Рішення № 14623984, 18.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/7218.03.11 За позовомДержавного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго”в особі Північної електроенергетичної системи

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Адаком”

простягнення боргу 5883,69 грн. Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача Панькова М.П.

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго”в особі Північної електроенергетичної системи (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Адаком” (далі по тексту - відповідач) про стягнення боргу 5883,69 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі порушено, розгляд справи призначено на 02.02.2011 року.

В судове засідання 02.02.2011р. представник позивача з’явився.

На виконання вимог ухвали суду надав витребувані судом документи.

Судом повідомлено позивача про перехід справи до розгляду по суті.

В усних поясненнях представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач в судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Враховуючи неявку відповідача та необхідністю витребувати неподані суду документи, розгляд справи підлягає відкладенню.

09.02.11 року через канцелярію на вимогу ухвали суду від представника позивача судом було одержано витребувані документи по справі та клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

У судовому засіданні 23. 02.11 року представники сторін не з’явилися.

У зв’язку з неявкою представника позивача та представника відповідача у судове засідання та неподання витребуваних судом документів, суд ухвалив відкласти розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.11 року розгляд справи відкладено на 18.03.2011р.

18.03.2011 року представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце її розгляду справи.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 18.03.2011 р. судом у відповідності до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, всебічно та повно з’ясувавши обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “АДАКОМ”(виконавець, відповідач) та Державним підприємством “Національна енергетична компанія “УКРЕНЕРГО” в особі Північної електроенергетичної системи (замовник, позивач) був укладений договір № 144-22/49НП-10 від 29.06.2010 р.

Відповідно пункту 1.1 договору, виконавець зобов’язується виконати послуги в рослинництві (послуги з покосу трави на ВРП ПС), а замовник прийняти послуги та оплатити їх.

У відповідності до п. 1.2 вищевказаного договору, послуги виконуються на території: ПС –330 кВ “Суми”(адреса: м. Суми, вул. Менжинського, 2).

Згідно з п. 1.3. договору № 144-22/49НП-10 від 29.06.2010 р., виконавець надає послуги власними силами з використанням власних матеріалів, інструментів, пристосувань.

Відповідно до п. 1.4. зазначеного договору, даний договір укладається відповідно до тендерної пропозиції виконавця, акцептованої 11.06.10 р. за результатами проведених відкритих торгів (Лот № 3).

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 2.1 договору № 144-22/49НП-10 від 29.06.2010 р., загальна вартість послуг включає всі витрати, пов’язані з виконанням Договору, та визначена на підставі специфікації (додаток № 1 до договору) та калькуляції (додаток № 2 до договору), що є невід’ємними частинами цього договору, і становить 16200,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 3240,00 грн., разом з ПДВ 20 % - 19440,00 грн.

У відповідності з п. 3.1.1 договору № 144-22/49НП-10 від 29.06.2010 р., замовник здійснює авансовий платіж у розмірі 30 % від вартості письмової заявки замовника, впродовж 20 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури, складеного на підставі отриманої від замовника письмової заявки. Виконавець повинен упродовж 3 банківських днів після перерахування замовником авансового платежу надати податкову накладну, виписану згідно з вимогами чинного законодавства, на суму авансу.

Пунктом 3.1.2. вищевказаного договору визначено, що розрахунок за надані послуги здійснюється впродовж 20-ти банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг та податкової накладної. Виконавець повинен виписати та надати податкову накладну на суму, яка дорівнює різниці між сумою акта приймання-передачі наданих послуг та сумою авансу; затрати виконавця на відрядження включаються до актів приймання-передачі наданих послуг на підставі підтверджуючого документу –довідки виконавця з підписом керівника та головного бухгалтера; затрати виконавця на транспортні витрати включаються до актів приймання-передачі наданих послуг за наявності відповідних підтверджуючих документів.

Згідно з п. 3.2. договору № 144-22/49НП-10 від 29.06.2010 р., замовник здійснює розрахунки з виконавцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця;

Відповідно до позовної заяви та наданих суду документів, позивач на виконання вищезазначених умов договору № 144-22/49НП-10 від 29.06.2010 р. перерахував аванс в сумі 5832,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2407 від 06.08.10 р. (належним чином засвідчена копія даного платіжного доручення додана до матеріалів справи).

У відповідності до п. 4.1. договору № 144-22/49НП-10 від 29.06.2010 р., виконавець виконує зазначені в п. 1.1 даного договору послуги протягом 7 календарних днів.

11.10.10 р. ДП “Національна компанія “УКЕНЕРГО” в особі Північної електроенергетичної системи направило ТОВ “АДАКОМ”лист (вихідний № 3285/01-42 від 08.10.10 р.), яким повідомило, що у зв’язку з відсутністю потреби у наданні послуг за договором № 144-22/49НП-10 від 29.06.2010 р. та згідно з розділом 8 договору, вважати зазначений договір розірваним протягом трьох календарних днів з моменту отримання цього листа; а також просила перерахувати вартість сплаченого авансу в строк, зазначений в п. 3.3. даного договору (належним чином засвідчені докази поштового відправлення зазначеного листа додано до матеріалів справи).

Згідно з п. 8.1. договору № 144-22/49НП-10 від 29.06.2010 р., замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір, повідомивши про це виконавця не пізніше, ніж за 3 календарні дні про таке розірвання.

У відповідності до статті 907 Цивільного кодексу України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Однак відповідач залишив вищезазначений лист без відповіді та реагування, грошові кошти у розмірі 5832,00 грн., сплачені як авансовий платіж за договором № 144-22/49НП-10 від 29.06.2010 р., згідно платіжного доручення № 2407 від 06.08.10 р., не повернув.

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “АДАКОМ” про стягнення 5832,00 грн. основного боргу (аванс за договором № 144-22/49НП-10 від 29.06.10 р.), 22,53 грн. трьох процентів річних та 29грн.16коп. інфляційних витрат у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором № 144-22/49НП-10 від 29.06.10 р. та додатками до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, сплативши авансовий платіж га договором № 144-22/49НП-10 від 29.06.10 р., тоді як відповідач, у зв’язку з розірванням даного договору, на вимогу позивача у визначений термін не повернув зазначений авансовий платіж.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Державного підприємства “Національна енергетична компанія “УКРЕНЕРГО”в особі Північної електроенергетичної системи про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “АДАКОМ” 5832,00 грн. грошових коштів, сплачених як авансовий платіж за договором № 144-22/49НП-10 від 29.06.10 р., визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АДАКОМ”(03148, м. Київ, вулиця Гната Юри, 9, кв. 414, код ЄДРПОУ 34188309) на користь Державного підприємства “Національна енергетична компанія “УКРЕНЕРГО”в особі Північної електроенергетичної системи (61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 12, код ЄДРПОУ 00131624) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 5832 (п’ять тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 00 коп. грошових коштів, сплачених як аванс за договором № 144-22/49НП-10 від 29.06.10 р., 22(двадцять дві) грн.53 коп. трьох процентів річних, 29(двадцять дев’ять) грн.16коп. інфляційних витрат, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено: 23.03.2011 р.