Рішення № 14623520, 21.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/5521.03.11 За позовом Державного підприємства «Коростенське лісомисливське господарство»

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське інженерно-виробниче підприємство «Будкомплекс»

Про стягнення 70965,55 грн.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача           Каленська Т.Ю.представник

від відповідача Ушакевич М.П.не з’явився

Рішення по справі прийнято у судовому засіданні 21.03.2011р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Коростенське лісомисливське господарство» (далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське інженерно-виробниче-підприємство «Будкоплекс»(далі - відповідач) 70965 (сімдесят тисяч дев’ятсот шістдесят п’ять) грн.55 коп. боргу, що складаються з 44345,72 грн. боргу по оплаті відпущених лісоматеріалів, 18832,59 грн. відшкодування інфляції, 3994,75 грн. 3% річних за користування коштами та 4723,72 грн. штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2010 р. порушено провадження у справі за № 44/155 та призначено до розгляду на 07.02.2011р. 07.02.2011 р. розгляд справи відкладався на 09.03.2011 р. у зв’язку з неявкою у cудове засідання представника відповідача, 09.03.2011 р. розгляд справи було відкладено на 21.03.2011 для дослідження наданих сторонами матеріалів.

Відповідач просить відмовити в задоволенні позову та застосувати строк позовної давності. При цьому відповідач виходив з того, що оскільки договором передбачена форма оплати «передоплата», перебіг позовної давності в даному випадку повинен розраховуватись з дати підписання договору на поставку тобто з 01.10.2007 р.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами існували двосторонні відносини по поставці лісоматеріалів, у зв’язку з чим сторони підписували відповідні договори.

01.10. 2007 р. між сторонами було підписано договір № 227, згідно з яким позивач зобов’язався відпустити відповідачу лісопродукцію. Згідно п.2.1. Договору оплата лісопродукції повинна бути здійснена в порядку передоплати.

Оскільки між сторонами вже існували стосунки по купівлі-продажу лісопродукції і на час підписання договору за Позивачем рахувалася заборгованість на користь відповідача, позивач здійснював відпуск лісопрдукції відповідачу без попередньої оплати. Відповідач приймав лісопродукцію на складі у позивача. Відповідно до наданих позивачем товаро-транспортних накладних, всього позивач відпустив відповідачу за період з 20.11.2007 р. по 21.12.2007р. лісопродукцію на суму 228138,72 грн. В порядку передоплати цієї продукції відповідач перерахував на рахунок позивача платіжними дорученнями № 252, 257, від 13.11.2006 р., №263 від 29.11.2006 р., №291 та №292 від 29.12.2006 р. та прибутковим касовим ордером №002610 від 23.12. 2006 р. 183793,00 грн.

Враховуючи часткову оплату отриманої продукції станом на 21.12.2007р. борг відповідача перед позивачем за отриману лісопродукцію становив 44345,72 грн.

Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України «загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки»

У відповідності до п.5. ст.261 Цивільного кодексу України «За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений, або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання»

Суд виходить з того, що у позивача по справі право вимоги по виконанню зобов'язання по оплаті продукції виникло на другий день після відпуску лісопродукції, відповідно з цього часу почався перебіг позовної давності для пред'явлення вимоги по оплаті продукції по кожній товаро-транспортній накладній окремо. Оскільки позивач свою позовну заяву про стягнення боргу подав до Житомирського обласного господарського суду 13 грудня 2010 р., право на пред'явлення вимоги по оплаті продукції за період з 14 по 21 грудня 2007 р. ним не втрачено.

Згідно наданих товаро-транспортних накладних за цей період позивачем було відпущено відповідачу лісопрдукцію:

№ 000265 від 14.12. 2007 р на суму 4854,06 грн

№ 000266 від 14.12. 2007 р на суму 5259,06 грн.

№ 000268 від 14. 12. 2007 р на суму 10033,08 грн.

№ 000267 від 14. 12. 2007 р.на суму 5871,18 грн.

№ 000401 від 18. 12. 2007 р.на суму 1674,00 грн.

№ 000403 від 21.12. 2007 р на суму 3582, 00 грн.

№ 001669 від 21.12. 2007 р на суму 779,76 грн. Всього за цей період відповідачу відпущено лісопродукції на суму 31273,38 грн. По рештіі боргу позивачем пропущено строк позовної давності.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три проценти річних від простроченої суми.

В 2008 р. інфляція становила 20,4%, в 2009 р. –13,7%, в 2010 р. –8,0%

Відповідно з врахуванням індексу інфляції, сума боргу

на 01. 01 2009 р. становила 31273,38 + 6385,00 (20,4% від 31273,38) =37658,50

на 01. 01. 2010 р. 37658,50+5159,.00( 13,7% від37658,50) =42817,50

на 01. 01. 2011 р. 42817,50 +3425,00 грн(8% від42817,500) =46242,50грн .

          Сума боргу з врахуванням індексу інфляції, яка підлягає стягненню на користь позивача становить 46242,50 грн.

Три проценти річних від простроченої суми становлять:

За 2008 р. 3% від 37658,50 – 1129,80 грн.

За 2009 р 3% від 42817,50 - 1284,60

За 2010 р.3% від 46242 - 1387,70

                     Всього 3802, 10

          Відповідно до ст.231, 232 Господарського кодексу України, в разі порушення зобов'язань по оплаті продукції з боржника стягуються штрафні санкції в розмірі подвійної ставки НБУ за шість місяців після оплати продукції. Оскільки оплату боргу відповідач не здійснив, і, враховуючи термін позовної давності по стягненню штрафних санкцій, з відповідача підлягають стягненню штрафні санкції за період з 13.06. по 13.12.2010 р. виходячи з суми заборгованості 46242,50 грн:

Обл.ст. НБУ за період з 13.06 по 07.0,7 - 9,5 %х2 :365= 0,56%х 25 д= 1,4,8%

Обл ст.НБУ за період 3 08.07.по 09,08 –8,5 %х2 : 365=0,46 х33 д.= 1,5,0%

Обл. ст.НБУ за період з 10.08 по 13.12 - 7,5 %х2 : 365 =0,41х124 =5,1%

Всього штрафні санкції становлять 3699,56 грн. (8 відсотків від суми боргу - 46242,50 грн.)

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про часткову обґрунтованість вимог позивача, позов визнається таким, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 537,44грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 257,261,267,. 525, 526, 530, 625,. 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

          1.          Позов задовольнити в частково.

          2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське інженерно-виробниче підприємство «Будкомплекс» (01015, м. Київ, вул.Рибальська,13, код ЄДРПОУ 32555594) на користь Державного підприємства «Коростенське лісомисливське господарство» (11500, Житомирська обл., м.Коростень, 3-ій пров.Шатрищанський,3, код ЄДРПОУ 00991841) 46242 (сорок шість тисяч двісті сорок дві) грн., 50 коп. боргу, 3802 (три тисячі вісімсот дві) грн., 10 коп. –3% річних, 3699 (три тисячі шістсот дев’яносто дев'ять) грн., 56 коп. штрафних санкцій, 537 (п’ятсот тридцять сім) грн., 44 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовити.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя П.П. Чеберяк