Рішення № 14631384, 29.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.03.11 р. Справа № 1/19пд

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк

до відповідача: Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Донецьк

про визнання незаконним та скасування рішення

Суддя Азарова З. П.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 представник

Від відповідача: Мінаєв М.А. - представник

СУТЬ СПРАВИ: В судових засіданнях 03.03.2011р.,

17.03.2011р. були оголошені

перерви

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання незаконним та скасування рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 86 від 30.11.2010р. у справі № 02-26-48/2010.

В обґрунтування позову позивач посилається на відсутність доказів провини у скоєнні ним правопорушення, передбаченого статтею 151 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” у вигляді розповсюдження інформації, яка вводить в оману споживача. Він не давав рекламу у газеті “Первая линия”.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на надану інформацію ПП “Рекламна республіка” за вх. № 02-914 від 27.11.2009р., відповідно до якої замовником розміщення в газету “Первая линия” № 20 (412), 2-8 листопада 2009 року рекламного блоку “Окна немецкие” виступив ФОП ОСОБА_1 В наданих документах наявний оригінал “Бланк-заказ по прийому реклами в газету”, де розташована схема (ескіз) зазначеної реклами, в якій назва “Окна немецкие” в лапки не береться. У такому ж вигляді реклама була розміщена та надрукована в газеті “Первая линия” № 20 (412), 2-8 листопада 2009 року. Замовником зазначеного рекламного блоку є ФОП ОСОБА_1

Крім того, замовляючи розміщення реклами “Окна немецкие”, підприємець не уточнив, що саме в “окнах” “немецкое”, тим саме порушив один з основних принципів реклами точність та принцип добросовісної конкуренції. Слід зазначити, що для обєктивної оцінки Донецьким відділенням було проведено опитування виробників металопластикових вікон із профілів VEKA, REHAU, KOMMERLING, які обізнані у питаннях технології виробництва вікон, їх властивостях та якості, щодо використання словосполучення “окна немецкие” до металопластикових вікон і їх думка не була однозначною. Тому словосполучення “окна немецкие” є неточним. Позивач у позовній заяві помилково посилається на те, що назва “окна немецкие” може бути використана у випадку, якщо товар вироблявся з використанням сировини немецького походження. З цієї підстави вказана назва не вказує на країну виробника, а вказує тільки на технології та матеріали, вироблені в Германії. Натомість до Донецького відділення позивач надав сертифікати на складові металопластикових вікон, які він продає, де зазначено, що склопакети виготовлені українським виробником та безпосередньо “немецкие” вікна виготовлені на українському підприємстві.

У наступному судовому засіданні позивач надав додаткові пояснення та зазначив, що відповідач здійснює свою діяльність за адресою Товариства з обмеженою відповідальністю “Ливадия плюс”, що вводить в оману споживачів.

Відповідач надав для огляду справу № 02-26-48/2010.

23.02.2011р. відповідач заявив зустрічний позов про стягнення штрафу в сумі 6 000 грн. 00 коп., накладеного вищезазначеним рішенням. Ухвалою від 23.02.2011р. зустрічний позов був прийнятий та призначений до розгляду.

Зустрічний позов Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не визнав. В судовому засіданні було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання судом задоволено. У судовому засіданні було оголошено перерву. Сторони виконали вимоги суду.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані докази, зустрічний позов, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що за результатами розгляду справи № 02-26-48/2010 адміністративною колегією Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 30.11.2010р. прийнято рішення № 86 “Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу“. Цим рішенням встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 вчинив дії із розміщення в газеті “Первая линия” з 23.02.2009р. по 08.11.2009р. інформації “окна немецкие”, із зазначенням найменування профілів VEKA, REHAU, KOMMERLING, ознак порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, визначеним статтею 151 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”. Вказане порушення полягає у поширенні інформації, що вводить в оману шляхом повідомлення субєктом господарювання в рекламі невизначеному колу осіб неточних відомостей про походження товару, зокрема внаслідок нечіткості формулювань, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього субєкта господарювання. За вчинення вказаного порушення було накладено штраф у розмірі 6 000 грн. 00 коп.

За приписами статті 249 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання має право оскаржити до суду рішення будь-якого органу державної влади або органу місцевого самоврядування щодо застосування до нього адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 оскаржив рішення та вважає його недійсним, тому звернувся з позовом, який не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про рекламу” реклама це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких осіб чи товару.

Донецьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було виявлено розміщення в газеті “Первая линия” № 20 (412), 2-8 листопада 2009 року рекламного блоку “Окна немецкие”. Замовником зазначеної реклами виступив ФОП ОСОБА_1 Рекламний блок “Окна немецкие” публікувався у 16-ти випусках газети у період з 23.02.2009р. до 08.11.2009р. Вказана газета безкоштовно розповсюджуться на території м. Донецьк через поштові скриньки мешканців багатоквартирних житлових будинків.

По факту порушення була розпочата справа № 02-26-48/2010. При розгляді справи Донецьким відділенням встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює реалізацію готових металопластикових вікон відповідно до договорів, укладених із:

1)ФОП ОСОБА_2. (договір поставки від 03.04.2009р. № 5).

За поясненнями ФОП ОСОБА_1., на підставі цього договору ним реалізуються металопластикові вікна із профілю REHAU;

2)ТОВ “ВМБВ” (дилерський договір без номеру від 11.02.2009р.).

За поясненнями ФОП ОСОБА_1., на підставі цього договору ним реалізуються металопластикові вікна із профілю VEKA;

3)ФОП ОСОБА_3. (договір без номеру від 29.08.2008р.).

За поясненнями ФОП ОСОБА_1., на підставі цього договору ним реалізуються металопластикові вікна із профілю KOMMERLING.

За вказаними договорами металопластикові вікна виготовляються українськими субєктами господарювання.

Отже, інформація “німецькі вікна” є неточною і подана реклама направлена на невірне інформування споживачів щодо придбання товару не тієї марки, оскільки споживачі можуть вважати, що товари виготовлені німецьким виробником.

Крім того, поширення інформації про цей товар сприяє його просуванню на ринку, а також посиленню конкурентної позиції на ринку в умовах економічної конкуренції.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції” економічна конкуренція це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Поширення неточної інформації є досягненням переваг у конкурентній боротьбі завдяки не власним досягненням та суперечить чесним звичаям у господарській діяльності, оскільки така інформація вводить в оману споживачів.

Отже, матеріалами справи доведено, що дії ФОП ОСОБА_1. із розміщення в газеті “Первая линия” з 23.02.2009р. по 08.11.2009р. інформації “окна немецкие”, із зазначенням найменування профілів VEKA, REHAU, KOMMERLING, є порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, визначеним статтею 151 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення субєктом господарювання в рекламі невизначеному колу осіб неточних відомостей про походження товару, зокрема внаслідок нечіткості формулювань, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього субєкта господарювання.

Посилання позивача на неправомірне визначення особи, яка притягнута до відповідальності, не приймається до уваги, оскільки стаття 151

Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” визначає, що поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:

містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;

містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання;

приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;

містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

Матеріалами справи № 02-26-48/2010 підтверджено, що замовником реклами є саме Фізична особа-підприємець ОСОБА_1. На рекламному блоці дійсно не значиться вказаний підприємець, але блок містить найменування “Ливадия плюс”. При розгляді вказаного найменування встановлено, що 23.04.2004р. зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради статут Товариства з обмеженою відповідальністю “Лівадия плюс”, місцезнаходження якого місто Донецьк, вул. Туманяна, буд. 17, кв. 23. Засновником товариства є громадянин ОСОБА_1, який також зареєстрований за вказаною адресою.

До того ж листом від 22.12.2009р. він підтвердив факт подання реклами саме ним в цій газеті (арк. справи 62).

За таких обставин суд погоджується з висновком Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання дій вищезазначеної особи порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, а саме статті 151 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”.

Зустрічний позов, предявлений Донецьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 86 від 30.11.2010р. у справі № 02-26-48/2010 “Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу” встановлений факт порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, визначеного статтею 151 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення субєктом господарювання в рекламі невизначеному колу осіб неточних відомостей про походження товару, зокрема внаслідок нечіткості формулювань, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього субєкта господарювання. За вчинення порушення на ФОП ОСОБА_1. було накладено штраф у розмірі 6 000 грн. 00 коп.

Частина друга статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” закріплює, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Частина третя вказаної статті передбачає, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) надіслав копію вказаного рішення підприємцю, яке було отримано ним 01.12.2010р., про що свідчить відмітка про його вручення. Отже, строк сплати штрафу закінчився 02.02.2011р. Відповідач не сплатив штраф у добровільному порядку, тому позивач правомірно звернувся з зустрічною позовною заявою про його стягнення.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України). Позивач за зустрічним позовом довів позовні вимоги, тому вони підлягають задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 60, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 86 від 30.11.2010р. у справі № 02-26-48/2010.

Задовольнити зустрічний позов Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 6 000 грн. 00 коп., накладеного рішенням адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 86 від 30.11.2010р. у справі № 02-26-48/2010.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) штраф, накладений рішенням адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 86 від 30.11.2010р. у розмірі 6 000 грн. 00 коп., зарахувавши до Загального фонду Державного бюджету України на рахунок, відкритий в Головному управлінні Державного казначейства України у Донецькій області за місцем знаходження платника податків, за кодом бюджетної класифікації 2108110 “Адміністративні штрафи та інші санкції”.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України судові витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31210264700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, Отримувач: УДК у Київському районі м. Донецька, призначення платежу: Код бюджетної класифікації 22050003, символ банківської звітності 264) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, в судовому засіданні 29.03.2011р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Азарова З.П.

Рішення підписано 01.04.2011р.