USD від 02.06.2008 у розмірі 1 297, 12 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.02.2011 порушено провадження у справі №50/93 та призначено до розгляду на 25.02.2011.

Представник відповідача в судове засідання 25.02.2011 не з’явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи було відкладено на 18.03.2011.

У судове засідання 18.03.2011 з"явився представник позивача, дав пояснення по справі, свої позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 18.03.2011 вдруге не з’явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судові засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2008 між відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «КРЕДИТ ОПТИМА БАНК», правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство «КРЕДИТ ОПТИМА БАНК», (надалі - Банк, Позивач), та товариством з обмеженою відповідальністю «КРИСТОЛІНОВІ ГІДРОІЗОЛЯЦІЙНІ СИСТЕМИ»(надалі за текстом -Клієнт, Відповідач) був укладений Договір №44 банківського рахунку (надалі за текстом -Договір банківського рахунку 1) та Договір №44-USD банківського рахунку (надалі за текстом - Договір банківського рахунку 2).

Відповідно до Договору банківського рахунку 1 Банк відкрив Клієнту поточний рахунок №260043001403 у гривнях, (надалі - Рахунок 1), та відповідно до Договору банківського рахунку 2 - поточний рахунок №260073001402) у доларах США, (надалі - Рахунок 2), для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та законодавства України та зобов'язався приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені Інструкцією «Про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженої Постановою НБУ від 12.11.2003 №492 {пункт 1.1 Договору банківського рахунку 1 та Договору банківського рахунку 2).

Крім того, 08.01.2009 між Банком та Клієнтом було укладено додаткову угоду № 44/1 до договору банківського рахунку 260073001402 Про встановлення та обслуговування систем дистанційного обслуговування «Клієнт-Банк»(надалі додаткова угода), відповідно до якої банк зобов’язався виконувати розрахункове обслуговування Рахунку 2 Клієнта, за допомогою програмно-технічного комплексу «Клієнт - Банк».

Договір банківського рахунку 1, Договір банківського рахунку 2 та Додаткова угода підписані уповноваженими представниками Банку та Клієнта, скріплені печатками вказаних господарюючих суб’єктів, будь-які заперечення щодо змісту та суті укладених правочинів відсутні.

Так, укладаючи Договір банківського рахунку 1, Договір банківського рахунку 2 та Додаткову угоду, Банк та Клієнт визначили (пункт 1.2. Договору банківського рахунку 1 та Договору банківського рахунку 2, а також пункт 5.1 Додаткової угоди), що Банк надає Клієнту послуги на оплатній основі відповідно до переліку та на умовах, викладених у затверджених Банком «Тарифах на розрахунково-касове обслуговування корпоративних клієнтів»(надалі за текстом - Тарифи»).

Як встановлено судом, на момент укладання Договору банківського рахунку 1 та Договору банківського рахунку 2 Банк ознайомив Клієнта з Тарифами на розрахунково-касове обслуговування корпоративних клієнтів в національній валюті та Тарифами на розрахунково-касове обслуговування корпоративних клієнтів в іноземній валюті, зазначене підтверджується п.10.4 Договору банківського рахунку 1 та Договору банківського рахунку 2, відповідно до якого клієнт, на момент підписання Договору, з Тарифами Банку ознайомлений і згідний, з умовами зміни Тарифів погоджується.

З матеріалів справи вбачається, що 08.01.2009 тарифним комітетом Банку було розглянуто звернення Клієнта про відміну плати за розрахунково-касове обслуговування Клієнта по Договору банківського рахунку 1 та Договору банківського рахунку 2 на період з січня 2009 року по червень 2009 року включно та прийнято рішення (Протокол №1/43 засідання Тарифного комітету від 08.01.2009) про відміну плати за ведення поточного рахунку (п. 1.4 Тарифів на розрахунково-касове обслуговування корпоративних клієнтів в національній валюті) на період з січня 2009 року по червень 2009 року включно у розрізі всіх валют.

Таким чином судом встановлено, що на період з січня 2009 року по червень 2009 року Клієнт був звільнений від оплати послуг Банку за розрахункове-касове обслуговування Рахунку 1 та Рахунку 2.

При цьому судом встановлено, що у період часу (протягом якого було звільнено Клієнта від оплати послуг за ведення поточних рахунків) продовжували свою дію інші пункти Тарифів, зокрема діяв п. 4.2 Тарифів на розрахунково-касове обслуговування корпоративних клієнтів в іноземній валюті, відповідно до якого Клієнт зобов'язаний був щомісяця сплачувати Банку 100,00 грн. (сто гривень 00 коп.) за обслуговування в системі «Клієнт -Банк».

Так, у період з 08.01.2009 до березня 2009 року Клієнт належним чином здійснював оплату послуг Банку, що підтверджується випискою по рахунку № 260043001403 за період з 08.01.2009 по 28.01.2011 та меморіальними ордерами №14904 від 06.05.2009 та №2401 від 23.07.2009, відповідно до яких Банк на підставі п. 4.5 Договору банківського рахунку 2 та п.5.1. Додаткового договору, шляхом договірного списання здійснив від імені Клієнта оплату наданих Банком послуг, а саме: за використання системи «Клієнт - Банк».

Починаючи з березня по липень 2009 року Клієнт припинив здійснювати оплату послуг Банку за обслуговування Рахунку 2 за допомогою системи «Клієнт - Банк»і з липня 2009 року (момент закінчення терміну на який було відмінено плату за обслуговування Рахунку 1 та Рахунку 2) Клієнт припинив оплату послуг Банку за ведення поточного Рахунку 1 та Рахунку 2.

Отже, у зв’язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов’язань за Договором банківського рахунку 1, Договором банківського рахунку 2 та Додатковою угодою, станом на 01.02.2011 у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 1297,12 грн. за період з 01.03.2009 по 31.08.2009. Обґрунтований розрахунок вказаної заборгованості позивачем доданий до матеріалів справи.

Внаслідок укладення договорів між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

За своєю правою природою Договір банківського рахунку 1 та Договір банківського рахунку 2 є договорами банківського рахунку за яким Банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунку), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком, що закріплено в ч. 1 статті 1066 ЦК України.

За загальним правилом реалізація кредитно-розрахункових відносин у безготівковій формі відбувається шляхом перерахування коштів з одного банківського рахунку на інший. Їй передує укладення договору банківського рахунку, на підставі якого відбувається відкриття рахунку, прийняття, зарахування, перерахування, видача грошових коштів, проведення інших операцій за рахунком.

Банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів (ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 № 2121).

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 5 квітня 2001 року N 2346 банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки. Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.

Ч. 1 коментованої ст. містить визначення договору банківського рахунку, з якого випливає, що вказаний договір є консенсуальним та двостороннім.

Зі змісту ч. 4 ст. 1068 та ст. 1070 ЦК випливає, що він може бути оплатним. При цьому обов'язок із оплати може покладатися як на банк так і на клієнта. Так, відповідно до ч. 4 ст. 1068 клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Отже, суд вважає, що факт наявності основного боргу у відповідача перед позивачем в сумі 1297,12 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем належним чином не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1297,12 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КРИСТОЛІНОВІ ГІДРОІЗОЛЯЦІЙНІ СИСТЕМИ" (02100, м. Київ, вул. Попудренка, б. 18, кв. 29, код ЄДРПОУ 35976258) на користь відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Кредит Оптима Банк" (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 69, код ЄДРПОУ 34819265) 1297(одна тисяча двісті дев’яносто сім) грн. 12 коп. основного боргу, 102(сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236(двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя                                                                       Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 23.03.2011