Рішення № 14624685, 18.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/6218.03.11 Господарський суд міста Києва, у складі судді Блажівська О.Є., розглянувши матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Палетт Маркет»

про Стягнення заборгованості

Представники сторін: від позивача: Онисько М.М. від відповідача: не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Палетт Маркет 97” про стягнення заборгованості. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2011 р. порушено провадження у справі № 58/62, розгляд справи призначено на 26.01.2011 р.

В судове засідання 26.01.2011р. представник позивача з”явився. На часткове виконання вимог ухвали суду представник позивача надав документи по справі.

Відповідач в судове засідання не з”явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи неявку відповідача та неподання витребуваних судом документів, розгляд справи відкладався.

В судове засідання 09.02.2011р. представники сторін не з’вились, витребуваних судом документів не надали, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили.

В судове засідання 02.03.11 р. представник позивача з‘явився.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі та оригінали документів для ознайомлення в судовому засіданні.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні було оголошено перехід розгляду справи по суті.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та із дослідженням документів по справі суд ухвалив відкласти розгляд справи.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2011 року розгляд справи було відкладено на 18.03.2011 року.

          У судове засідання 18.03.2011 року представник позивача з’явився.

          В усних поясненнях представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце її розгляду справи.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 18.03.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ

08.02.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компані»(надалі –Позивач, Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Палетт Маркет»(надалі –Відповідач, Лізингоодержувач) (разом –Сторони) був укладений Договір фінансового лізингу №01-13/08-обл (надалі –Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов’язується набути у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно (надалі –«Предмет лізингу»), найменування, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведені в Специфікації і умовах передачі предмету лізингу (Додаток №2 до Договору) (надалі –«Специфікація»), а Лізингоодержувач зобов’язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

Відповідно до аку приймання-передачі від 15.02.2008 р., згідно умов договору Позивач передав, а Відповідач прийняв майно, а саме Автонавантажувач KOMATSU FD25Т-16 2007 року випуску.

Відповідно до статті 3 Договору, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток №1 до Договору), та умов ст. 3 Загальних умов (Додаток №4 до Договору) (надалі –Загальні умови).

27.07.2009 року між позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду №1 до Договору №01-13/08-обл фінансового лізингу від 08.02.2008 року (надалі –Додаткова угода), якою був змінений Графік сплати лізингових платежів (Додаток №1 до Договору) та викладений у новій редакції (надалі –Графік).

Починаючи з 08.06.2010 р. відповідач в порушення умов договору прострочив виплати лізингових платежів, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 19637,66 грн., яку суд вважає обґрунтованою і яка підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 292 Господарського кодекс України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг», фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до п. 3.1 Договору, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку та умов ст. 3 Загальних умов.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

          Згідно з п. 6.1 Договору, спірні питання, що виникають при виконанні умов Договору, Сторони вирішують шляхом переговорів. При недосягненні взаємоприйнятного рішення Сторони вирішують спірне питання у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про фінансовий лізинг», спори, що виникають при укладанні та виконанні лізингових договорів, вирішуються відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором фінансового лізингу №01-13/08 від 08.02.2008 р.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховано відповідачу пеню, збитки пов’язані з інфляцією та 3 відсотки річних.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 3881,37 грн., збитки пов’язані з інфляцією у розмірі 4899,93 грн., та 3% річних у розмірі 1607,96 грн. Згідно із проведеним судом перерахунком, вказані суми позивачем нараховано у більшому розмірі, ніж підлягає задоволенню. Відповідно до перерахунку, розмір пені становить 3881,35 грн., збитки пов’язані з інфляцією у розмірі 4899,91 грн., та 3% річних у розмірі 1607,96 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню у частковому обсязі.

В зв’язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Палетт Маркет»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, буд. 35-А; код ЄДРПОУ 34487736) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія»(01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 12; 30575865)суму заборгованості за договором фінансового лізингу №01-13/08-обл від 08.02.2008 р. у розмірі 30026 (тридцять тисяч двадцять шість) грн. 88 коп., пеню у розмірі 3881 (три тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн. 35 коп., збитки пов’язані з інфляцією у розмірі 4899 (чотири тисячі вісімсот дев’яносто девять) грн. 91 коп., 3% річних у розмірі 1607 (тисяча шістсот сім) грн., 96 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 300 (триста) грн. 27 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя О.Є. Блажівська

          Повний текст складено: 23.03.2011р.