Рішення № 14625104, 28.03.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2011 р.

Справа № 25/17-746-2011

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго”

до відповідача: Комунального підприємства „Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ”

про стягнення 156687,30 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Копиця С.М., довіреність № 57 від 29.12.2010р.

Від відповідача: не з’явився

В засіданні 28.03.2011 р. приймали участь представники:

Від позивача: Копиця С.М., довіреність № 57 від 29.12.2010р.

Від відповідача: не з’явився

Суть спору: про стягнення з Комунального підприємства „Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ” на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 135754,53 грн., пені в сумі 10908,10 грн., інфляційні збитки в сумі 7892,58 грн., три проценти річних в сумі 2132,09 грн., загалом 156687,30 грн.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує, надав суду обґрунтування заявлених позовних вимог від 14.03.2011р. за вх. № 7504/2011, де навів норми законодавства, відповідно до яких їх обґрунтовує та заяву про уточнення позовних вимог від 28.03.2011р. за вх. № 9124/2011, де виклав позовні вимоги у вищенаведеній остаточній редакції.

Первинні позовні вимоги позивача складали: стягнути з Комунального підприємства „Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ” на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 294604,21 грн., пеню в сумі 10908,10 грн., інфляційні втрати в сумі 7892,58 грн., три процента річних в сумі 2132,09 грн., загалом 315536,98 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що на виконання умов договору про постачання електричної енергії № 6568 від 27.04.2006р. відповідачу було відпущено електроенергію в розмірі 370771 кВт.г. на суму 307472,01 грн., але останній свої зобов’язання щодо оплати вартості отриманої електроенергії не виконав в повному обсязі та сплатив лише 15936,26 грн., у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість за отриману електроенергію в сумі 291535,75 грн., на яку і було нараховано пеню у розмірі 10794,59 грн., інфляційні втрати у розмірі 7811,07 грн., три проценти річних у розмірі 2109,91 грн. За договором № 9038 від 21.06.2006р. відповідачу було відпущено електроенергію в розмірі 3701 кВт.г. на суму 3068,46 грн., але відповідач взагалі не оплатив її вартість, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за отриману електроенергію в сумі 3068,46 грн., на яку і було нараховано пеню у розмірі 113,51 грн., інфляційні втрати у розмірі 81,51 грн., три проценти річних у розмірі 22,18 грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь.

Відповідач, в судові засідання не з’являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи сторони, суд встановив наступне:

27.04.2006р. між ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (Постачальник) та КП „Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ” (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 6568, згідно п. 1 якого, Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком № 2 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов цього Договору. Точка продажу електричної енергії –межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатком № 7 „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін” між Постачальником та Споживачем або інша межа обумовлена окремим додатком до Договору.

Пунктом 2.2.2. Договору передбачено, що Постачальник зобов’язується постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з врахуванням умов розділу 6 цього Договору (Додаток № 1 „Обсяги постачання електричної енергії Споживачу”); згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком № 7 „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін”; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності для кожної із площадок вимірювання, погодженої сторонами в додатку № 2 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Згідно п.п. 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4. Договору Споживач зобов’язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору та режиму роботи електроустановки. Оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 5 „Порядок розрахунків” та № 2 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”. Здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком № 9 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії”.

Відповідно до п. 4.1.1. Договору Постачальник електричної енергії несе відповідальність за постачання електричної енергії Споживачу: в обсягах та із забезпеченням договірної величини потужності, визначеними згідно з вимогами розділу 5 цього Договору; із дотриманням вимог щодо фактичної категорії струмоприймачів Споживача та гарантованим рівнем надійності електропостачання; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії на межі балансової належності електромереж в точці продажу.

За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3.-2.3.4. цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню в розмірі 0,5 %, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком (п. 4.2.1. Договору).

Як визначено у п. 7.1. Договору облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником розрахунково згідно з вимогами додатку № 5 „Порядок розрахунків”.

Як вбачається із п. 9.4. Договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2006р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” та КП „Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ” укладено та підписано Додатоки №№ 5, 2, 10 якими погоджено порядок розрахунків, графік зняття показів засобів обліку електричної енергії, перелік об’єктів споживача, що живляться від мереж 0,4 КВ Південного РЕМ.

21.06.2006р. між ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (Постачальник) та КП „Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ” (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 9038, згідно п. 1 якого, Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком № 2 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов цього Договору. Точка продажу електричної енергії –межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатком № 7 „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін” між Постачальником та Споживачем або інша межа обумовлена окремим додатком до Договору.

Пунктом 2.2.2. Договору передбачено, що Постачальник зобов’язується постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з врахуванням умов розділу 6 цього Договору (Додаток № 1 „Обсяги постачання електричної енергії Споживачу”); згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком № 7 „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін”; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності для кожної із площадок вимірювання, погодженої сторонами в додатку № 2 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Згідно п.п. 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4. Договору Споживач зобов’язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору та режиму роботи електроустановки. Оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 5 „Порядок розрахунків” та № 2 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”. Здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком № 9 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії”.

Відповідно до п. 4.1.1. Договору Постачальник електричної енергії несе відповідальність за постачання електричної енергії Споживачу: в обсягах та із забезпеченням договірної величини потужності, визначеними згідно з вимогами розділу 5 цього Договору; із дотриманням вимог щодо фактичної категорії струмоприймачів Споживача та гарантованим рівнем надійності електропостачання; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії на межі балансової належності електромереж в точці продажу.

За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3.-2.3.4. цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню в розмірі 0,5 %, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком (п. 4.2.1. Договору).

Як визначено у п. 7.1. Договору облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником розрахунково згідно з вимогами додатку № 5 „Порядок розрахунків”.

Як вбачається із п. 9.4. Договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2006р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” та КП „Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ” укладено та підписано Додатки №№ 2, 5, 10 якими погоджено порядок розрахунків, графік зняття показів засобів обліку електричної енергії, перелік об’єктів споживача, що живляться від мереж 0,4 КВ Південного РЕМ.

В підтвердження виконання зобов’язань за договорами про постачання електричної енергії № 6568 від 27.04.2006р., № 9038 від 21.06.2006р. позивач надав суду рахунки-фактури № 6568/1 від 21.08.2010р., № 6568/1 від 21.07.2010р., № 6568/1 від 21.10.2010р., 6568/1 від 22.09.2010р., № 6568/1 від 21.12.2010р., № 6568/1 від 22.11.2010р., № 6568/1 від 21.01.2011р., № 9038/1 від 21.08.2010р., № 9038/1 від 21.07.2010р., № 9038/1 від 21.10.2010р., № 9038/1 від 22.09.2010р., № 9038/1 від 21.12.2010р., № 9038/1 від 22.11.2010р., № 9038/1 від 21.01.2011р.

Не належне виконання КП „Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ” зобов’язань за договором № 6568 від 27.04.2006р. щодо оплати вартості отриманої електроенергії в розмірі 370771 кВт.г. на суму 307472,01 грн. в період з 01.07.2010р. по 01.02.2011р., оскільки за вказаний період оплата вартості отриманої електроенергії була здійснена лише на суму 15936,26 грн., та за договором № 9038 від 21.06.2006р. щодо оплати вартості отриманої електроенергії в розмірі 3701 кВт.г. на суму 3068,46 грн., вартість якої взагалі залишена без оплати і стало підставою для ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” звернутись до господарського суду Одеської області з даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Так, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену його правову позицію, суд вважає, заявлені ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості загалом в сумі 294604,21 грн. такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступні положення законодавства.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому ( п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст. 663, пп. 1), 2) п.1 ч. 1 ст. 664 Цивільного Кодексу України продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов’язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу електроенергії, її часткова оплата відповідачем, що вбачається із банківської виписки, у зв’язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача вартості поставленої електроенергії за договорами № 6568 від 27.04.2006р., № 9038 від 21.06.2006р. загалом в сумі 135754 грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача індексу інфляції загалом в сумі 7892,58, трьох процентів річних загалом в сумі 2132,09 грн., обрахованих із сум заборгованостей згідно договорів № 6568 від 27.04.2006р., № 9038 від 21.06.2006р.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості КП „Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ” за поставлену електроенергію, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 2132,09 грн., обрахованих із суми заборгованості в розмірі 294604,21 грн., підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Перевіривши розрахунки позивача індексу інфляції, обраховані із сум заборгованостей за договорами № 6568 від 27.04.2006р, № 9038 від 21.06.2006р., судом встановлено в них арифметичні помилки, за самостійними розрахунками суду індекс інфляції за вказаний період загалом складає 7549,54 грн., який і підлягає судом задоволенню. В решті частині заявлених позивачем позовних вимоги щодо стягнення з відповідача індексу інфляції в сумі 343,04 грн., суд відмовляє.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з КП „Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ” пені в розмірі 10908,10 грн., розрахованої за період з 04.08.2010р. по 31.01.2011р.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочки.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (п.п. 1, 3 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Із змісту п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України вбачається, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли, зобов’язання мало бути виконано.

Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, оскільки містить арифметичні помилки. З цих підстав, судом було самостійно розраховано пеню та визначено її розмір в сумі 11032,93 грн., але з врахуванням заявленої позивачем до стягнення з відповідача пені в сумі 10908,10 грн., суд задовольняє позовні вимоги в розмірі заявленому позивачем.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго”, у зв’язку з чим стягненню з КП „Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ” на користь позивача підлягає заборгованість за договорами № 6568 від 27.04.2006р., № 9038 від 21.06.2006р. загалом в сумі 135754, 53 грн., індекс інфляції в сумі 7549,54 грн., три процента річних в сумі 2132,09 грн., пеня в сумі 10908,10 грн.

Неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено Вищим господарським судом України у постанові від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260, суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.

В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 28.03.2011р., тому навіть за умови відсутності у справі станом на 28.03.2011р. поштового повідомлення про отримання КП „Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ” ухвали від 14.03.2011р., суд, приймає рішення за результатами розгляду справи по суті.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 1563,42 грн. державного мита, 235,48 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. З врахуванням надмірної сплати позивачем державного мита, слід видати останньому довідку на повернення надмірно оплаченого державного мита в сумі 1588,50 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ” (65085, м. Одеса, вул. 3-я Станційна, 25, код ЄДРПОУ 33387623) на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (65023, м. Одеса, вул. Садова, 3, код ЄДРПОУ 00131713) 135754 (сто тридцять п’ять тисяч сімсот п’ятдесят чотири) грн. 53 коп. заборгованості, 10908 (десять тисяч дев’ятсот вісім) грн. 10 коп. пені, 7549 (сім тисяч п’ятсот сорок дев’ять) грн. 54 коп. індексу інфляції, 2132 (дві тисячі сто тридцять дві) грн. 09 коп. три процента річних, 1563 (одна тисяча п’ятсот шістдесят три) грн. 42 коп. державного мита, 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в решті частині заявлених позивачем позовних вимог.

4. Видати Відкритому акціонерному товариству „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (65023, м. Одеса, вул. Садова, 3, код ЄДРПОУ 00131713) довідку на повернення з державного бюджету України надмірно сплачене державне мито в сумі 1588 (одна тисяча п’ятсот вісімдесят вісім) грн. 50 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Малярчук І.А.

Повний текст рішення складено 01.04.2011р.