Рішення № 14624838, 29.03.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.11 Справа № 25/14пд/2011.

Суддя Іноземцева Л.В., розглянувши матеріали за позовом

Приватного підприємства "Лєстєхторг", м. Луганськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Агротрейд", м. Луганськ,

про визнання договору купівлі-продажу недійсним

секретар судового засідання Міхальчук О.А.

в присутності представників сторін:

від позивача не прибув;

від відповідача Альошкін С.В., ліквідатор, паспорт НОМЕР_1 виданий Ленінським РВ УМВС України в Луганській області від 06.02.2002

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 19/08 від 19.08.2010, що укладений сторонами даної справи.

Позовні вимоги з посиланням на статті 216, 217, 236, 626, 627, 628 Цивільного кодексу України (далі по тексту ЦК України), статті 180, 207 628 Господарського кодексу України (далі по тексту ГК України), обґрунтовані тим, що між сторонами не досягнуто згоди щодо істотних умов договору купівлі-продажу, зокрема, предмету та ціни договору. При укладенні господарського договору сторони зобовязані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

У судове засідання 29.03.2011, як і у судове засідання 15.03.2011, позивач участь свого представника не забезпечив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення Укрпошти про вручення поштового повідомлення. Вимоги ухвали суду від 15.03.2011 щодо обґрунтування порушення прав або законних інтересів оспорюваним ним договором суду не подав (а. с. 79). А тому справа розглядається відповідно до статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 09.03.2011 правильна назва відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан-Агротрейд", ідентифікаційний код 36561795.

21.12.2010 постановою господарського суду Луганської області у справі № 12/115б ТОВ "Лан-Агротрейд" - відповідача у справі, визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Альошкіна Сергія Валерійовича.

Відповідач позовні вимоги відхилив, вважає їх необґрунтованими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства і не відповідають договірним стосункам сторін.

У відзиві на позовну заяву відповідач, в особі ліквідатора ТОВ "Лан-Агротрейд", зазначив, що після укладення оспорюваного позивачем договору, сторони приступили до його виконання, відповідачем згідно видаткових накладних, в яких було зазначено найменування товару, кількість, ціна та загальна вартість, був поставлений товар, за який позивач повністю розрахувався, будь-який спір за договором між сторонами відсутній, ніяких претензій від позивача під час виконання договору не надходило.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, подані сторонами докази в підтвердження заявлених вимог і заперечень проти них, суд

в с т а н о в и в:

19.08.2010 сторонами даної справи підписано договір купівлі-продажу №19/08, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан-Агротрейд" (ТОВ "Лан-Агротрейд") відповідач у справі, за договором постачальник, зобов"язалося поставити товар, а Приватне підприємство "Лєстєхторг" (ПП "Лєстєхторг") - позивач у справі, за договором покупець, прийняти товар і оплатити його вартість згідно рахунку (накладної або акту) (а. с. 8).

Згідно пункту 2.1 договору асортимент, кількість та ціна товару визначаються рахунками, що виставляються постачальником покупцю і узгоджуються з ним. Поставка товару здійснюється після узгодження сторонами асортименту, кількості та ціни. Датою поставки товару вважається дата підписання накладної.

Розрахунки з постачальником здійснюються покупцем на розрахунковий рахунок постачальника згідно рахункам (накладним, актам).

На дату поставки товару постачальник надає покупцю накладну, рахунок (при необхідності), податкову накладну.

В підтвердження виконання договору купівлі-продажу № 19/08 сторонами подані накладні № 11908 від 19.08.2010, № 12008 від 20.08.2010, № 22008 від 20.08.2010, № 12108 від 21.08.2010, № 22108 від 21.08.2010, № 32508 від 25.08.2010, № 42508 від 25.08.2010, № 32608 від 26.08.2010, № 42708 від 27.08.2010, № 52708 від 27.08.2010, № 43008 від 30.08.2010, № 53008 від 30.08.2010, № 43108 від 31.08.2010, згідно яких позивач одержав від відповідача товар в асортименті (продукти харчування) на загальну суму 3042900 грн. 01 коп. Накладні підписані представниками постачальника і покупця і скріплені печатками сторін (а. с. 43 - 55).

На зазначені операції купівлі продажу відповідачем видані позивачу податкові накладні № 11908 від 19.08.2010, № 12008 від 20.08.2010, № 2008 від 20.08.2010, № 12108 від 21.08.2010, № 22108 від 21.08.2010, № 42508 від 25.08.2010, № 32508 від 25.08.2010, № 32608 від 26.08.2010, № 42708 від 27.08.2010, № 52708 від 27.08.2010, № 43008 від 30.08.2010, № 53008 від 30.08.2010, № 43108 від 31.08.2010 (а. с. 30 - 42).

В накладних та податкових накладних відсутнє посилання на договір № 19/08 від 19.08.2010.

31.08.2010 сторони у справі склали акт звірення розрахунків, яким позивач визнав заборгованість у сумі 3042900 грн. 00 коп. (а. с. 56).

31.09.2010 сторони у справі склали акт звірення розрахунків, за змістом якого станом на 31.09.2010 заборгованості між ТОВ "Лан-Агротрейд" і ПП "Лєстєхторг" не існує. У якості розрахунку за одержаний товар позивачем виданий простий вексель АА 2018451 від 06.09.2010 (а. с. 57).

Розглянувши обставини справи в їх сукупності, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Договір, що оспорюється позивачем, за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні положення про купівлю продаж визначені главою 54 ЦК України.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства істотними умовами договору поставки дійсно є предмет поставки (товар), сторони поставки, кількість та ціна товару.

У данному випадку при підписанні договору сторони дійшли згоди, що вид товару, кількість та ціна товару визначаються в рахунках і лише після їх узгодження сторонами, товар підлягає поставці згідно видаткових накладних, які підписуються сторонами. Суд вважає, що обраний сторонами спосіб узгодження поставки не суперечить чинному законодавству і є правом сторін.

Підстави недійсності правочину встановлені статтею 215 ЦК України.

Згідно цієї статті підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Отже, умовами чинності правочинів є дотримання низки вимог щодо їх змісту, дієздатності сторін, характеру волевиявлення, форми, ставлення до настання наслідків.

Позивач не навів передбачених законом підстав недійсності договору купівлі-продажу № 19/08. У якості підстави визнання договору недійсним позивач посилається на те, що сторонни не досягли згоди щодо істотних умов, необхідних для договорів купівлі-продажу, але зазначені обставини можуть свідчити, що договір є неукладеним, а не недійсним, як помилково вважає позивач.

Водночас подані сторонами докази свідчать, що оспорюваний позивачем договір виконаний, між сторонами не виникло ніяких неузгодженостей або труднощів при його виконанні, принаймі суду такі докази позивачем не подані. Позивач взагалі не навів яким чином оспорюваним договором порушуються його права або законні інтереси, на захист яких прав поданий цей позов.

За правилами статті 1 ГПК України особа має право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Позивач, відповідно до статей 34, 35 ГПК України не подав належних і допустимих доказів в підтвердження заявлених позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 19.08.2010 №19/08, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати за позовом покладаються на позивача.

У судовому засіданні відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.У задоволенні позову відмовити.

2.Судові витрати покласти на позивача.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Повний текст рішення складено і підписано 04.04.2011.

СуддяЛ.В. Іноземцева