Рішення № 14625136, 28.03.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" березня 2011 р.

Справа № 16/11/5022-275/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

Розглянув справу

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" в особі Тернопільського сільського району електричних мереж вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль.

до відповідача Приватного підприємства "Тернопільська Фірма "Будівельник"" вул. Миру, 3А, м. Тернопіль.

За участю представників сторін:

Позивача: Повер Т.К. - юрисконсульт, довіреність №4958/24 від16.12.2010 року

Відповідача: не з'явився.

Суть справи: Ухвалою суду від 14 березня 2011 року розгляд справи відкладено відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.77 ГПК України на 28 березня 2011 року на 11 год. 00 хв. в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.

Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго" в особі Тернопільського сільського району електричних мереж вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства "Тернопільська Фірма "Будівельник"" вул. Миру, 3А, м. Тернопіль про cтягнення 3590 грн. 05 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 63 грн. 76 коп. інфляційного нарахування, 146 грн. 09 коп. пені, судові витрати по справі.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем договірних зобов’язань щодо оплати за спожиту електроенергію за договором про постачання електричної енергії № 820 від 29.09.2008 р.

14 березня 2011 року позивачем до матеріалів справи подана письмова заява № без номера, без дати про уточнення позовних вимог до ПП ТФ "Будівельник", в якій у зв'язку з допущеною арифметичною помилкою при підрахунку, просить зменшити суму позову з 3945 грн. 99 коп. до 3799 грн. 90 коп. і стягнути з відповідача: борг за спожиту електроенергію - 3590 грн. 05 коп., інфляційне нарахування - 63 грн. 76 коп., пеню - 146 грн. 09 коп., всього - 3799 грн. 90 коп.

Представник позивача в судове засідання з’явився та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився. 28 березня 2011 року від відповідача надійшло клопотання № без номера від 28.03.2011 року, в якому він повідомив суд про те, що позовні вимоги ВАТ "Тернопільобленерго" в особі Тернопільського РЕМ про стягнення з ПП "ТФ " Будівельник" заборгованості за спожиту електроенергію, інфляційних відрахувань, пені визнає повністю, розгляд справи просить проводити без його участі.

В судовому засіданні 14.03.2011 року представнику позивача роз’яснено його процесуальні права та обов’язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України; наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача .

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, заслухавши представника позивача, суд встановив, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

29 вересня 2008 р. між Відкритим акціонерним товариством “Тернопільобленерго” (далі - “Постачальник”), в особі начальника Тернопільського сільського РЕМ Куцого І.В., що діє на підставі Статуту та Положення про РЕМ, з одного боку, та Приватним підприємством "Тернопільська фірма "Будівельник", (надалі –“Споживач”), в особі директора Щепановського З.В., який діє на підставі статуту, укладено договір № 820 про постачання електричної енергії, згідно Розділу 1 якого “Постачальник” продає електричну енергію “Споживачу” для забезпечення потреб електроустановок “Споживача” з приєднаною потужністю 70 кВт, а “Споживач” оплачує “Постачальнику” вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності.

У відповідності до п. 1.1 розділу 1 Положення про Тернопільський район електричних мереж Відкритого акціонерного товариства “Тернопільобленерго” затвердженого 29.04.2002 року в.о. голови правління ВАТ "Тернопільобленерго", Тернопільський район електричних мереж є відокремленим структурним виробничим підрозділом ВАТ “Тернопільобленерго”.

Підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2 укладеного Договору передбачено, що “Постачальник” зобов’язується постачати “Споживачу” електроенергію, як різновид товару, зокрема, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток №1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу та “субспоживачу”); із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання “Споживачем” електричної енергії на рівні дозволеної потужності 100 кВт.

У відповідності до п.п.2.3.3 п.2.3 розділу 2 укладеного Договору, ”Споживач” зобов’язується оплачувати “Постачальнику” вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 “Порядок розрахунків” та №7 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Згідно п. 9.4 розділу 9 укладеного Договору передбачено,зокрема, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2008 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Пунктом 2 додатку № 2 “Порядок розрахунків” до Договору № 820 від 29.09.2008 року, який є невід’ємною його частиною, сторони передбачили, зокрема, що розрахунковим вважається період з 25 числа місяця до такого ж числа наступного місяця, а перший день після закінчення розрахункового періоду є днем отримання рахунку на оплату.

Згідно пункту 7 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору № 820 від 29.09.2008 року передбачено, зокрема, що щомісяця, в перший день після закінчення розрахункового періоду "Споживач" зобов'язується направляти представника до "Постачальника" електричної енергії для надання акту про використану електричну енергію (за попередній розрахунковий період), та отримання рахунку на оплату вартості фактично спожитої електричної енергії; рахунок оплачується "Споживачем" протягом 5 операційних днів від дня його отримання.

Як вбачається з матеріалів справи позивач свої зобов’язання по договору виконав, поставив відповідачу електроенергію, однак Приватне підприємство "Тернопільська фірма"Будівельник" прийняті на себе зобов’язання згідно договору № 820 від 29.09.2008 р. належним чином не виконало та допустило заборгованість за спожиту електричну енергію станом на 25.02.2011 р. в сумі 3590 грн. 05 коп. (період: жовтень 2010 року, листопад 2010 року, січень 2011 року). Вказана заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується матеріалами справи, а саме: розрахунком суми боргу за використану електроенергію; рахунками, що виставлялись позивачем відповідачу для оплати за спожиту активну енергію за жовтень 2010 року, листопад 2010 року, січень 2011 року., актами про використану електричну енергію за жовтень 2010 року, листопад 2010 року, січень 2011 року (належним чином завірені копії рахунків, виставлених для оплати та копії актів знаходяться в матеріалах справи).

Згідно статтей 275, 276, 277 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, передбачено, що за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі державних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов’язковим для сторін договору. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, з наступними змінами, передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Всупереч вищезазначених приписів закону, відповідачем вчасно не сплачено вартість спожитої електроенергії, а тому слід вважати, що за відповідачем рахується борг перед позивачем за спожиту електроенергію станом на 25.02.2011 р. за жовтень 2010 року, листопад 2010 року, січень 2011 року в сумі 3590 грн. 05 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують виконання відповідачем оплати вартості спожитої електричної енергії та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, відповідачем суду не подано, тому правомірними є вимоги щодо стягнення з відповідача 3590 грн. 05 коп. за поставлену йому позивачем електричну енергію.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 розділу 4 договору на постачання електричної енергії № 820 від 29.09.2008 року, передбачено, що: за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатками № 2 "Порядок розрахунків" та № 6 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" "Споживач" сплачує "Постачальнику" електричної енергії пеню у розмірі 0,2% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, інфляційну суму за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у відповідності до чинного законодавства та 3% річних з простроченої суми.

В зв'язку з неналежним виконанням умов договору в частині своєчасної оплати за поставлену електроенергію, позивачем нараховано відповідачу пеню на суму заборгованості за кожний день прострочки оплати з врахуванням розміру подвійної облікової ставки НБУ в сумі 146 грн. 09 коп. - за період з листопада 2010 року по лютий 2011 року.

Судом здійснено перерахунок суми пені. За результатами здійсненого перерахунку суд вважає, що: до задоволення підлягають позовні вимоги щодо стягнення 146 грн. 09 коп. - пені за період з листопада 2010 року по лютий 2011 року, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.

В силу ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Перерахувавши суму інфляції з урахуванням вищенаведених положень, суд задовольняє позовні вимоги стосовно стягнення з Відповідача 63 грн. 76 коп. інфляційних нарахувань (за період листопад 2010 р. –січень 2011 р.), як обґрунтовано заявлені та не суперечать чинному законодавству.

За таких обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю на суму 3590 грн. 5 коп. боргу за спожиту електроенергію, 63 грн. 76 коп. інфляційного нарахування та 146 грн. 9 коп. пені, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та визнані відповідачем.

Судові витрати, які складаються із 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 43,49, 82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити .

2.Стягнути з Приватного підприємства "Тернопільська Фірма "Будівельник"" вул. Миру, 3А, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 30066909, на користь –Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", ідентифікаційний код 00130725, в особі Тернопільського сільського району електричних мереж вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 25701181, - 3590 грн. 05 коп. боргу за спожиту електроенергію, 63 грн. 76 коп. інфляційних нарахувань, 146 грн. 09 коп. пені, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

3. Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 01 квітня 2011 року

Суддя С.О. Хома