Рішення № 14631487, 16.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.11 Справа № 32/5009/583/11

Суддя

м. Запоріжжя

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Текро-Дніпро», с. Потоки Кременчуцького району Полтавської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Астон», м. Запоріжжя

про стягнення коштів в сумі 77532,81 грн.

Суддя Колодій Н.А.

За участю представників сторін:

від позивача: Вигодський Сергій Володимирович, довіреність від 27.05.2010р. № 448;

від відповідача: Кущик Артем Анатолійович, довіреність б/н від 02.02.2011р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлені позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 77532,81 грн. на підставі договору поставки від 01.01.2010р. № 01/01/2010р.

Ухвалою суду від 08.02.2011 р. порушено провадження у справі № 32/5009/583/11, судове засідання було призначено на 23.02.2011 р.

У судовому засіданні 23.02.2011р. в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 16.03.2011р., у зв’язку з неявкою відповідача.

16.03.2011р. справу розглянуто, прийнято рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач у судовому засіданні 16.03.2011р. підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, зазначивши, зокрема, про наступне. 01.01.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 01/01/2010, на виконання якого позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в оплату товару в сумі 4772363,60 грн. та отримав від відповідача товар на суму 4694830,79 грн. У зв’язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за вказаним договором в сумі 77532,81 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст.ст. 173, 230 ГК України, ст.ст. 286, 525-526, ч.1 ст.611, ч.3 ст. 693 та ч. 1 ст. 536, ст.ст. 665, 670 ЦК України, ст.ст. 83-85 ГПК України.

16.03.2011р. до господарського суду надійшло клопотання позивача про об’єднання в одне провадження даної справи та справи № 7/5009/582/11, мотивуючи свої вимоги пов’язаністю справ між собою особами сторін, підставами виникнення і доказами. Клопотання позивача про об’єднання справ залишено судом без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2-1 ГПК України, визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, установлених законом. За даними господарського суду справа № 7/5009/582/11, яку позивач просить об’єднати в одне провадження з даною справою, розглядається суддею Кутіщевою-Арнет Н.С.

Отже, об’єднати зазначені справи в одне провадження є технічно неможливим, оскільки, автоматизованою системою документообігу суду розподілено ці справи між суддями Колодій Н.А. та Кутіщевою-Арнет Н.С., а тому змінювати якимось чином реєстраційні дані справ, які розглядаються в господарському суді не допускається.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав, в судовому засіданні визнав суму основного боргу.

У відповідності до ст.85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Астон»(постачальник, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Текро-Дніпро»(покупець, позивач у справі) укладено договір поставки № 01/01/2010, згідно з п. 1.1 якого продавець зобов’язався передати у власність покупця для подальшої переробки, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити соєвий жмих (товар), ціна, кількість якого зазначається сторонами в товарних накладних, що є невід’ємними частинами даного договору.

Відповідно до п. 5.1.2. договору строк поставки товару 10 календарних днів з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Строк дії даного договору до31.12.2010р. (п.9.1. договору).

На виконання умов договору поставки позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 4772363,60 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи банківськими виписками. Відповідач в свою чергу передав позивачу товар на загальну суму 4694830,79 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні. Товар, на суму, що складає 77532,81 грн. поставлений відповідачем не був.

06.06.2010р. позивачем було направлено вимогу до відповідача про перерахування на рахунок позивача заборгованості за договором поставки № 01/01/2010.

Однак, сума заборгованості відповідачем сплачена не була.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на наступних підставах.

Що стосується суті спору, слід зазначити, що згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем належним чином виконувалися умови договору поставки, щодо оплати товару згідно виставленого відповідачем рахунку, про що свідчать банківські виписки по рахунку відповідача.

В свою чергу відповідачем неналежно виконані взяті на себе зобов’язання за договором щодо поставки товару, у зв’язку з чим у останнього існує заборгованість за непоставлений позивачу товар в розмірі 77532,81 грн. Матеріали справи не містять доказів сплати даної суми боргу. Вказану суму позивачем заявлено до стягнення, яку господарський суд вважає доведеною та обґрунтованою.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Текро-Дніпро»підлягають задоволенню.

Судові витрати згідно з ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:          

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астон»(69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, 13, р/р 26004070094 в ПАТ «Мегабанк»в м. Запоріжжя, МФО 351629, ЄДРПОУ 32292295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Текро-Дніпро»(39600, с. Потоки Кременчуцького району Полтавської області, р/р 26006301371849 в Кременчуцькій філії АКБ «Промінвестбанк»МФО 331144, ЄДРПОУ 30405665) 77 532 (сімдесят сім тисяч п’ятсот тридцять дві) грн. 81 (вісімдесят одна) коп. основного боргу, 1636 (одна тисяча шістсот тридцять шість) грн. 82 (вісімдесят дві) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 21.03.2011р.