Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 31/1918.03.11 За позовом Акціонерного товариства відкритого типу "Київміськбудматеріали", м. Київ До Товариства з обмеженою відповідальністю "Молоко", м. Київ Про відшкодування 87 840 грн.
Суддя Качан Н.І.
Представники :
Від позивача Сергєєва В.С., Кризський Ю.О. –пред. по довір.
Від відповідача Махмудова О.С. –пред. по довір.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся з позовом про стягнення 87 840 грн. майнової шкоди за додаткові витрати щодо оплати послуг ДП НДІБК , які зазнав позивач внаслідок порушення зобов’язань з боку відповідача .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 26.01.2011р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2011р. розгляд справи було відкладено на 17.02.2011р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2011р. розгляд справи було відкладено на 24.02.2011р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2011р. розгляд справи було відкладено на 10.03.2011р.
В судовому засіданні 10.03.2011р. було оголошено перерву до 18.03.2011р., відповідно до ст. 77 ГПК України.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та надав суду письмовий відзив , в якому зазначив, що позивачем не наведено належних доказів порушення відповідачем прав та інтересів позивача.
Представник позивача надав суду письмові заперечення на відзив, які долучені до матеріалів справи.
Позивач разом з позовом подав заяву про забезпечення позову згідно ст. 66, 67 ГПК України.
Розглянувши подані на розгляд суду позовні матеріали та докази суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.
Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову” у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. До того ж позивачем не представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має намір приховати кошти, наявні на банківських рахунках.
Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача щодо забезпечення позову залишено без задоволення .
В судовому засіданні 18.03.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
В м. Києві по вул. Богдана Хмельницького/І.Франко, 31/27 розташований будинок, який перебуває на обліку, як пам'ятка місцевого значення, відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 15.07.1998р. №1463, охор.№349. Будинок знаходиться у комунальній власності міста . Нежитлові приміщення будівлі належать: позивачу, що підтверджується Договором купівлі-продажу нежилих приміщень комунальної власності від 29.03.2001 р. № 759 та реєстраційним посвідченням Київського міського БТІ (запис в реєстровій книзі за № 2566-11 від 04.04.2001р.), та відповідачу, що підтверджується Договором купівлі-продажу нежилих приміщень комунальної власності від 07.07.2006р. № 2487 та реєстраційним посвідченням Київського міського БТІ (запис в реєстровій книзі за № 025274 від 01.09.2006р.), Договором №585/1 оренди нежилих приміщень від 29.06.2010р., Договором №586/1 оренди нежилих приміщень від 29.06.2010р., Договором №372 від 29.06.2010р.
До матеріалів справи залучені копії зазначених документів , а оригінали були предметом судового дослідження .
Позивач зазначає, що починаючи з червня місяця 2010 року та по теперішній час відповідач, в порушення вимог законодавства України, здійснює ремонтні роботи в підвальному приміщенні будинку. Роботи ведуться без укріплення фундаменту, на глибині до 2-х метрів нижче фундаменту, без укріплення стін та перекриття . На цей час виконання таких робіт вже призвело до просідання стін будинку, появі нових та поглиблення старих тріщин.
Здійснюючи будівельні роботи, на думку позивача, відповідач в порушення діючого законодавства України, не провів обстеження технічного стану будинку, не отримав дозвільної документації на проведення таких будівельних робіт.
Так, при плануванні капітального ремонту, реконструкції, а також при виявленні ознак аварійного стану окремих конструкцій або частин будівель, має бути проведено позачергове обстеження будівлі, як того вимагає п. 1.9. Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель та споруд, затверджених Наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики та Держохороннагляду № 32/288 від 27.11.97р. (надалі - Правила).
П. 3.1. Правил встановлює обов'язок забезпечити обстеження будівлі (споруди) шляхом залучення на договірних засадах для виконання цієї роботи спеціалізованої організації.
Пункт 3.2. Правил покладає відповідальність за дотримання термінів обстежень, своєчасне укладення договорів та повне фінансування робіт з обстеження будівель (споруд).
В порушення вищевказаних норм, відповідач перед проведенням ремонтних робіт не провів обстеження технічного стану будівлі, договір із спеціалізованою організацією не укладав.
Відповідно до розділу 10 Правил забудови м. Києва, які затверджені рішенням Київської міської ради від 27.01.2005р. №11/2587, відповідач мав перед проведенням будівельних робіт в установленому законодавством порядку отримати дозвільні документи (узгоджену проектно-кошторисну документацію, розпорядження Київської міської державної адміністрації, дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, погодження СЕС, ГУ МНС, Головним управлінням культурної спадщини, тощо).
Відповідач заперечував проти тверджень, позивача щодо неотримання ним дозвільної документації, пояснивши це тим, що у даному випадку дозвіл на проведення вказаних робіт не є необхідним.
Стаття 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини»встановлює, що ремонт будинку, як пам'ятки місцевого значення має здійснюватися за наявності письмового дозволу органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.
Позивач направив в ЖЕК «Центральна»Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації та в Головне управління охорони культурної спадщини запити - чи звертався відповідач за отриманням дозвільної документації на проведення ремонтних робіт у будинку.
КП Житлово-експлуатаційна контора «Центральна»Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації листом № 261 від 25.11.10р. повідомило, що відповідач не звертався із заявою щодо погодження ремонтно-будівельних робіт у підвальному приміщенні за вказаною адресою .
Головне управління охорони культурної спадщини листом №8547 від 24.11.2010р. повідомило, що дозвільні документи відповідачу на проведення будівельних робіт у будинку не надавались.
Відповідач в порушення вимог Розділу 10 Правил забудови м. Києва, які затверджені рішенням Київської міської ради від 27.01.2005р. №11/2587 та ст. 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини»перед проведенням будівельних робіт не отримав в установленому законодавством порядку дозвільні документи та самовільно розпочав будівельні роботи.
Позивач неодноразово звертався до органів державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органів з вимогою провести відповідну перевірку та зобов'язати виконати відповідача вимоги законодавства України стосовно порядку проведення ремонтних робіт у будинку.
Копії вказаного вище листування залучені до матеріалів справи.
Шевченківська райдержадміністрація у м. Києві проводила виїзні наради 16.06.2010р. та 28.10.2010р. за участю відповідальних осіб.
27.07.2010р. відбулося засідання Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Київської міськдержадміністрації (протокол від 27.07.2010р. № 54), яка встановила, що відповідач без отримання дозвільних документів та без узгодженого проекту розпочав будівельні роботи, які стали причиною утворення тріщин та локальних руйнувань оздоблюваного шару на ділянках стін та зобов'язала відповідача: зупинити роботи з виймання ґрунтів у підвальному приміщенні будинку; отримати в установленому порядку дозвільні документи на проведення будівельних робіт; укласти угоду на проведення робіт з обстеження, визначення технічного стану будинку, а також на проведення наукового супроводу будівельних робіт; відповідно до рекомендацій Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій»провести аварійно-відновлювальні роботи у підвальному приміщенні будинку.
Головне управління охорони культурної спадщини склало припис № 34 від 21.06.10р. відносно відповідача, яким вимагав терміново припинити роботи.
Таким чином, враховуючи наведене , суд погоджується з доводами позивача, що вищезазначені органи встановили, що саме діяльність відповідача призвела до негативних наслідків, як-то утворення тріщин та локальних руйнувань оздоблюваного шару на ділянках стін будинку.
Стаття 29 Закону України «Про охорону культурної спадщини»встановлює, що на юридичну особу, діяльність якої негативно позначається на стані пам'ятки (створює загрозу знищення, руйнування, пошкодження, спотворення пам'ятки), покладається обов'язок вжити заходів, погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини, для запобігання такій загрозі та підтримання пам'ятки в належному стані за власні кошти.
Зважаючи на бездіяльність відповідача щодо обстеження будинку та його укріплення, з метою запобігання руйнування будинку, в якому знаходяться нежитлові приміщення позивача, останній враховуючи рекомендації Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Київської міськдержадміністрації за власний рахунок замовив у ДП НДІБК наступні роботи: створення науково-технічної продукції за темою «Визначення технічного стану будинку № 31/27 на вул. Б. Хмельницького у м. Києві»(договір від 03.08.2010р. № 1476 та Акт здачі-приймання до договору на суму 51 840 гри.) та створення науково-технічної продукції за темою «Розробка робочих креслень підсилення пошкоджених конструкцій будинку № 31/27 на вул. Б. Хмельницького у м. Києві»(договір від 28.09.2010р. № 1594 та Акт здачі-приймання до договору на суму 36 000 гри,).
За виконані ДП НДІБК роботи за двома вищевказаними Договорами позивач сплатив кошти на суму 87 840 грн. (51 840 грн. за договір № 1476 + 36 000 грн. за договір №1594 = 87 840 грн.)., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 114 від 04 серпня 2010р на суму 20 000 грн., № 129 від 01 вересня 2010р на суму 31 840 грн., № 142 від 05 жовтня 2010р на суму 18 000 грн., № 152 від 18 жовтня 2010р на суму 18 000 грн.
Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, згідно зі ст.225 ГК України включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Обов'язок відшкодувати збитки є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язань.
Обов'язковими умовами покладання відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач надав суду пояснення та ряд доказів ,що вказують на значні та істотні дефекти стін та процеси руйнування стін та фундаментів . Судом прийнято до уваги ці докази і відомості про проведені підрядні роботи та висновки , що фізичний стан будівлі не перевищує 48%. Проте безумовних доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували беззаперечність доводів відповідач не представив суду .
Враховуючи вищевикладене суд погоджується з доводами позивача та вважає за необхідне покласти понесені витрати наступним чином. 36000 грн. за розробку робочих креслень підсилення пошкоджених конструкцій будинку покласти на відповідача в повному обсязі, а щодо 51840 грн. за визначення технічного стану будинку, то ці витрати мають бути покладені на сторони порівну.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).
Керуючись п.1.9., 3.1., 3.2. Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель та споруд, затверджених Наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики та Держохороннагляду № 32/288 від 27.11.97р., Р. 10 Правил забудови м. Києва, які затверджені рішенням Київської міської ради від 27.01.2005 р. №11/2587, ст.ст.26, 29, 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини», ст.1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Молоко»(01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 31/27, код ЄДРПОУ 19490490) на користь Акціонерного товариства відкритого типу «Київміськбудматеріали»(01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 31/27, код ЄДРПОУ 04012448), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі – 61920 (шістдесят одну тисячу дев’ятсот двадцять) грн., 619 (шістсот дев’ятнадцять) грн. 20 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя Н. І. Качан
Повне рішення складено 22 березня 2011 року.
Судове рішення № 14623574, Господарський суд м. Києва було прийнято 18.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 31/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: