Рішення № 14623946, 14.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/1514.03.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Сведбанк»

доПриватного підприємства «СІСУ»

простягнення 692058,18 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача –Залеський Ю.О. (довіреність № 170-1 від 16.06.2010); від відповідача –Пастушенко Р.Г. - власник. СУТЬ СПОРУ:

У січні 2011 Публічне акціонерне товариство «Сведбанк»(далі –позивач або Банк) звернулось до господарського суду з позовом до Приватного підприємства «СІСУ»(далі –відповідач або Підприємство) про стягнення 507971,09 грн. заборгованості по кредиту, 120609,29 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 63477,80 грн. пені, всього 692058,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Підприємством своїх зобов’язань за кредитним договором № 04/050607-КЛЗ/05 від 08.02.2008 (далі –Кредитний договір), укладеного між Банком та Підприємством.

Підприємство позов визнало.

Розгляд справи відкладався.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.02.2008 Банк та Підприємство (Позичальник) уклали Кредитний договір, відповідно до пункту 1.1 якого Банк має право надавати Позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, у розмірі, на строк та на умовах, передбачених у цьому Кредитному договорі, а Позичальник зобов’язується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії (далі –Кредитна лінія), сплатити проценти за користування Кредитною лінією та виконати свої зобов’язання у повному обсязі у строки, передбачені цим Кредитним договором.

Відповідно до пункту 1.2 Кредитного договору розмір Кредитної лінії –750000 грн., який змінюється відповідно графіку, наведеному у додатку № 1, що є невід’ємною частиною цього Кредитного договору (далі –Графік).

Строк користування Кредитною лінією: з 08.02.2008 до 07.02.2009 включно з урахуванням Графіку (пункт 1.3 Кредитного договору).

Плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів (далі –Процентна ставка) становить 17,5% річних (пункт 1.4 Кредитного договору).

Згідно з пунктом 3.3 Кредитного договору проценти за користування Кредитною лінією сплачуються щомісячно до 05 числа (включно) за попередній за попередній місяць (з 9.00 до 18.00 години) і на дату повернення Кредитної лінії.

Пунктом 4.1 Кредитного договору визначено, що погашення заборгованості за Кредитною лінією, здійснюється по 07.02.2009 включно, у відповідності із змінами розміру Кредитної лінії, встановленими у Графіку. При цьому, при зміні розміру Кредитної лінії відповідно Графіку строком погашення заборгованості за Кредитною лінією, що перевищує розмір Кредитної лінії, встановлений на наступний термін користування нею, є день, що передує дню, з якого починає діяти новий розмір Кредитної лінії відповідно Графіку. Проценти, нараховані на останній період користування Кредитною лінією, сплачуються одночасно з погашенням заборгованості за Кредитною лінією у відповідності з пунктами 1.2 та 1.3 Кредитного договору.

08.02.2008 Банк та Підприємство (Позичальник) уклали додаток № 1 до Кредитного договору, у якому сторони погодили Графік.

Факт надання Банком кредиту Підприємству в межах встановленого розміру на виконання пункту 1.2 Кредитного договору підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по особовому рахунку Підприємства. З даної виписки вбачається, що станом на 22.09.2010 сума непогашеного кредиту складає 507 971,09 грн.

Станом на момент розгляду справи у матеріалах справи відсутні докази погашення вищевказаної суми заборгованості по кредиту.

За таких обставин справи позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) зобов’язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, Підприємство відповідно до пункту 4.1 Кредитного договору повинно було погасити заборгованість по кредиту в сумі 507 971,09 грн. грн., в строк до 07.02.2009.

Проте, Підприємство, як у встановлений пунктом 4.1 Кредитного договору строк, так і на дату судового розгляду свого зобов’язання щодо погашення заборгованості по кредиту в сумі 507 971,09 грн. не виконало.

Відтак, позовна вимога про стягнення з Підприємства 507 971,09 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

З матеріалів справи також вбачається, що Підприємством не сплачувались нараховані Банком проценти за користування кредитом.

На підставі Кредитного договору Банком за період з 08.02.2008 до 21.09.2010 були нараховані проценти за користування кредитом на загальну суму 272830,81 грн., з яких 152221,52 грн. були сплачені Підприємством станом до 15.05.2009.

Проте, починаючи з червня 2009 року Підприємство припинило сплачувати проценти за користування кредитом. Станом на 22.09.2010 за Підприємством обліковуються несплачені проценти за користування кредитом на загальну суму 120609,29 грн.

Станом на момент розгляду справи у матеріалах справи відсутні докази погашення вищевказаної суми заборгованості по процентам за користування кредитом.

Таким чином, вимога Банка про стягнення з Підприємства простроченої заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком Банка в сумі 120609,29 грн. простроченої заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом. Розрахунок простроченої заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та пунктам 1.4, 3.3 та 4.1 Кредитного договору.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У випадку ненадходження на рахунок Банку суми заборгованості за Кредитною лінією та процентів в строки, визначені у пунктах 1.3, 3.3, 3.4, 4.1, 7.5, 7.6, 7.7, 8.1 та 8.2 цього Кредитного договору, Позичальник, незалежно від наявності його вини у невиконанні чи неналежному виконанні зобов’язань за цим Кредитним договором, сплачує Банку пеню в розмірі подвійної ставки рефінансування НБУ, що діє на момент прострочення відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення, при цьому кількість днів року приймається рівною фактичній кількості днів у році (пункт 6.1 Кредитного договору).

Як вбачається з матеріалів справи, за прострочення сплати кредиту по рахунку № 20671005060702 Банком нарахована Підприємству пеня за період з 10.02.2009 до 09.08.2009 в сумі 62681,91 грн.; за прострочення сплати процентів за користування кредитом по рахунку № 20683005060701 Банком нарахована Підприємству пеня за період з 10.02.2009 до 07.08.2009 в сумі 296,29 грн.; за прострочення сплати процентів за користування кредитом по рахунку № 20694005060701 Банком нарахована Підприємству пеня за період з 06.03.2009 до 06.08.2009 в сумі 363,61 грн.; за прострочення сплати процентів за користування кредитом по рахунку № 20693005060702 Банком нарахована Підприємству пеня за період з 30.06.2009 до 09.08.2009 в сумі 135,92 грн.; за несвоєчасну сплату комісії по рахунку № 35796005060702 Банком нарахована Підприємству пеня за період з 10.02.2009 до 13.02.2009 в сумі 0,07 грн.; всього в сумі 63477,80 грн. пені.

Таким чином, вимога Банка про стягнення з Підприємства пені підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком Банка в сумі 63477,80 грн. пені. Розрахунок пені відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та пункту 6.1 Кредитного договору.

Відповідно до статті 33 Господарсько процесуального кодексу України (далі –ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Підприємство не спростувало обставин, на які посилається Банк в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «СІСУ»(03198, м. Київ, вул. Яблунева, будинок 26, ідентифікаційний код 31364571) на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»(01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, будинок 30, ідентифікаційний код 19356840) 507 971 (п’ятсот сім тисяч дев’ятсот сімдесят одну) грн. 09 коп. боргу, 120609 (сто двадцять тисяч шістсот дев’ять) грн. 29 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 63477 (шістдесят три тисячі чотириста сімдесят сім) грн. 80 коп. пені, а також 6 920 (шість тисяч дев’ятсот двадцять) грн. 58 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано 18.03.2011