Рішення № 14624996, 22.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.11                                                                                           Справа№ 5015/868/11

Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Прокурора Галицького р-ну м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, уповноважений орган:

Позивача: Управління комунальної власності департаменту економічної політики, м.Львів;

До Відповідача: ТзОВ “Хорс ЛТД”, м.Львів

Про: стягнення 306804,00грн.

Суддя: Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:

Прокурора: Лящук Т.І.

Позивача: Гусак Ю.І. –предст. (Дов. №2302-1844 від 05.06.2009р.);

Відповідача: не з’явився;

Прокурору та позивачу, які взяли участь у справі, роз’яснено зміст ст.ст. 20,22,29 ГПК України, а саме, їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Від здійснення технічного запису судового процесу прокурор та представник позивача відмовились.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено Прокурором Галицького р-ну м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, уповноважений орган: Позивача: Управління комунальної власності департаменту економічної політики, м.Львів до відповідача: ТзОВ “Хорс ЛТД”, м.Львів про стягнення 306804,00грн.

Обставини справи:

Ухвалою суду від 18.02.2011р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 09.03.2011р.

В судовому засіданні 09.03.2011р. прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, правом на захист своїх інтересів не скористався, хоча був повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання.

Враховуючи неявку відповідача, розгляд справи було відкладено на 22.03.2011р.

В судове засідання 22.03.2011р. прокурор та представник позивача з’явились, позовні вимоги підтримали.

В судове засідання 22.03.2011р. представник відповідача не з’явився, подав Заяву (вх. № канц. 6588/11 від 22.03.2011р.), в якій позовні вимоги визнав повністю та просить суд відстрочити виконання рішення строком на шість місяців.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне:

Проведеною прокуратурою району перевіркою встановлено, що 29.10.2008р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та ТзОВ “Хорc ЛТД” (далі - відповідач) укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень за адресою вул. Тесленка, 4, у м.Львові №2183. Вказаний договір посвідчено І.Гриником, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, 29.10.2008р.

Згідно з п.2.1 Договору, Покупець зобов'язаний заплатити 1008804,00грн. за придбаний об'єкт продажу протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення даного договору.

Згідно з п.4.1 Договору, кожна сторона зобов'язується належним чином виконувати обов'язки, покладені на неї цим договором та сприяти іншій стороні у виконанні її обов'язків.

Згідно з п.5.1 Договору покупець зобов'язаний у встановлений цим Договором строк сплатити ціну продажу об'єкта продажу.

Згідно з ч.5 ст.23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” Договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок як оплату за придбаний об'єкт приватизації. Покупець зобов'язаний внести зазначені платежі протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу. Термін оплати може бути продовжено ще на 30 календарних днів за умови сплати не менш як 50 відсотків ціни продажу об'єкта.

Станом на 10.02.2011р. (з моменту нотаріального посвідчення Договору пройшло значно більше, ніж 60 календарних днів), відповідачем сплачено на виконання умов Договору 702000,00грн., що свідчить про неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, залишається несплаченою сума в розмірі 306804,00грн.

Згідно із ст.629 ЦК України, Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 612 ЦК України зазначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно з ч.2 ст.692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч.І ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до вимог ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.121 Конституції України на органи прокуратури покладено обов'язок представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Право на звернення прокурора до господарського суду в інтересах держави передбачено п.6 ст.20, ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру” та ст.2 ГПК України.

Враховуючи те, що “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави або в чому існує загроза інтересам держави з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов.

Держава зацікавлена в належній поведінці суб'єктів господарювання, яку закріплено в законах та інших нормативно-правових актах.

Відповідності до вимог ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру”, підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. У вказаній статті також передбачено, що однією із форм представництва прокурором є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

У відповідності до вимог п.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, сплатити гроші та інше або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ст.510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник та кредитор.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону та договору.

Відповідно до вимог ч.І п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Згідно із ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.4 ст.631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно зі ст.287 ГК України, орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.

Згідно із п.1.1 Положення про управління комунальної власності Львівської міської ради, управління комунальної власності Львівської міської ради є структурним підрозділом департаменту економічної політики Львівської міської ради, до компетенції якого віднесено здійснення управління майном, що належить до комунальної власності міста у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах; виконання повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації майна комунальної власності міста, здійснення обліку орендних платежів та контролю за їх надходженням.

Згідно з п.1.4 Положення управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, кутовий штамп та бланк встановленого зразка.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено обов'язок представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Право на звернення прокурора до господарського суду в інтересах держави передбачено п.6 ст.20, ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру” та ст.2 ГПК України.

Враховуючи доводи прокурора та позивача та Заяву відповідача, суд прийшов до висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню: 306804?00грн. –боргу.

Судом, за згодою прокурора та позивача задоволено Клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення на 6 місяців.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно із ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини, які перерахувати до державного бюджету України.

Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 759, 762 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України,

суд,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задоволити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Хорс ЛТД” (79054, м.Львів, вул. Мостова, 30, ЄДР 22349499) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька,15. Код ЄДРПОУ 25558625) 306804,00грн.- боргу.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Хорс ЛТД” (79054, м.Львів, вул. Мостова, 30, ЄДР 22349499) на користь державного бюджету (отримувач –УДК у Личаківському р-ні м. Львова, МФО 825014, код ЄДРПОУ 22389406) 3068,04грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Відстрочити виконання рішення на шість місяців.

Накази видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя