Ухвала суду № 14624943, 06.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

06.04.11                                                                                 Справа№ 5015/1823/11

Суддя господарського суду Львівської області Кітаєва С.Б. розглянув матеріали позовної заяви від 29.03.2011 р №10-3/8833 Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк»(79000 м. Львів, вул.Грабовського,11, Кор/р №32002100500 в Управлінні НБУ у Львівській області, МФО 325213, код в ЄДРПОУ 19358632) до відповідача-1 : Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія-2»(ЄДРПОУ 19337512 місцезнаходження: м. Львів, вул. Музики Я., 14, ЄДРПОУ 19337512), до відповідача-2: ЛФ Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України (місцезнаходження: м. Львів, вул. Дорошенка 75) в прохальній частині якої позивач просить :

1.Звернути стягнення на будівлю , позначену на плані літерами «А-1», площею 310,1 ( триста десять цілих та одна десята) кв.м., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул..Я.Музики,14, що належить ТзОВ «Надія-2»на підставі Свідоцтва про право власності на будівлю, виданому 9 серпня 2006 року Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради та зареєстрованого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації»29.08.2006 року за реєстраційним №15857128 шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах, в межах процедури виконавчого провадження, за ціною встановленою в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження»для задоволення вимог ПАТ «Фольксбанк»в розмірі 2952224,24 гривень (Два мільйони дев»ятсот п»ятдесят дві тисячі двісті двадцять чотири гривні,24 копійки);

2.Зобов»язати Львівську філію державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України внести в Державний реєстр іпотек запис про іпотечний договір за реєстровим №3751 від 11 листопада 2011 року укладений між ПАТ «Фольксбанк»та ТзОВ «Надія-2», відповідно до якого в заставу було передано будівлю, позначену на плані літерами «А-1», площею 310,1 (триста десять цілих та одна десята) кв.м., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул..Я.Музики,14 та визнати його пріоритетним відносно інших записів;

3.Зобов»язати Львівську філію державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України внести в Єдиний реєстр заборон відчуження об»єктів нерухомого майна запис про заборону на нерухоме майно, а саме будівлю, позначену на плані літерами «А-1», площею 310,1(триста десять цілих та одна десята) кв.м., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул..Я.Музики,14. на підставі іпотечного договору за реєстровим №3751 від 11 листопада 2011 року та визнати його пріоритетним відносно інших записів;

4.Стягнути з ТзОВ «Надія-2»на користь ПАТ «Фольксбанк»судові витрати сплачені при поданні позовної заяви, а саме:25 500,00 гривень –державного мита та 236,00 гривень – витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Ціна позову, вказана позивачем, 2952224,24 грн.

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство «Фольксбанк»(79000 м.Львів,вул..Грабовського,11, Кор/р №32002100500 в Управлінні НБУ у Львівській області, МФО 325213, код в ЄДРПОУ 19358632) подало на розгляд до господарського суду Львівської області позовну заяву до відповідача-1 : Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія-2»(ЄДРПОУ 19337512 місцезнаходження :м.Львів, вул.Музики Я., 14, ЄДРПОУ 19337512), до відповідача-2: ЛФ Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України (місцезнаходження: м.Львів, вул..Дорошенка 75) в прохальній частині якої позивач просить :

1.Звернути стягнення на будівлю , позначену на плані літерами «А-1», площею 310,1 ( триста десять цілих та одна десята) кВ.м., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул..Я.Музики,14, що належить ТзОВ «Надія-2»на підставі Свідоцтва про право власності на будівлю, виданому 9 серпня 2006 року Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради та зареєстрованого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації»29.08.2006 року за реєстраційним №15857128. шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах, в межах процедури виконавчого провадження, за ціною встановленою в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження»для задоволення вимог ПАТ «Фольксбанк»в розмірі 2952224,24 гривень (Два мільйони дев»ятсот п»ятдесят дві тисячі двісті двадцять чотири гривні,24 копійки);

2.Зобов»язати Львівську філію державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України внести в Державний реєстр іпотек запис про іпотечний договір за реєстровим №3751 від 11 листопада 2011 року укладений між ПАТ «Фольксбанк»та ТзОВ «Надія-2», відповідно до якого в заставу було передано будівлю, позначену на плані літерами «А-1», площею 310,1 (триста десять цілих та одна десята) кв.м., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул..Я.Музики,14 та визнати його пріоритетним відносно інших записів;

3.Зобов»язати Львівську філію державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України внести в Єдиний реєстр заборон відчуження об»єктів нерухомого майна запис про заборону на нерухоме майно, а саме будівлю, позначену на плані літерами «А-1», площею 310,1(триста десять цілих та одна десята) кв.м., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул..Я.Музики,14. на підставі іпотечного договору за реєстровим №3751 від 11 листопада 2011 року та визнати його пріоритетним відносно інших записів;

4.Стягнути з ТзОВ «Надія-2»на користь ПАТ «Фольксбанк»судові витрати сплачені при поданні позовної заяви, а саме:25 500,00 гривень –державного мита та 236,00 гривень – витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб»єкта підприємницької діяльності ( далі- підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ч.1 ст.21 ГПК України сторонами в судовому процесі –позивачами і відповідачами –можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами, є підприємства та організації, яким пред»явлено позовну вимогу.

Таким чином зазначена стаття не містить переліку осіб, які є позивачами та відповідачами, а відсилає до ст.1 ГПК.

Сторони повинні мати господарську процесуальну правоздатність і господарську процесуальну дієздатність.

Господарська процесуальна правоздатність визначається як здатність мати процесуальні права та нести обов»язки сторони, третьої особи, заявника. Господарською процесуальною правоздатністю володіють усі фізичні та юридичні особи на підставі їхнього права на судовий захист у господарському суді своїх прав і законних інтересів. Правоздатність в матеріальному праві –це здатність мати відповідні матеріальні права і нести обов»язки, а процесуальна правоздатність –це можливість бути в господарському суді стороною, третьою особою, заявником.

Процесуальна правоздатність і дієздатність юридичної особи виникають одночасно з моменту державної реєстрації юридичної особи.

Щодо господарської процесуальної правоздатності та дієздатності філій і представництв, то слід зазначити наступне:

Стаття 55 ГК України суб»єктами господарювання визначає учасників господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов»язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов»язаннями в межах цього майна, крім випадків передбачених законодавством. Відповідно до ст.64 ГК функції, права та обов»язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону. Таким чином, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією. Втім, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю, відповідно, не можуть бути стороною судового процесу.

Коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положеннями про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому, слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь.

Відповідно до ст.23 ГПК України позов може бути поданий кількома позивачами чи до кількох відповідачів. Кожний з позивачів або відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно. Отже, ГПК встановлює процесуальну самостійність кожного з процесуальних співучасників, тобто кожен із них самостійно і незалежно реалізує процесуальні права і несе обов»язки.

Згідно із ст.54 ГПК України, позовна заява повинна містити, зокрема,найменування сторін, їх місцезнаходження, ідентифікаційні коди, зміст позовних вимог; виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов.

За приписами ст.58 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об»єднано кілька вимог, зв»язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Відповідно до вимог ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду якщо, зокрема, у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес; обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини; порушено правила поєднання вимог або об»єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з»ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

У позовній заяві відповідачем 2 вказано ЛФ Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України, тобто філію, яка не наділена статусом юридичної особи і в силу приписів ст.ст.1,21 ГПК України не може бути стороною судового процесу. Поряд з цим, позовна заява не містить відомостей про місцезнаходження юридичної особи, Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України, про ідентифікаційний код цієї юридичної особи ( відсутні відомості про код ЄДРПОУ філії).

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви (п.п.2,3), вимоги заявлено про зобов»язання Львівської філії ДП «Інформаційний центр»МЮУ до вчинення відповідних дій, в той час як відповідно до зазначених вище положень філія не може бути стороною у справі, а може лише діяти від імені юридичної особи за наявності повноважень, наданих їй юридичною особою (наявність таких повноважень у Львівської філії, наданих ДП «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України доказами не підтверджено, на такі докази немає посилання у позовній заяві).

Відповідно до п.п.4, 5 ч.2 ст.54 ГПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів ,- зміст позовних вимог щодо кожного із них; виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов.

Відповідно до "Положення про Єдиний реєстр для реєстрації заборон відчуження об'єктів нерухомого майна" для реєстрації заборон створюються Єдиний та Базові реєстри для реєстрації заборон.

Єдиний реєстр для реєстрації заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна (далі - Єдиний реєстр) - це комп'ютерна база даних, створена за допомогою автоматизованих комп'ютерних систем, яка складається із сукупності Базових реєстрів для реєстрації заборон (далі - Базовий реєстр), об'єднаних на основі єдиних правил, стандартів та процедур обміну інформацією.

Базовий реєстр - це документ, в якому здійснюється реєстрація заборон та арештів, накладених на об'єкти нерухомого майна.

Реєструвальний орган - це державна нотаріальна контора (державний нотаріус), що вносить реєстраційні записи до Базового реєстру.

Державний реєстр іпотек (далі - Реєстр) - єдина комп'ютерна база даних про обтяження і зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної;

держатель Реєстру - Мін'юст, що забезпечує ведення Реєстру;

адміністратор Реєстру - державне підприємство "Інформаційний центр" Мін'юсту, що відповідає за збереження єдиної комп'ютерної бази даних Реєстру;

реєстратори - державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які згідно з договорами, укладеними з адміністратором Реєстру, здійснюють державну реєстрацію іпотек, відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду, приймають запити, видають завірені витяги з Реєстру та виконують інші функції, передбачені цим Порядком, тощо.

ДП «Інформаційний центр»МЮУ здійснює свою діяльність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №1272 від 14.07.1999 року відповідно до якої останнє визначено адміністратором реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Мін»юсту.

Позивач у позовній заяві покликається, зокрема, на положення Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України ( розділ 26) , ст.73 Закону України «Про нотаріат»та стверджує, що одночасно з посвідченням договору про іпотеку нотаріус накладає заборону на відчуження предмета іпотеки. Накладені заборони щодо відчуження підлягають обов»язковій реєстрації в Єдиному реєстрі заборон відчуження об»єктів нерухомого майна згідно з Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об»єктів нерухомого майна; на ст.74 Закону України «Про нотаріат» та п.253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та стверджує , що нотаріуси знімають заборону відчуження нерухомого майна за заявою певних осіб; що без згоди Банку (іпотекодержателя) знято заборону відчуження предмету іпотеки та позбавлено ПАТ «Фольксбанк»права пріоритетної вимоги на заставне майно, що підтверджується витягом від 10.02.2011 року з Державного реєстру іпотек. Стверджує, що в реєстрі виявлено інші записи, зокрема з відомостями про інші іпотечні договори та про інших іпотеко держателів майна, яке є об»єктом іпотеки за договором іпотеки , укладеним між позивачем і відповідачем 1.

Поряд з цим, заявляючи вимоги про зобов»язання відповідача 2 внести записи в Єдиний державний реєстр іпотек і в Єдиний державний реєстр заборон відчуження об»єктів нерухомості , позивач у позовній заяві не вказує, зокрема, чи змінені (виключені, тощо) відомості, які містились в Державному реєстрі іпотек станом на 10.02.2011 року. Зі змісту позовної заяви незрозуміло , які конкретно права та охоронювані законом інтереси Банку порушено Державним підприємством «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України ( чи його Львівською філією).

У позовній заяві поєднано різні вимоги ( в пункті 1 і в пунктах 2,3 прохальної частини позовної заяви). Ці позовні вимоги не об»єднані підставою виникнення або поданими доказами, тому не можуть розглядатись в одному провадженні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст 1,21,23,54,57,58, п.п. 2,3,5 ч.1 ст.63, ст.86 ГПК України, суд,-

У х в а л и в:

Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення порушень.

Суддя