Рішення № 14624965, 31.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.11                                                                                           Справа№ 5015/1274/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради - Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів

до відповідача: Державного комунального підприємства «Аптека 285», м. Львів

про: стягнення грошових коштів в розмірі 12022 грн. 07 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

прокуратури: Панькевич Р.В. –помічник прокурора

позивача: Луців О.І. - представник на підставі довіреності;

відповідача: Вонсул В.А. –завідувач на підставі довіреності.

                    Ухвалою господарського суду від 10.03.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 09.03.2011 року про стягнення грошових коштів в розмірі 12022 грн. 07 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 22.03.2011 року. Ухвалою господарського суду від 22.03.2011 року розгляд справи було відкладено на 31.03.2011 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі.

                    Представникам сторін, що брали участь в судовому засіданні, роз’яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обов’язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

В судовому засіданні 22.03.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, в повному обсязі, вимоги ухвали про порушення провадження в частині подання витребуваних судом документів в оригіналах для огляду в судовому засіданні виконав.

Представник відповідача проти позову не заперечує, просить суд не стягувати із нього пеню.

          В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів (договору та додатків до нього), копії яких подано позивачем до справи.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторони відмовились.

31.03.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 04.03.2011 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв’язку із невиконанням відповідачем грошових зобов’язань. Прокурор Личаківського району м. Львова звернувся до суду в інтересах держави в особі Львівської міської ради - Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»»(надалі по тексту рішення - позивач) до Державного комунального підприємства «Аптека 285»(надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення основного боргу в розмірі 11610 грн. 81 коп., пені в розмірі 256 грн. 96 коп., трьох відсотків річних в розмірі 43 грн. 97 коп. та втрат від інфляції в розмірі 110 грн. 33 коп. Позивач вказує, що між ЛМКП «Львівтеплоенерго»та відповідачем було укладено договір № 4733ф від 12.10.2010 року про постачання теплової енергії в гарячій воді. Обов’язком відповідача, згідно умов цього договору, є своєчасна та повна оплата спожитої енергії та отриманих послуг. Позивач вказує, що станом на 28.01.2011 року борг відповідача перед ним за використану фактично спожиту теплову енергію та за приєднане теплове навантаження складає 11610 грн. 81 коп., а загальна сума, що підлягає до стягнення, включаючи три відсотки річних за користування коштами, пеню, втрати від інфляції, становить 12022 грн. 07 коп.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: Між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго»(теплопостачальною організацією) та Державним комунальним підприємством «Аптека № 285»(споживачем) 12 жовтня 2010 року було укладено договір № 4733/ф про постачання теплової енергії в гарячій воді. За цим договором теплопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати споживачу теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач зобов’язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення для опалення та гаряче водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 6.3 вказаного договору споживач зобов’язаний сплачувати вартість фактично спожитої теплової енергії до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Всупереч умовам договору на постачання теплової енергії в гарячій воді відповідачем за період 15.11.2010 року по 15.01.2011 року не здійснено в повному обсязі оплату за використану фактично спожиту теплову енергію та за приєднане теплове навантаження, внаслідок чого ним заборговано 11610 грн. 81 коп.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне:

Відповідно до п. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (п. 2 ст. 275 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст.180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Предметом договору енергопостачання, відповідно до п. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах. Серед них –електрична енергія, пара, гаряча і перегріта вода.

Зобов’язання відповідача щодо своєчасного та повного внесення плати за спожиту теплову енергію відповідно до встановлених тарифів є істотними умовами укладеного між Львівським міським комунальним підприємством „Львівтеплоенерго” та Державним комунальним підприємством «Аптека 285»договору на постачання теплової енергії в гарячій воді.

Права та обов’язки відповідача, порядок розрахунків за договором передбачено у Розділах „Права та обов’язки споживача”, „Облік теплової енергії”, ”Порядок розрахунків”, „Відповідальність сторін” договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Враховуючи наведене, а також встановлений вище судом факт порушення відповідачем виконання грошового зобов’язання перед позивачем у розмірі 11610 грн. 81 коп., та факт несплати боргу у вказаному розмірі станом на момент розгляду справи, суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право та задоволити позовну вимогу про стягнення 11610 грн. 81 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Поданий позивачем розрахунок втрат від інфляції та трьох процентів річних відповідачем не заперечувався та не спростовувався, математично розрахований правильно. Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про підставність позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 43 грн. 97 коп. трьох процентів річних та 110 грн. 33 коп. втрат від інфляції.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені в розмірі 256 грн. 96 коп. Стаття ст. 233 Господарського кодексу України надає право суду зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Це положення доповнюється також і змістом ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якого розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення та положенням п.3 ст. 83 ГПК України, згідно якого господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання. Таким чином, враховуючи викладене, інтереси боржника, його фінансовий стан, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Суд вважає за необхідне відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача пропорційно до розмірі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 275 Господарського кодексу України, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 58, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Державного комунального підприємства «Аптека 285», м. Львів, вул. Наукова, 59 (код ЄДРПОУ 23975052) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів, вул. Данила Апостола, 1 (код ЄДРПОУ 09905697) борг в розмірі 11610 грн. 81 коп., три відсотки річних в розмірі 43 грн. 97 коп. та втрати від інфляції в розмірі 110 грн. 33 коп.

Стягнути з Державного комунального підприємства «Аптека 285», м. Львів, вул. Наукова, 59 (код ЄДРПОУ 23975052) в доход державного бюджету 117 грн. 65 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог, а саме: про стягнення пені в розмірі 256 грн. 96 коп., - відмовити.

          Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя